В Україні тривають заходи, приурочені до 100-річчя Української Конституції. Проблеми конституційної реформи обговорили під час круглого столу «Конституційна реформа: рекомендації для України», який провели Програма USAID РАДА спільно з Міжнародним Інститутом демократії і сприяння виборам (International IDEA), Центром політико-правових реформ за підтримки Європейського Союзу та Венеціанською комісією Ради Європи. У заході взяли участь народні депутати нинішнього та попередніх скликань парламенту, судді, науковці, фахівці у сфері конституційного права, міжнародні та вітчизняні експерти.

Фабіо Делла П’яцца — керівник політичного відділу ЄС в Україні, Ігор Когут — директор Програми USAID РАДА, член Конституційної комісії, Томас Маркерт — Секретар Венеціанської комісії Ради Європи, Суджит Чоудрі — Центр конституційних трансформацій.

Фото Олександра КЛИМЕНКА.

 

Секретар Венеціанської комісії Томас Маркерт зауважив, що основними проблемами в Україні після ухвалення Конституції 1996 року завжди був розподіл влади між Президентом, парламентом і урядом. На його думку, зміни до Конституції, які вносилися у 2000-х роках, що обмежували повноваження глави держави, і які вносилися після Революції Гідності, ще не є оптимальним рішенням. «Зазвичай ті, хто приходив до влади, були за президентську форму правління, а опозиція — за парламентську, але коли влада змінювалася, змінювали свої позиції і політичні сили, які приходи-ли до влади», — сказав Т. Маркерт. Водночас промовець позитивно відзначив те, що нині в Україні увага прикута до судової реформи та децентралізації.

Керівник політичного відділу Представництва ЄС в Україні Фабіо Делла П’яцца запевнив, що експерти Євросоюзу готові й надалі надавати підтримку та консультації Україні, однак наголосив, що з конституційною реформою не варто поспішати.

Під час дискусії презентовано звіт «Напівпрезиденціалізм та інклюзивне врядування в Україні: пропозиції для конституційної реформи», підготовлений Міжнародним Інститутом демократії і сприяння виборам (International IDEA), Центром конституційних трансформацій, Центром політико-правових реформ, де представлено рекомендації щодо захисту від президентської автократії, розподілу влади між Президентом, парламентом і урядом, створення ефективного парламенту.

Коментар

Леонід ЄМЕЦЬ, народний депутат України, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя:

— Конституція може бути як рамковою, так і деталізованою, це залежить від правової свідомості громадян країни, де застосовується Конституція. На жаль, Україні не вистачає рамкової Конституції, щоб забезпечити всі права і свободи громадян, регулювати стосунки і порядок роботи органів державної влади. Тому переходимо до того, коли Конституція з теоретичного документа стає документом практичним і втілюється в життя. І, думаю, рано чи пізно ми відійдемо від форми правління президентсько-парламентської чи парламентсько-президентської і перейдемо суто до парламентської республіки. А якщо переходимо до парламентської республіки, то, можливо, готуватимемо і цілком новий текст Конституції. Нині є вимоги суспільства з доопрацювання Основного Закону — наприклад, депутатська недоторканність, яка спочатку була гарантією незалежності народних депутатів. Після того, як режим Януковича впав, потреба в такій жорсткій депутатській недоторканності теж пішла в минуле, і маємо прибрати депутатський імунітет і передбачити депутатський індемнітет. Але якщо переходимо до форми правління парламентська республіка, то мова йде вже не просто про точкові зміни, а про новий текст Конституції, і в рамках цього нам також треба напрацювати механізми, які забезпечили б проведення референдуму в той спосіб, який дасть упевненість, що результати його відображатимуть волевиявлення української громади і будуть втілені у власне текст Конституції.