У Верховній Раді за ініціативи голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Ганни Гопко та Ради молодих учених при Міністерстві науки і освіти України відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Освіта. Родина. Економіка». Конференцію проведено з метою об’єднання зусиль органів влади, науковців та громадянського суспільства задля визначення перспектив розвитку та реалізації освітньої політики на основі цінностей та прородинної політики в умовах євроінтеграції України. У конференції взяли участь народні депутати України, депутати Сейму Республіки Польща, представники центральних органів виконавчої влади, профільних комітетів, Ради молодих учених при МОН, Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти», провідні експерти, представники громадських організацій, духовенства.

Модератор (Рада молодих учених при Міністерстві науки і освіти України) Ольга Романенко, Ігор Жданов, міністр молоді та спорту України та Володимир Ковтунець, заступник міністра науки і освіти України.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

Міністр молоді та спорту Ігор Жданов розповів, що міністерство провело щорічне соціологічне дослідження «Молодь України-2017». Його результати засвідчили, що сім’я та родинні стосунки є пріоритетними цінностями для української молоді — так вважають 64 % опитаних, кар’єру вважають життєвим пріоритетом лише 39 % молоді. В Україні високий рівень шлюбності. Хоча все більша частка молоді відкладає шлюби до завершення навчання. Половина молоді України (до 30 років) не одружена, в офіційному шлюбі перебуває 36 %. Небажання зареєструвати офіційний шлюб молодь пояснює тим, що вважає це формальністю (36 % опитаних) або потребою перевірити почуття (29 %). Однак дві третини опитаних хочуть в подальшому вступити в шлюб. Лише 4 % української молоді позитивно ставляться до одностатевих шлюбів. Більшість української молоді хочуть мати дітей, 60 % планують народження дітей у найближчому майбутньому, і лише 4% не хочуть мати дітей. Тільки 6 % молоді мають троє і більше дітей. Майже 90 % дітей в Україні народжують жінки віком до 30 років. «Існує зв’язок між матеріальним становищем родини і кількістю дітей у родині, — зазначив міністр. — Із зростанням добробуту шанси мати більше однієї дитини зростають. Однак у багатодітних сім’ях, де троє і більше дітей, із народженням ще однієї дитини добробут родини значно падає. Одним із головних життєвих пріоритетів молодь вважає здоров’я та сімейні цінності, кар’єру, гідну зарплату та забезпечення житлом». Майже половина молоді працює не за своїм освітнім фахом. Основною причиною цього, за даними опитування, є незадовільний рівень зарплати. За даними міністерства, станом на 1 січня 2017 року в Україні було створено 17 тисяч робочих місць для молоді. 9 — 10 червня у Києві на Поштовій площі Мінмолодьспорту планує провести всеукраїнський фестиваль «Всі разом за сім’ю». Нині обговорюється питання, щоб до назви міністерства було включено також слово «сім’ї». З такою ініціативою до уряду вже звернулось декілька народних депутатів України.

Заступник міністра освіти і науки України Володимир Ковтунець визнав, що у вітчизняній системі освіти тривалий час нічого не змінювалось. Інша проблема полягала в фінансуванні системи освіти. Водночас у суспільстві існує висока потреба в якісній освіті, — зауважив урядовець. «Суть реформи полягає в зміні методологічних основ освіти — освіта стає орієнтована на людину, на першому місці — право на здобуття освіти, — наголосив В. Ковтунець.

«Без здорової економіки не може бути і здорової освіти», — відзначив Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Ян Пєкло. На його погляд, польський досвід у трансформації системи освіти може бути корисним для України. «У нас є спільні цінності — це безпека Європи. Без демократичної та вільної України немає безпеки Польщі. Ключ до здорової демократії — це здорова сім’я та здорова економіка», — підкреслив пан посол.

Учасники конференції обговорили проблеми виховання, освіти, отримання першого робочого місця, духовних та загальнолюдських цінностей серед української та польської молоді, підтримки молодих сімей з боку держави та недержавних та релігійних організацій.

Коментар

Ганна ГОПКО,голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах:

— Наші національні інтереси маємо будувати на основі демократичних цінностей — гідності, свободи, якісної освіти. У ході освітньої реформи одне з основних завдань — це модернізація, осучаснення вітчизняної системи освіти та науки через новий закон про освіту. Питання якісної освіти також пов’язане зі зростанням економіки у державі. Маємо будувати економіку на знаннях, на інноваціях, якісних підходах. Але без цінностей, які традиційні для українського суспільства, дуже важко буде рухатися далі. Даючи відсіч російському агресору, на шляху до європейської та євроатлантичної інтеграції, дуже важливо також усвідомлювати нашу ідентичність — хто ми такі й звідки. В основі модернізованої освіти, яка наразі втілюється, важливо базуватися на тому, що становить частину нашої культури, історичної спадщини. Бо якщо не знатимемо нашу історію, хто ми і звідкіля, можемо дуже легко розсіятися у глобалізованому світі. Тому питання родинної політики, цінностей, які набули ще більшої актуальності після Революції Гідності, мають об’єднувати зусилля і представників влади, і громадських організацій, науковців, освітян, повинна бути чітка стратегія. Українські університети — зокрема, медичні, політехніки — наразі є одні з кращих у світі інноваторів, які створюють сучасні стартапи, що підвищує престиж держави Україна. Ми не акцентуємо на тому, що ми жертва російської агресії. А навпаки — ми є донорами регіональної безпеки і просуваємо інновації, модернізуючи освітню систему, підвищуючи престиж освіти та науки в самій Україні й тим самим підвищуючи у світі імідж держави, яка дає відсіч агресору.