Унікальні кадри, зокрема фото козацького полку Запорізького корпусу армії УНР, що під синьо-жовтими знаменами у квітні 1918 р. марширує Бахмутом, та маловідомі історичні факти стали основою відеоролика «100 років визволення Донбасу від російсько-більшовицьких загарбників», який презентувало Міністерство інформаційної політики. Автори фільму, режисер Тарас Підгірняк, розповідають про перший досвід деокупації Донбасу.
Вони нагадують, що наприкінці 1917 р. російсько-більшовицькі війська пішли війною на УНР. Один із перших ударів прийняли на себе мешканці Донбасу. 22 січня 1918-го Центральна Рада проголосила незалежність УНР, а 9 лютого було підписано Брестський договір — Україну визнав світ. За умовами договору УНР в обмін на постачання продовольства отримує військову допомогу від країн Четверного союзу. За підтримки союзників українська армія переходить в наступ. Протягом березня-квітня від російських військ було визволено Лівобережну Україну, група військ Болбочана і Сікевича визволяють Крим і Донбас. На початку квітня полковник Сікевич очолив Слов’янську групу окремої Запорозької дивізії армії УНР. У її складі воювало багато вихідців із східних областей, поет Володимир Сосюра, родом із Дебальцевого, і майбутній режисер Олександр Довженко. Головна мета дивізії — деокупація Донбасу. У ті дні, 16 квітня, Сталін видав указ: «Обороняться до последнего солдата. Банковские, почтовые ценности, имущество типографий, аппаратуру центральных телефонных станций, уголь, ртуть и многое другое — все это вывезти в направлении Дебальцево — Ростов, Луганск —Воронеж».
Близький друг Сталіна більшовик Федір Сергєєв (Артем) та його прибічники на сході організовують квазідержаву — Донецько-Криворізьку радянську республіку. Такі ж «республіки» створюють в Одесі і Криму. Окупанти і тоді розповідали про «громадянський конфлікт». Все награбоване вивозили до Росії. Армія УНР мала підтримку місцевого населення. У Слов’янську її зустрічали хлібом-сіллю, священики вийшли з хоругвами, на площі перед собором відбувся урочистий молебень. З квітами і прапорами зустрічали визволителів у Краматорську. На одному із знамен було написано: «Нехай цей стяг буде благословенням робітників у боротьбі за незалежну соборну Україну. Ми з вами!». У місті весь майдан співав «Ще не вмерла України».
Вирішальною за визволення Донбасу стала битва за Горлівку, якою опанували 25 квітня. Менше як за тиждень запорожці вийшли до межі з Доном. Сікевич писав: «Я відчув справжню радість, коли на залізничній станції Колпакове, на кордоні земель українських і Війська Донського я виставив сторожу від Богданівського полку, дві гармати батареї Одинця, і під їх салют розвинув наш прапор і встромив його на кордоні».
— Події сторічної давнини повторюються сьогодні. Знаковим є те, що 100 років тому була створена так звана Донецько-Криворізька республіка — аналог так званих ДНР/ЛНР. Тоді так само кремлівські посіпаки казали, що то є волевиявлення місцевого населення, — зазначила під час презентації перший заступник міністра інформполітики Еміне Джапарова.
— Відеоролик є другим у рамках медіакампанії «Літопис українського Донбасу», — зазначив радник міністра інформполітики Дмитро Ткаченко. — Контент розміщено на YouTube з налаштуванням доступу для мешканців тимчасово окупованих територій. Є домовленості про його трансляцію на каналах: «Прямий», «5 канал», «UA. Донбас», «Чорноморка».
Світлана ЧОРНА.
