У комітетах Верховної Ради
30 квітня АТО буде змінено на інший формат оборони — Операцію Об’єднаних сил. Це відбудеться відповідно до ухваленого Закону «Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях», так званого закону про реінтеграцію Донбасу. З якими викликами зіткнеться Україна на шляху реінтеграції та відновлення суверенітету? Які існують вірогідні сценарії подальшого розвитку збройного конфлікту і чи готові ми до них? Чи можливий політичний консенсус? Ці та інші непрості дискусійні питання обговорили учасники круглого столу на тему: «Війна, мир та реінтеграція: що буде після АТО?», що відбувся вчора у Верховній Раді у рамках третьої Національної платформи «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію», за підтримки Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин та низки неурядових організацій — «Ініціатива з управління кризами», Українського незалежного центру політичних досліджень, Центру з проблем безпеки та розвитку та інших.
Григорій Немиря, голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин
та Юсуф Куркчі, перший заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України (у центрі).
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Способи постконфліктного врегулювання після того, як буде завершено військовий конфлікт і встановлено мир на Донбасі, потрібно визначати вже нині, — наголосив голова комітету Григорій Немиря. «Багато чого, що може відбутися або може не відбутися у період постконфліктного врегулювання, залежатиме від того, що вже сьогодні робиться в Україні на законодавчому і виконавчому рівні з точки зору перехідного правосуддя, двосторонньої комунікації з людьми, що нині перебувають по той бік лінії зіткнення», — сказав парламентарій. На думку Г. Немирі, важливо також розуміти, чого не варто робити або скорегувати вже зроблене невпопад. «Якою буде політика реінтеграції, її принципи і підходи закладаються вже зараз, від того залежатиме і те, коли і як буде встановлено стійкий і всеохоплюючий мир, а не перемир’я, — вважає парламентарій. — Ми не можемо собі дозволити розкіш чекати, коли буде досягнуто мир. І ще одна важлива складова — соціальна та політико-правова, зокрема, перехідне правосуддя, суспільний консенсус щодо розуміння того, що відбулося і що буде».
Голова комітету навів статистичні дані, які свідчать, що у 2017 році кількість офіційно зареєстрованих вимушених переселенців зменшилася на 160 тисяч чоловік (на 11 %). Але, на думку депутата, ці цифри не є індикатором ситуації. Адже багато людей вимушені реєструватися як ВПО лише тому, що без реєстрації вони не можуть отримати пенсії та соціальні виплати. Тому статистика викривлена. Дуже гостра житлова проблема. Під час комітетських слухань, присвячених виконанню державної стратегії захисту прав вимушених переселенців, представник Мінрегіонбуду повідомив: за чотири роки російської агресії отримали житло в Україні лише 63 родини вимушених переселенців із 1,5 мільйона зареєстрованих ВПО. На запитання депутатів, чи було уряду поставлено завдання проаналізувати, скільки в Україні недобудованого житла, які програми можна реалізувати із залученням міжнародної допомоги, відповідь урядовця була така: «Ми не знаємо. Такий аналіз не проводимо». Г. Немиря відзначив, що за останні два роки урядом було прийнято декілька державних програм, стратегій і планів, спрямованих на інтеграцію переселенців та відбудову Донбасу. Проте фінансування таких програм було мізерне з точки зору масштабу проблеми. «Якщо не буде фінансування в держбюджеті, ми тільки імітуємо, як реінтегрувати Донбас і Крим», — сказав голова комітету. На думку обранця, нещодавно зареєстрований у парламенті законопроект № 8297 про внесення змін до закону про громадянство, який передбачає позбавляти українського громадянства тих кримчан, хто голосував на виборах президента Росії у Криму, «може серйозно послабити позицію України щодо Криму з точки зору захисту прав громадян і лояльності громадян до України». «Це якраз і є приклад того, що не треба робити, доки іде гібридна війна», — вважає Г. Немиря.
Перший заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Юсуф Куркчі зауважив, що суспільство вже майже готове до того, щоби мати «коридор компромісів» і щоби процеси реінтеграції були зрозумілими як на сході, так на заході. Урядовець також наголосив на потребі державного фінансування: «Ресурси потрібні настільки величезні, що без окремого рядка у бюджеті ці проблеми вирішити неможливо, — сказав урядовець. — Кожна людина має отримати надію на повернення».
Перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джапарова розповіла, що за чотири роки російської агресії інформаційна сфера в окупованому Донбасі та Криму була зачищена від українських телеканалів та радіостанцій, і центральне місце посіла антиукраїнська агітація та пропаганда з боку російських ЗМІ, які у Криму «вкрали» 503 радіочастоти й активно пропагують антиукраїнську риторику. А за всім цим працює репресивна машина — щоденні обшуки, арешти, люди настільки залякані, що не готові вголос обговорювати політику. Майже така сама ізоляція інформаційного простору відбувається і на Донбасі. Міністерство в рамках стратегії інформаційної реінтеграції Криму та Донбасу у грудні 2017-го провело соціологічне дослідження по обидва боки лінії зіткнення. Серед позитивних тенденцій — дослідження продемонструвало помітне зростання рівня громадянської ідентифікації: 42 % опитаних вважають себе громадянами України, тоді як у 2016 році так вважали 32 %, понад 30 % мешканців тимчасово окупованих територій підтримують зв’язки з родичами, 57 % визнають, що з жителями інших регіонів України їх об’єднує культура і традиції. За даними опитування, майже 55 % мешканців і окупованих, і підконтрольних територій використовують мережу Інтернет для отримання інформації, в т. ч. і через соціальні мережі. Водночас дослідження продемонструвало зменшення довіри мешканців Донбасу до українських ЗМІ: якщо у 2016 році 21 % опитаних довіряли українським ЗМІ, то у 2017 році відповіли, що «скоріше довіряють» українським ЗМІ лише 12 % респондентів. За даними дослідження, ключові запити мешканців Донбасу — безпека і права людини, державна політика щодо переселенців.
«Для нас у процесі реінтеграції надважливою є проблема міжлюдських комунікацій, у центрі повинна стояти людина, а не продовжувати будувати стіни та кордони», — вважає колишній учасник мінських перемовин, Надзвичайний і Повноважний Посол України Роман Безсмертний. Він запропонував провести перші телемости між Києвом і Донецьком, Києвом та Луганськом (на кшталт телемостів із США після розвалу СРСР): «Потрібно почати говорити з людьми і по той бік зіткнення. Це дасть можливість відкрити це спілкування. Різні інструменти повинні бути для комунікацій із людьми старшого віку та молоддю, для взаємодії людей із державою, можливо, із залученням церкви». На думку Р. Безсмертного, потрібне політичне рішення — що завершення військового конфлікту можливо політичним, а не військовим шляхом.
Юліана ШЕВЧУК.
ФАКТ
За різними оцінками, по той бік лінії зіткнення проживає від 2,5 до 3,5 мільйона громадян України, у Криму — майже 2 мільйони громадян. В Україні офіційно зареєстровано понад 1,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб.
ПРОГНОЗ
Вадим ДЕНИСЕНКО, народний депутат України, представник Кабінету Міністрів у Верховній Раді України:
— Як на мене, говорити, що є чітка визначена стратегія Росії стосовно України, не можна. Є лише певні напрями, за якими закріплені ті чи інші люди, що лобіюють перш за все економічні інтереси. У цьому для нас є і певний плюс, і мінус. На мій погляд, на сьогодні ні про які миротворці та примирливі варіанти у РФ не йдеться. Всі розмови про миротворців на Донбасі — це не більш як антураж, і на серйозному рівні говорити про якісь етапи примирення ніхто в Росії не збирається. І з великою мірою вірогідності можна говорити про те, що до президентських виборів в Україні ні про яке серйозне військове загострення також не йдеться.
