Європейський конгрес місцевого самоврядування, який відбувся в польському місті Кракові, закликав активізувати роботу із залучення фінансових ресурсів Європейського Союзу та міжнародних організацій для розв’язання проблем Карпатського регіону.
Відповідні рекомендації було ухвалено після виступів українських представників, які закликали євроспільноту долучитися до збереження автентики Карпат. У роботі конгресу, який зібрався вже вчетверте, взяли участь понад дві тисячі лідерів самоврядної і виконавчої влади, міжнародні експерти, науковці з Центральної та Східної Європи, серед яких — вище керівництво Польщі, Словаччини, Угорщини, Чехії та інших європейських держав, голови міські та обласних і районних рад України, експерти.
Закарпаття представляли, окрім голови Закарпатської облради Михайла Рівіса, керівники Свалявської і Великоберезнянської райрад Мирослава Ливч і Ярослав Шукаль.
На засіданні дискусійної панелі «Єврорегіони як метод покращення міжрегіональної співпраці» йшлося про місію діяльності Асоціації «Єврорегіон «Карпати — Україна». А на засіданні панельної дискусії «Автентика Карпат: роль органів місцевого самоврядування у збереженні та промоції культурної спадщини» презентував культурну спадщину Закарпаття Михайло Рівіс. У виступі він зазначив, що всі звикли сприймати автентику Карпат у такому ключі, що це надбання минулих століть — виключно в архітектурі та побуті. «Але я переконаний: ми повинні розглядати автентику Карпат в її унікальному людському ресурсі, — наводить слова М. Рівіса прес-служба облради. — Ми повинні повернутися до того, що люди, які там живуть, — основне надбання цієї системи, що створювалася століттями, і які нині зберігають основні звичаї, традиції. І щоб ці традиції не втратити, потрібно шукати інший рівень ресурсів».
Він також розповів, що підтримує колегу голову Львівської облради Олександра Ганущина, котрий з трибуни Верховної Ради України розповів, як правильно потрібно використовувати фінансові ресурси Європейського Союзу, зокрема, на реалізацію транс-
кордонного проекту «Світ карпатських розет — заходи із збереження унікальної культури Карпат», що сьогодні є одним із спільних досягнень. Всі країни Карпатського регіону мають різний рівень життя, і варто враховувати відмінності між Румунією, Україною, Угорщиною і Польщею.
Нині створено фонд ЮНЕСКО, під охороною якого — букові праліси Карпат, найбільша частина котрих розташована на Закарпатті. Але люди, які мешкають в місцевості, що потрапила під цей заповідник, тепер обмежені в можливостях використовувати лісовий ресурс, щоб займатися традиційним для цього регіону виробництвом чи підприємництвом.
— Тому за рахунок Євросоюзу і держави треба подумати, як зберегти автентику, аби місцеві жителі не втратили свої традиції, аби могли залучати туристів. Також необхідно забезпечити достойний рівень життя мешканцям, гідну зарплату, якісні дороги...
Тоді краяни не виїжджатимуть на заробітки в інші країни, а залишатимуться на рідній землі, зберігаючи виплекані пращурами традиції, — зауважив Михайло Рівіс.
Він також порушив інше важливе питання — екологія Карпат. «Зараз, коли до нас часто приїжджають чеські партнери, вони захоплюються природою, але підказують по-дружньому, що ми «причісуємо» Карпати, які втрачають свою природність і привабливість дикої природи. На жаль, нині бачимо на берегах річок багато сміття, будуються річкові ГЕС, втрачається ландшафт, який так приваблює туристів. Ще однією особливістю Карпат є кришталеві річки, де не можна зводити ГЕС.
Якщо хочемо зберегти автентичність Карпат, не можна обійти проблему архітектури. В ЮНЕСКО зареєстровані закарпатські дерев’яні церкви. Але в обласному бюджеті недостатньо коштів, щоб їх утримувати в належному стані. Держава також не виділяє на це окремих коштів. І хоча обласна рада затвердила відповідну програму, тих коштів вистачає лише для того, аби підлатати один-два храми.
М. Рівіс наголосив, що Закарпаття володіє унікальними природними ландшафтами, термальними й мінеральними водами, оздоровчі можливості яких несуть у собі широку курортну привабливість. Тому він переконаний, що в Карпатському регіоні мають працювати над тим, аби мати окремий рядок фінансування ЄС, як Дунайська та Альпійська стратегії. Це стосується безпосередньо органів місцевого самоврядування. Нині затверджено програму оновлення замків, а завдяки секторальній підтримці уряду Закарпаття одержало кошти для реставрації Невицької фортеці. Слід мати стратегічне бачення перспективи розвитку автентики Карпат.