Учора в Києві відбувся круглий стіл на тему «Правові проблеми соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Захід відбувся за ініціативи Чорнобильської асоціації народних депутатів і Міністерства енергетики та вугільної промисловості.
Під час засідання круглого столу.
Фото надано автором.
Народний депутат, який представляє фракцію «Народний фронт», Віктор Єленський особисто брав участь у ліквідації сумнозвісної аварії у складі спецбатальйону і працював у особливо небезпечній зоні. Відкриваючи зібрання, він наголосив: щороку ліквідаторів залишається дедалі менше. «Практично щомісяця надходять звістки про друзів, з якими ми були на станції і які пішли з життя, — каже він. — Але наше завдання — жити і відстоювати цінності та ідеали, за які ми виходили, як писали казенною мовою, на «особливо небезпечно уражені ділянки території ЧАЕС». Нині парламентарій намагається докласти всіх зусиль для того, щоб подвиг його друзів не забували та не знецінювали, незважаючи навіть на давність.
Член кореспондент Національної академії наук, генеральний директор національного наукового центру радіаційної медицини Дмитро Базика під час свого виступу зауважив, що в Японії люди, які постраждали від опромінення, живуть навіть довше, ніж ті, хто не зазнав уражень. Це пов’язано з тим, що люди мають достойну медичну та соціальну допомогу. У цьому контексті він зробив особливий акцент на тому, що найважливіше завдання, яке маємо перед собою, — збереження диспансерів та відділень радіаційного захисту під час реформування системи охорони здоров’я. Нині центри реабілітаційної медицини потребують допомоги у вигляді обладнання і компенсації на комунальні витрати, каже він. Особливо гостро стоїть питання, пов’язане з харчуванням пацієнтів цих закладів. Фактично на одного такого хворого державою передбачається сума в 2,5 разу нижча, ніж отримують на харчі ті, хто утримується в СІЗО. Водночас уперше за багато років є кошти на повну зарплату лікарям — це понад 100 мільйонів гривень. Науковці працюють тільки на 0,75 ставки, але порівняно з минулим роком і це прорив.
Перший заступник очільника всеукраїнської громадської організації «Союз Чорнобиль України», народний депутат першого—третього скликань Володимир Яценко звернув увагу на те, що з кожним роком соціальний захист постраждалих під час аварії на ЧАЕС на законодавчому рівні по-слаблюється. Люди влаштовують акції протесту і голодовки для того, щоб відстояти свої права, а ці питання уряд продовжує врегульовувати в ручному режимі, каже він. Фахівець нагадав, що в жовтні 2017 року Європейський суд з прав людини передав до Комітету міністрів Ради Європи всі 29 тисяч справ, у яких здебільшого якраз ідеться про невиконання державою своїх зобов’язань перед українськими чорнобильцями.
У резолюції, яку прийняли під час круглого столу, звертається увага на те, що необхідно розробити дієві заходи для виконання рішень національних судів та Європейського суду з прав людини, прийнятих за позовами наших співвітчизників. Уряду рекомендується напрацювати комплексну державну програму подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на найближче десятиліття. Наполягають учасники круглого столу також і на тому, щоб у бюджет на поточний рік внесли зміни з урахуванням відновлення бюджетних програм «Комплексне медико-санітарне забезпечення та лікування онкологічних захворювань із застосуванням високовартісних медичних технологій громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи» тощо.
