Успішний науковий експеримент провели вчені Вінницького національного медичного університету імені Пирогова (ВНМУ) спільно з працівниками Національного музею-садиби видатного вченого — вперше самостійно ребальзамували тіло.
На знімку: професор Юрій Гумінський (ліворуч), доцент Сергій Гриценко та перший заступник директора музею-садиби Пирогова Любов Коваленко.
Дев’ять попередніх аналогічних процедур виконували російські науковці, які тримали в секреті формулу розчину. До участі в роботі москвичі не допускали наших науковців навіть тоді, коли «омолодження» відбувалося у Вінниці. Для цього на території музею-садиби створили спеціальну лабораторію. За словами одного з науковців ВНМУ, росіяни зачинялися на ключ в лабораторії і... Які виконували процедури, вінницьким науковцям було невідомо.
— Самостійно виконати таку роботу — велика відповідальність, — каже директор Національного музею-садиби Миколи Пирогова заслужений лікар України Петро Гунько. — За нею стежили не тільки у Міністерстві охорони здоров’я, медична спільнота і громадськість нашої країни, а й за її межами. Впоралися добре: розпочали 14 березня, завершили 19 квітня. Результати зафіксуємо у наукових матеріалах. Під час процесу постійно вели відеозйомку.
За словами співрозмовника, члени комісії з ребальзамування, яку очолював Герой України ректор ВНМУ Василь Мороз, під час роботи консультувалися з науковцями з Києва, Львова та Сум. Суть ребальзамування пояснив «Голосу України» співголова комісії, доктор медичних наук, професор ВНМУ, один із безпосередніх виконавців проекту Юрій Гумінський: «Тіло має увідбрати в себе розчин. Він усмоктується через відкриті частини. Тому першого дня після шестигодинного обстеження, зокрема і за допомогою томографії, помістили тіло у ванну. Весь цей час воно там перебувало. Його піднімали інколи для деяких операцій». Саме Юрій Гумінський разом з доцентом Сергієм Гриценком виконали значну частину роботи. Разом з ними працювали два молоді науковці. Їх взяли для того, аби набули досвіду й надалі могли самостійно продовжити справу.
Частину розчину москвичі щоразу залишали в лабораторії. Так передбачено методикою проведення процедури. Його формулу «прочитали» в Інституті токсикології. «Класична схема, нічого особливого, — продовжує співрозмовник. — Ми удосконалили її, додали нових інгредієнтів. Наприклад, антисептик протигрибковий, деякі інші речовини».
Аби уповільнити процес випаровування рідини, на тіло одягли скафандр. Причому не один, а два. «Пирогова спорядили, як космонавта», — усміхається Юрій Гумінський.
— Дехто телефонує і каже, мовляв, що ви там робите, там же нічого від Пирогова не залишилося, — зазначає директор музею Петро Гунько. — Все збереглося: серце, печінка, нирки, навіть той орган, про який незручно згадувати. Але один допитливий дуже цікавився цим.
Саркофаг дуже важкий. З металу. Австрійський. Ще з тих часів. «З одягу замінили тільки спідню білизну, — каже головний зберігач фондів музею Зінаїда Мартинова. — З лляного матеріалу. А ось верхній одяг у дуже гарному стані. От що значить якісне австрійське сукно! Саме з такого матеріалу його пошито».
Віктор СКРИПНИК.
Фото автора.
Вінницька область.
ДО РЕЧІ
Тіло Пирогова бальзамував професор з Петербурга Давид Виводцев після смерті вченого 1881 року. Перше ребальзамування відбулося у 1945-му у Москві. Наступні у 1956, 1973 (у Вінниці), 1979, 1988 роках — у Москві. У 1994, 2000, 2005, 2011 і 2018 роках — у Вінниці.
