Оптимізація відбувається, але не в повному обсязі

 Комітет Верховної Ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування провів своє перше з початку четвертої сесії сьомого скликання засідання. Під час нього народні депутати, зокрема, заслухали інформацію Рахункової палати щодо результатів аналізу ефективності використання коштів державного бюджету під час оптимізації системи центральних органів виконавчої влади.

Процес оптимізації було розпочато у грудні 2010 року. Його мета —усунути дублювання повноважень центральних органів виконавчої влади, скоротити управлінський персонал та витрати на його утримання. Таке скорочення держслужбовців передбачалося на рівні не менш як 30 відсотків. Але, як засвідчили результати аналізу, поставленої мети не було досягнуто в повному обсязі.

«За результатами оптимізації чисельність працівників апаратів утворених центральних органів виконавчої влади на кінець 2011 року зменшилася лише на 4,8 відсотка, а видатки — на один. Це було пов’язано з тим, що процес ліквідації держорганів тривав майже до завершення 2012 року», — зазначила головний контролер Рахункової палати Лариса Вітковська. Це, за її словами, спричинено несвоєчасним виконанням підготовчих заходів, необхідних для оптимізації.

До того ж, зауважила представниця Рахункової палати, гранична чисельність працівників новостворених органів була затверджена урядом лише у вересні 2011 року. Це унеможливило затвердження до цієї дати штатних розписів новостворених центральних органів.

Ще одна проблема, на яку звернула увагу Рахункова палата, стосується управління державним майном. За словами Л. Вітковської, на підготовчому етапі до оптимізації не було забезпечено виконання заходів із проведення суцільної інвентаризації об’єктів державної власності, які перебували у сфері управління держорганів.

«Повною та достовірною інформацією про фактичну кількість та вартість наявного в цих органах державного майна Мінекономіки та Фонд держмайна (ФДМ), як уповноважені органи, не володіли. Унаслідок відсутності затвердженого порядку передачі об’єктів державної власності від ліквідованих органів новоствореним частина цих об’єктів не була передана. Це зумовлено тим, що уповноважені органи держуправління подають до ФДМ інформацію або не в повному обсязі, або не подають взагалі», — зауважила чиновниця.

З урахуванням викладеного, Рахункова палата рекомендувала Кабінету Міністрів завершити комплексне обстеження центральних органів влади та вжити результативних заходів з упорядкування їх діяльності.

У свою чергу народний депутат Олександр Дудка зауважив, що й досі функції окремих органів у здійсненні керівництва у відповідних сферах суспільного та державного життя дублюються. Крім того, в окремих центральних органах виконавчої влади не прийнято акти Кабінету Міністрів про припинення їх діяльності та не проведено суцільної інвентаризації об’єктів державної власності, які перебували у сфері управління цих органів.

З огляду на це, депутат запропонував інформацію Рахункової палати взяти до відома та рекомендувати уряду завершити проведення комплексного функціонального обстеження центральних і місцевих органів виконавчої влади і вжити заходів з упорядкування їх функціональних повноважень. Цю пропозицію депутати підтримали більшістю голосів.

Водночас на засіданні було розглянуто проект постанови про встановлення мораторію на підвищення вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті Києва до 1 січня 2015 року. З відповідною законодавчою ініціативою виступили народні депутати від фракції «Батьківщина» Володимир Яворівський та Микола Катеринчук. Щоправда, під час обговорення члени комітету зауважили, що встановлення мораторію на підвищення вартості квитків у міському транспорті в умовах щорічної інфляції може призвести до колапсу. Крім того, це питання, відповідно до Конституції, не належить до компетенції Верховної Ради. Встановлювати вартість проїзду в міському транспорті — це прерогатива органів місцевого самоврядування. Тож Київрада має самостійно визначитися щодо цього, інакше це буде втручанням в її повноваження», — наголосив О. Дудка. До того ж автори проекту не підготували економічного обґрунтування, з яких джерел має покриватися різниця в тарифах. Адже мораторій на підвищення вартості проїзду зовсім не означає замороження витратної частини на обслуговування пасажирського транспорту. Тож більшістю голосів члени комітету вирішили рекомендувати парламенту відхилити цей законопроект.