ПАРЛАМЕНТСЬКА ХРОНІКА
Ранкове засідання 19 квітня
Верховна Рада підтримала проект постанови про підтримку звернення Президента України до Вселенського Патріарха Варфоломія про надання Томосу про автокефалію Православної Церкви в Україні.
Голова Верховної Ради Андрій Парубій, який представляв внесений керівниками майже всіх парламентських фракцій документ, підкреслив, що сьогодні Україна має історичний шанс створення єдиної Помісної Православної Церкви. «Президент звернувся до парламенту з проханням підтримати його звернення до Його Святості Варфоломія. Хочу нагадати, що свого часу український парламент ухвалював звернення до Патріарха і це дуже активізувало діалог стосовно створення в Україні єдиної Помісної Православної Церкви», — сказав він та повідомив, що 19 листопада 2016 року також мав особисту зустріч із Вселенським Патріархом Варфоломієм та єпископами, які дуже високо оцінили звернення Верховної Ради від 16 червня 2016 року.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Під час засідання.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
«Сьогоднішнім зверненням ми можемо наблизити той історичний день, коли може буде проголошено створення єдиної української Помісної Православної Церкви. Ми, з Божою поміччю, відновлюємо історичну справедливість, адже церковні канони чітко стверджують, що кожен народ, кожна незалежна держава має право на свою незалежну церкву. Ми повертаємо та реалізуємо наше законне право мати свою власну Православну Церкву українського народу», — наголосив Андрій Парубій та назвав дуже символічним те, що якраз цього року виповнилося сто років з часу скликання Всеукраїнського Церковного Собору, який виступив за створення незалежної від Московського патріархату Української Православної Церкви. «Тоді, 19 січня 1918 року, робота
Собору була перервана наступом російських більшовицьких військ на Київ. І сьогодні у нас той само ворог, який намагається диктувати нам нашу історію та яким має бути наше майбутнє. Але сьогодні ми відновлюємо той шанс, який не змогли реалізувати сто років тому», — сказав глава парламенту та підкреслив, що утворення єдиної Помісної Православної Церкви і надання їй автокефалії — це питання не лише релігійне, але це ще й питання утвердження нашої незалежності і національної безпеки та питання буття української держави і української нації.
«Всесвятійший Патріарх Варфоломій — єдина особа у світі, яка має канонічне право і законну владу надати українській Церкві Томос про автокефалію. І я сподіваюся, що у рік 1030-ї річниці Хрещення Руси-України український народ отримає історичний дар з рук Всесвятійшого Патріарха», — підкреслив Голова Верховної Ради.
Президент Петро Порошенко, який особисто представляв своє звернення до Вселенського Патріарха, зазначив, що у декого може скластися враження, що це питання виникло наче грім серед ясного неба, проте це зовсім не так, адже питання церкви було пріоритетним і в його передвиборній програмі, і з перших же днів роботи після виборів. «Всі ці роки тривав непомітний для стороннього ока діалог між Україною і Вселенським Престолом. Представники нашої команди їздили на Фанар як на роботу, адже боротися за українську церкву — це і є робота, важлива, почесна, але в той же час надзвичайно відповідальна», — сказав він та зауважив, що саме далеко не перша його Великодня зустріч із Патріархом Варфоломієм вперше виявилася дуже обнадійливою.
П. Порошенко підкреслив, що отримання Томосу Вселенського Патріарха стане не лише торжеством православ’я, але й актом відновлення глибокої історичної справедливості, «адже саме із Царгорода пролилося на нашу благословенну землю світло християнської віри і вже потім ми поділилися ним з тим Заліссям, де давні київські князі дуже необачно заснували Москву».
Президент висловив переконання, що після отримання Томосу Українська Православна Церква може стати найбільшою в усьому православному світі, що дозволить видалити ще один рудимент імперського політичного проекту під назвою «Русскій мір», «який вигадали ієрархи РПЦ, а вже потім цю небезпечну для України політичну єресь взяла на озброєння влада РФ».
«Свого листа, постанову, яку ви, я сподіваюся, зараз підтримаєте, і відповідні звернення українських ієрархів, які вже підписані, я маю якнайшвидше направити до Стамбула. Його Святість Патріарх Філарет передав мені підписи усіх ієрархів Київського Патріархату із проханням до Вселенського Патріарха про Томос щодо автокефалії. Так само в повному складі написали до Вселенського Патріарха ієрархи УАПЦ, і владика Макарій їх мені також вручив. Я втішений не лише тим, що ці дві церкви напрочуд швидко відгукнулися на мій заклик. Вони впевнено продемонстрували, нарешті, вперше за 26 років, готовність єднатися і забути певні непорозуміння, які час від часу виникали в їхніх стосунках», — сказав П. Порошенко та запевнив, що двері об’єднаної церкви відчинені для всіх.
«Маємо виходити з давнього канонічного принципу: «Громадянським та земельним розподілам нехай слідує і розподіл церковних справ». Завжди після здобуття незалежності державою починалася дискусія про автокефалію. Так в різні часи було в Греції, Сербії, Румунії, Болгарії, Грузії, в тій же Росії, а ми що, як у тій приказці, у Бога теля з’їли», — запитав П. Порошенко та підкреслив, що Україна, як незалежна держава, згідно з традиціями православного світу не просто має право, а зобов’язана конституювати таку церкву та забезпечити її визнання з боку світового православ’я. Водночас Президент запевнив, що єдина Православна Помісна Церква не стане державною, а всі віруючі зможуть вільно обирати церковну юрисдикцію. «Буде автокефалія і час все розставить по своїх місцях. Не за день, не за місяць, не за рік навіть, але точно розставить», — переконаний глава держави.
Під час обговорення лідер фракції Радикальної партії Олег Ляшко заявив, що Помісна Церква — це наріжний камінь у фундаменті незалежної держави, тому члени фракції одностайно підтримають звернення до Вселенського Патріарха.
Натомість Юрій Бойко (Опозиційний блок) ув’язав це звернення із початком передвиборної кампанії. «Держава не повинна втручатися в релігійне питання. Це повинно вирішуватися керівниками релігійних організацій і мирянами, а політики мають право брати участь у цьому процесі тільки як рядові парафіяни», — заявив він та виступив проти ухвалення цієї постанови.
Віктор Єленський («Народний фронт») підкреслив, що Україна має абсолютне право на Помісну Автокефальну Церкву так само, як і православні громади в інших незалежних державах, тоді як прихильники Москви намагаються довести, що грузини, серби, албанці, поляки, румуни мають право на свою церкву, а українці — ні. «Чому ми не маємо такого права, нам дуже добре пояснив московський патріарх Кіріл, який прямо сказав, що Київ — це наш Єрусалим і наш Константинополь, і ми його ніколи не відпустимо», — заявив він та підкреслив, що огорожі довкола української церкви збудовані не Божими, а людськими руками, тому вони мають бути зруйновані.
Олег Березюк («Самопоміч») розпочав свій виступ зі слів Шевченка «в своїй хаті своя правда і сила, і воля» та підкреслив, що нам ніхто не буде вказувати, що ми маємо робити. «Українська Автокефальна Православна Церква — це організаційна структура, яка об’єднує людей на захист їхніх прав, які надав Господь», — сказав він.
Керівник фракції Блок Петра Порошенко Артур Герасимов наголосив, що сьогодні Україна має історичний шанс здобути свою Православну Автокефальну Церкву із центром у Києві, а не в Москві. «Ця подія — відновлення історичної справедливості, адже саме з Києва понад тисячу років тому поширилася православна віра у східноєвропейському регіоні, в тому числі на територію країни-агресора», — сказав він та закликав підтримати звернення Президента до Вселенського Патріарха.
Лідер фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко підкреслила, що український народ ціною великих жертв виборов свою незалежність, а єдина Помісна Православна Церква — це та духовна основа, яка може стати ще одним потужним поштовхом для становлення нашої держави. «Саме тому я вважаю, що сьогодні всі українці мають молитися за те, щоб ми набули таку єдину непоборну духовну основу», — сказала вона та закликала скористатися нинішнім історичним шансом.
Євген Рибчинський («Воля народу»), звертаючись до Президента, зауважив, що насправді не є історичним фактом те, що саме Юрій Довгорукий заснував Москву. «Це московські ідеологи прив’язали нашого київського князя до того болота», — сказав він та підкреслив, що понад тисячу років тому була хрещена саме Київська Русь, а іншої Русі не існувало.
А от представник депутатської групи «Відродження» Андрій Шипко заявив, що не підтримуватиме цю постанову, бо за Конституцією церква відділена від держави, тому народні депутати мають звертатися з цього питання не до Вселенського Патріарха, а до глав церков.
Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко зазначила, що в Україні мешкають представники різних національностей та різного віросповідування, і дуже відрадно, що нещодавнє опитування засвідчило: Україна серед усіх країн Європи є найбільш толерантною країною. «Кожна людина має право обирати свою церкву, але в той же час ми, як держава, маємо право на єдину церкву», — сказала вона та, подякувавши кожній церкві і кожному священику, які моляться за українську армію, звернулася до представників тих церков, які цього не роблять із запитанням: «Хіба не українська армія захищає мир для вірних і їхньої церкви». Відтак І. Геращенко закликала колег підтримати створення Помісної Православної Автокефальної Церкви, яка молитиметься за Україну та мир в Україні, за нашу армію та за українську, а не чужу владу.
«Я впевнений, що мільйони українців дивитимуться, як голосував кожен народний депутат, тому що всі розуміють — це фундаментальне питання буття України. І нехай нас не введе у блуд позиція тих людей, які думають про інтереси іншої держави, а не української», — наголосив перед голосуванням Андрій Парубій. Після цього на підтримку звернення Президента України до Вселенського Патріарха висловилися 268 народних депутатів.
Дякуючи парламентаріям за єдність, яка була продемонстрована під час ухвалення цього рішення, Президент ще раз наголосив, що наріжним каменем його передвиборної кампанії, а також програм більшості фракцій та народних депутатів було створення єдиної Помісної Української Православної Церкви. «Хочу наголосити, що держава не має права і не повинна втручатися у церковні справи, а особливо іноземна держава не має права втручатися в церковні справи України», — сказав П. Порошенко та запитав, хіба не означає оголошення Москвою України своєю канонічною територією зазіхання на територіальну цілісність нашої держави. Він також повідомив, що невідкладно у телефонній розмові доведе єдину позицію парламенту, Президента, українських церковних ієрархів та українського народу до Вселенського Патріарха.
На початку засідання парламентарії продовжили розгляд у другому читанні законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення принципів процесуальної справедливості та підвищення ефективності проваджень у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренці (№ 6746). Однак парламентарії спромоглися лише на те, щоб відправити законопроект на повторне друге читання.
Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект про внесення змін до ст. 21-4 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» (щодо удосконалення окремих питань виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності іноземців або осіб без громадянства, які проходять військову службу у Збройних Силах України, № 6689).
А от законопроект про внесення змін до Земельного кодексу та деяких законодавчих актів щодо забезпечення гарантій реалізації учасниками бойових дій та осіб, прирівняних до них, в тому числі учасниками антитерористичної операції, Революції Гідності та їх сім’ями пільг на одержання земельних ділянок, а також припинення корупційних зловживань у сфері розпорядження землями державної та комунальної власності (№ 7511) відправлено його авторам на доопрацювання.
Із заявою про необхідність якнайшвидшого ухвалення законопроекту щодо відновлення державних гарантій на соціальний захист чорнобильців виступив лідер фракції Радикальної партії Олег Ляшко. «Ми блокуємо парламентську трибуну з вимогою поставити в порядок денний і розглянути законопроект № 4442, який відновлює дію закону про державні гарантії соціального захисту чорнобильців, які були скасовані рішенням уряду Азарова у 2011 році. Ми вважаємо нечесним і неправильним, що уряди по сьогоднішній день в ручному режимі регулюють виплати чорнобильцям», — заявив він та нагадав, що є два рішення Конституційного Суду, які зобов’язують, щоб чорнобильські видатки були чітко передбачені в Держбюджеті. Зрештою, парламентарії підтримали внесення законопроекту № 4442 до порядку денного.
