Невеликі вибори відбулися минулих вихідних у 40 нових об’єднаних територіальних громадах. Переможцями себе оголосили зразу дві партії. От тільки забуваємо, що більшість із обраних депутатів поки що цілком аполітичні й думають про місцеві бюджети та комунальну інфраструктуру, а не про майбутнє політичне позиціонування. А серед нових голів громад таки явно переважають представники чинної владної партії, що може служити сигналом про певні електоральні корективи. Погано ж те, що на виборах знову були масові порушення та підкуп. Зросла роль громад, корупція почала мостити собі дорогу до них.
Активність зберігали, попри свята, наші силовики й військові. Головна новина — завершення АТО й перехід до операції об’єднаних сил. Фактично це відбулося ще в серпні 2014-го, добре, що хоч зараз зафіксовано в правовій площині. Крім формальної складової, це відобразиться низкою організаційних та воєнних заходів. І показово, що пряма збройна допомога від США надійшла якраз до цього дня. Цей акт солідарності й підтримки має не лише практичне, а й важливе міжнародно-політичне значення.
А тим часом ми й самі продемонстрували здатність створювати одні з кращих у світі озброєнь. Ракетний комплекс «Вільха» успішно пройшов випробування, і Президент надав наказ запустити його в серійне виробництво.
За чергову річницю своєї роботи прозвітував директор НАБУ Артем Ситник. Можемо констатувати дві речі. Перше — бюро, хоч і повільно, але почало реальну роботу в сфері боротьби з корупцією. А друге — це нагадування нам усім: не сотвори собі кумира. Суспільству нав’язали такі гіпертрофовані очікування та так протиставляли НАБУ іншим, реально працюючим силовим органам, що почутий результат викликав розчарування і навіть шок. Але тепер тверезо оцінюємо, що немає панацеї, є ще один орган, який учиться працювати в своїй галузі. Тим часом розголосу набули обшуки СБУ на підприємстві «Мотор Січ» та затримання кримчанки, яка активно готувала вибори в окупованому Криму. Маємо показовий приклад, що «нагорода» знайде кожного «героя». Окупаційна влада відповіла масовими й жорстокими обшуками в кримськотатарських родинах Криму. Ну й наостанок — Генеральний прокурор звітував перед європейськими партнерами про масштаби боротьби з корупцією силами його відомства. Схоже, що після цього й на Заході почали усвідомлювати хибність деяких стереотипів.
Із суто політичних новин, окрім згаданої «боротьби перемог» на місцевих виборах, бачимо, що більшість інших подій були вельми маргінальними. Акції на підтримку Савченко та виступи прихильників Саакашвілі, як кажуть у народі, зовсім зійшли на пси.
Рекламована афера з так званими «плівками Онищенка» також остаточно перемістилася туди, де й розроблялася — до Росії. Маємо єдину користь, бо за цей час устигли розкритися чимало «кремлівських консерв». На прес-конференції у тій же Москві пообіцяв повернутися й ряд колишніх «господарів життя» часів Януковича. Хочеться вірити, що лише в наручниках. Хоча послухати, як заносить декого з наших політиків, то для них уже і Янукович, і Путін більше не вороги. Так можна дійсно загратися аж до повернення в «світле минуле». Ну і остання добра новина з життя колишньої еліти: олігарх Коломойський програв у Лондонському арбітражі справу про контроль за «Укрнафтою».
А основні події відбувалися за межами нашої країни. Більшість з них можна визначити словами «епохально, але…». Моменти незавершеності можемо відзначити й у вірменській ніби-революції, лідери якої не забажали ні епохальних змін, ні геополітичної визначеності. Мир на Корейському півострові — річ знаменна, але не покидає почуття тривоги за його незворотність. А теракти в Кабулі й Торонто викликали болісне відчуття, що світ так і не став безпечнішим. Свідчення цього — й викриті Ізраїлем приховані ядерні програми Ірану.
Чимало подій і заходів не оминули українського питання в порядку денному. Обговорювали ситуацію в Україні та протидію російській агресії на переговорах Трампа з Макроном і Меркель, на саміті G-7 за участі Павла Клімкіна, на міністерському засіданні країн-членів НАТО та особливо активно — на засіданнях ПАРЄ й у Єврокомісії. З позитивів можемо констатувати, що все це вже не обмежується словами. Розробляються реальні механізми протидії агресивній путінській Росії, нейтралізації російської пропаганди та фейкових атак і навіть реально визнаній світовій гібридній війні, яку розв’язав режим Путіна проти цивілізованого світу. Негативом стало реальне блокування наших контактів з НАТО угорською стороною, яка дедалі більше доводить ситуацію до абсурду. Але позитивних новин і тенденцій, на щастя, таки було більше.
Тарас ЧОРНОВІЛ, політолог і незалежний експерт.
