Запровадити відповідальність за злочини проти людяності
Забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права обговорено під час круглого столу на тему «Забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права — вагомий крок на шляху захисту прав людини».
Захід провів Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин спільно з ГО «Центр громадянських свобод».
У ході заходу обговорювалися проблеми щодо порушення прав людини, які мали місце під час Революції Гідності, а також відсутність захисту прав людини на тимчасово окупованих територіях АР Крим та окремих районах Донецької та Луганської областей, під час збройного конфлікту з Російською Федерацією, та, у цьому зв’язку необхідність змін у кримінальному законодавстві, запровадження відповідальності за злочини проти людяності, воєнні злочини, агресію та геноцид.
Голова комітету Григорій Немиря відзначив, що наша держава досі не ратифікувала Римський статут. За його словами, на виконання Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року Міністерством юстиції за участі науковців та експертів напрацьовано проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права». Ним передбачається встановити кримінальну відповідальність за злочини проти людяності.
На 16 листопада цього року у Києві запланований 40-й форум міжнародної організації «Парламентарії за глобальні дії» (PGA), яка є найбільшою транснаціональною мережею членів парламентів (1300 членів) з усіх регіонів світу (понад 142 країн) та одним з пріоритетів діяльності якої є підтримка ефективного функціонування Міжнародного кримінального суду (МКС) і подолання безкарності, а також питання ратифікації Римського статуту МКС. Г. Немиря висловив сподівання, що до того часу законопроект щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права буде ухвалений у другому читанні.
Потрібні реальні дії з деокупації Криму
«Реальні дії з деокупації Криму мають стати одним із головних завдань Української держави, і це мають бути спільні дії різних органів влади в тісній координації з західними партнерами», — відзначила голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко у виступі на круглому столі: «Український Крим: минуле та сьогодення», що відбувся в Херсоні.
У роботі круглого столу, організованому Представництвом Президента України в Криму за сприяння Херсонського державного університету, взяли участь також народні депутати від Херсонщини Володимир Співаковський та Микола Паламарчук, Представник Президента України в АРК Борис Бабін, представники експертного та громадського середовища, Меджлісу кримськотатарського народу, правоохоронних органів.
Ганна Гопко наголосила, що через бюрократичну тяганину, погану взаємодію між відомствами, а нерідко і корупційні впливи Україна далеко не повністю використовує можливості впливу на ситуацію навколо Криму. «Чому Україна постачає електроенергію в Крим на контрольований Фірташем завод «Титан», продукція якого використовується, зокрема, й для російської армії? Чому така несистемна протидія незаконному авіасполученню? Чому не зупиняємо діяльність торговельних мереж у Криму, маючи для цього всі можливості? Чому з багатьох причетних до окупації півострова посадовців, що їздять на материкову Україну, затримуються одиниці?», — запитала голова комітету.
Учасники круглого столу погодилися з необхідністю сформувати на основі пропозицій Представництва Президента в АРК комплексний план першочергових дій з протидії російської агресії в Криму, а також домовилися про проведення спільного засідання профільних парламентських комітетів для законодавчого забезпечення цих заходів — від визначення відповідальності за колабораціонізм до наведення ладу з питаннями громадянства, майнових і немайнових прав, економічних взаємин з окупованою територією, енергетичної, освітньої, інформаційної політики.
Як відбуватиметься верифікація пенсій та соцвиплат
Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення у порядку реалізації контрольної функції заслухав інформацію органів державної влади, обласних державних адміністрацій щодо їх подальших дій в проведенні верифікації соціальних виплат та пенсій.
За інформацією Міністерства фінансів, розроблено проект Закону «Про верифікацію та моніторинг державних виплат», який надіслано Міністерству юстиції на погодження. На побудову та функціонування інформаційно-аналітичної платформи верифікації та інші заходи, пов’язані з її впровадженням, у державному бюджеті на 2017 рік було передбачено 19 905,2 тис. грн. На сьогодні спроектовано та розроблено сім підсистем інформаційно-аналітичної платформи. Загальний рівень її готовності становить 70%.
Перший заступник голови комітету Сергій Каплін акцентував увагу на тому, що уряд так і не дослухався до низки попередніх рекомендацій, схвалених рішенням комітету від 6 грудня 2017 р., зокрема, щодо доцільності опрацювання єдиного законодавчого акту, спрямованого на комплексне врегулювання питання проведення верифікації соціальних виплат.
За наслідками розгляду комітет схвалив рекомендації Кабінету Міністрів і прийняв рішення проконтролювати стан їх виконання у жовтні 2018 року.
За повідомленнями
Інформаційного управління апарату Верховної Ради України.
