Стан доріг, без перебільшення, можна назвати однією з найскладніших проблем об’єднаних територіальних громад. Кожна з них розв’язує цю проблему по-своєму.

У Білокуракинській ОТГ, наприклад, створили комунальне підприємство, яке й опікується ремонтом доріг.
— Ми, напевно, одні такі в Україні, — припускає голова громади Сергій Сірик. — Якось сіли, підрахували витрати на ремонт доріг і дійшли висновку, що самим ремонтувати дешевше. Торік купили міні-коток, є в нас фреза, пристрій, який видуває сміття з ями, машини, що підвозять асфальт. Крім того, ми відправили людину на спеціальні курси — і тепер маємо свого спеціаліста. Він ставиться до роботи дуже відповідально, стежить за якістю ремонту, а це дуже важливо. Щоправда, маємо проблему з асфальтобетоном...
Поки що громада купує асфальт на підприємствах Старобільського та Білокуракинського райавтодорів, але є намір у співпраці із сусідньою Троїцькою ОТГ створити свій невеличкий завод — один на двох. Ця перспектива вельми приваблива, та сьогодні, на жаль, умов для створення такого виробництва немає ні у Троїцької, ні у Новопсковської громадах. Усе попереду.
Оскільки такий досвід білокуракинців поки що єдиний в області, логічно постає запитання про якість ремонту доріг, яким займаються не професіонали, а комунальна служба. Але Сергій Сірик стверджує, що з цим усе гаразд:
— Працюємо сумлінно, дотримуємося технології: добре проходимо котком, а крім того, маємо хороший в’яжучий матеріал. Робимо для себе, для своїх людей і за свої кошти, отже, не халтуримо. До того ж усі роботи нам коштують утричі дешевше, ніж просить підрядник.
Чмирівській ОТГ з ремонтом доріг, можна сказати, пощастило. По-перше, на території громади розташований Старобільський райавтодор, а по-друге, тут проходять траси державного значення, які ремонтуються в першу чергу. Через село Вишневе, на приклад, пролягла траса Старобільськ—Біловодськ, через Чмирівку йде дорога на Новопсков, є ще об’їзна через село Запорізьке.
— Тож нам у цьому плані легше, ніж іншим, — каже голова сільради Чмирівської ОТГ Сергій Войтенко. — Але це не означає, що ми нічого не робимо. Чмирівка, наприклад, має сорок вулиць, а заасфальтовано лише вісім. Свого часу ми завезли щебінь, тож залишилося пройти грейдером — і буде порядок. Грейдера, правда, поки що немає. Громада планує його купити за інфраструктурну субвенцію, яку незабаром отримає. Але вже придбано екскаватор. Основне наше завдання сьогодні — грейдерування та ямковий ремонт. На більше поки що грошей немає.
Найгірша дорога залишилася на Новоомелькове, що за десять кілометрів від Новопсковської траси. Село маленьке — лише вісім хат, тридцятеро людей і один учень 11-го класу, якого шкільний автобус двічі на день возить на заняття. Дорога сюди погана. Вона хоч і асфальтована, але ремонту не бачила багато років. Офіційно її передали на утримання громади, а ось грошей на ремонт поки що не виділили. Своїми силами громада вже завезла щебінь і чекає на грейдер.
Троїцька територіальна громада — одна з найбільших на Луганщині. Загальна площа її становить 95 тисяч гектарів. До громади входить 75 відсотків усього району, а це 39 населених пунктів, до того ж є такі села, де живуть лише 20 людей. Але дорогу до них все одно треба робити. Проте ремонт шляхів сполучення тут ще не розпочинали. Голова Троїцької ОТГ Демид Палагно називає три основні причини:
— По-перше, ми не можемо за прикладом білокуракинців проводити роботи своїми силами, тому що в нас немає для цього спеціальної техніки, — розповідає він. — Крім того, існують проблеми з підрядником. Щоб заманити хорошу фірму, треба мати великий обсяг робіт і великі гроші. А у нас поки що немає ні першого, ні другого. І третя причина — відсутність асфальту. Свого асфальтобетонного заводу Троїцьк не має, тому суміш треба везти або з Кремінної, або з Білокуракиного. Шлях неблизький, і поки цей матеріал буде доставлено до місця призначення, його температура значно знизиться, що в свою чергу порушить технологію ремонту і, отже, якість покриття нових доріг. Цього року зможемо провести тільки ямковий ремонт. Загадувати обсяг виконаних робіт не беруся, бо не знаю, яка буде вартість матеріалів. Бюджет громади становить 57 мільйонів гривень, і на ці кошти треба утримувати заклади освіти, медицину та інші соціальні об’єкти. Тож поки що подужаємо лише ямковий ремонт.
А ось у Новопсковській громаді невідремонтованих доріг майже не залишилося. На одній єдиній вулиці, яка чекає дорожніх ремонтників, роботи не ведуться навмисно. За словами заступника голови Новопсковської ОТГ Миколи Старцева, цю дорогу доведуть до ладу тільки в тому разі, коли відремонтують об’їзний шлях державного значення і пустять по ньому великотоннажний транспорт. Інакше заново покладений асфальт на селищній вулиці не витримає й тижня. Громада лічить свої гроші.

***

Посиленими темпами дорожники Луганщини проводять ямковий ремонт на автошляхах області (на знімку автора). Зокрема, «Сватівський райавтодор» ремонтує дорогу державного значення Р-66, 95—97-й кілометри. Роботи на цій ділянці ведуться гарячою асфальтобетонною сумішшю. «Кремінський райавтодор» працює на трасі Р-66 загального користування державного значення, що проходить через місто Кремінна. Спочатку ремонтники здійснюють холодне фрезерування, а потім — укладання асфальтобетону. Постачання суміші відбувається з місцевого заводу. Нині гарячу асфальтобетонну суміш випускають у Кремінній, Старобільську, Білокуракиному та Біловодську, ще два райони готуються запустити такі виробництва.

Павло ВОРОНЦОВ.

Луганська область.