Реформа сфери захисту інтелектуальної власності сьогодні, без перебільшення, є однією з найактуальніших тем порядку денного.

У цій сфері в нашій країні існує ціла низка проблем, серед яких, зокрема, неефективна та непрозора система збору роялті, використання неліцензійного програмного забезпечення, високий рівень інтернет-піратства.

Хоча вже більше трьох років минуло, як у вересні 2014 року Україна, ратифікувавши Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, взяла на себе зобов’язання наблизити національне законодавство у сфері інтелектуальної власності до законодавства ЄС.

До речі, доволі символічним видається той факт, що положення глави 9 «Інтелектуальна власність» розділу 4 цієї Угоди займають близько п’ятої частини від загального обсягу основного тексту Угоди без додатків. Це вказує на особливе значення, яке цивілізований світ надає інтелектуальній власності. Зазначена глава безпосередньо містить основні положення відповідних директив та регламентів ЄС щодо різних аспектів захисту інтелектуальної власності: авторських прав, географічних зазначень, торговельних марок тощо.

Таким чином, європейські нормативно-правові акти вже практично ввійшли в законодавче поле України (адже міжнародні договори мають пріоритет над національним законодавством), та через відмінність окремих положень українського законодавства від норм європейського права постійно виникають різноманітні правові колізії, в тому числі й судові.

Від Інтернету — до продуктів харчування

Мінекономрозвитку як центральним органом влади, відповідальним за формування державної політики в сфері інтелектуальної власності, вже розроблено сім законопроектів, спрямованих на імплементацію до національного законодавства норм права ЄС (відповідних директив і регламентів). Усі вони перебувають зараз на різних етапах розгляду у Верховній Раді України. Зокрема, це:

— «Про внесення змін до статті 5 Закону України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відео-   грам, комп’ютерних програм, баз даних» (щодо подолання піратства та поліпшення інвестиційного клімату)» (реєстр. № 4571 від 04.05.2016), який передбачає запровадження більш прозорої процедури адміністрування голограмного маркування та фактично є імплементацією окремих положень Директиви Європейського Парламенту та Ради від 29 квітня 2004 р. № 2004/48/ЄC «Про забезпечення дотримання прав інтелектуальної власності»;

— «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення охорони прав на компонування напівпровідникових виробів» (реєстр. № 5694 від 23.01.2017), який передбачає узгодження законодавства України щодо охорони прав на компонування (топографії) інтегральних мікросхем із правом Європейського Союзу, зокрема Директивою Ради 
№ 87/54/ЄЕС від 16 грудня 1986 р. «Про правову охорону топографій напівпровідникових виробів»;

— «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони інтелектуальної (промислової) власності» (реєстр. № 5699 від 23.01.2017), який передбачає запровадження функціонування дієвого механізму боротьби з «патентним тролінгом» та імплементацію положень Директиви 98/71/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 13 жовтня 1998 р. про правову охорону промислових зразків, Регламенту Ради (ЄС) № 6/2002 від 12 грудня 2001 р. про промислові зразки Співтовариства; Директиви 2008/95/ЄС від 22 жовтня 2008 р. Європейського Парламенту та Ради про наближення законодавств держав-членів щодо торговельних марок, Регламенту Ради (ЄС) № 207/2009 від 26 лютого 2009 р. про торговельну марку Співтовариства;

— «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони географічних зазначень» (реєстр. № 6023 від 03.02.2017), який передбачає імплементацію Регламенту (ЄС) 
№ 1151/2012 Європейського Парламенту та Ради від 21 листопада 2012 р. про якість сільськогосподарських продуктів та продуктів харчування у національне законодавство;

— «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» (реєстр. № 7466 від 28.12.2017), метою якого є реформування системи колективного управління правами суб’єктів авторського права і суміжних прав, унеможливлення незаконної діяльності організацій колективного управління, збереження та розвиток інтелектуальної діяльності авторів, виконавців та інших творців, імплементація

Директиви Європейського парламенту та Ради № 2014/26/ЄC від 26.02.2014 «Про колективне управління авторським та суміжними правами та мультитериторіальне ліцензування прав на музичні твори з метою онлайн використання на внутрішньому ринку»;

— «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони винаходів і корисних моделей» (реєстр. № 7538 від 01.02.2018), який покликаний забезпечити стимулювання винахідницької діяльності в Україні, досягнення європейського рівня охорони прав інтелектуальної власності на винаходи і корисні моделі та забезпечити імплементацію положень Директиви 98/44/ЄC Європейського Парламенту та Ради від 06.07.1998 про правову охорону біотехнологічних винаходів, Регламенту (ЄС) № 469/2009 Європейського Парламенту та Ради від 06.05.2009 про сертифікати додаткової охорони для медичних продуктів та Регламенту (ЄС) № 1901/2006 Європейського Парламенту та Ради від 12.12.2006 про медичні продукти для педіатричного використання;

— «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання питань авторського права і суміжних прав» (реєстр. № 7539 від 01.02.2018), який має узгодити між собою положення таких основоположних у сфері інтелектуальної власності національних актів законодавства, як Цивільний кодекс, Кодекс про адміністративні правопорушення та Закон України «Про авторське право і суміжні права» і привести їх у відповідність до норм законодавства Європейського Союзу щодо охорони і захисту авторського права та суміжних прав (Директива 93/83/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 27 вересня 1993 р. про узгодження деяких положень авторського права і суміжних прав та застосування їх до супутникового мовлення і кабельної ретрансляції, Директива 96/9/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 березня 1996 р. про правову охорону баз даних, Директива 2001/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 22 травня 2001 р. про гармонізацію певних аспектів авторського права та суміжних прав у інформаційному суспільстві, Директива 2001/84/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 27 вересня 2001 р. про право слідування на користь автора оригінального твору мистецтва, Директива 2004/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 29 квітня 2004 р. про захист прав інтелектуальної власності, Директива 2006/115/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 12 грудня 2006 р. про право оренди, позички та деякі суміжні права у сфері інтелектуальної власності, Директива 2009/24/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2009 р. про правову охорону комп’ютерних програм), результатом його прийняття має стати запровадження в Україні підходів до регулювання цієї сфери, що узгоджуються з обраним Україною напрямком розвитку в контексті підписання Угоди про асоціацію, та врегулювання проблемних питань у сфері авторського права і суміжних прав.

Крім того, передбачається розроблення ще одного законопроекту — «Про Національне патентне відомство».

Головним парламентським комітетом, у якому розглядаються та доопрацьовуються законопроекти у сфері захисту інтелектуальної власності, визначено Комітет з питань науки та освіти.

Прийняття такого чималого пакета законів забезпечить єдиний комплексний підхід до всебічної реформи сфери захисту інтелектуальної власності. Це й інституційні зміни в системі управління в цій сфері, і стимулювання винахідницької діяльності, і нова ефективна система збору роялті (що забезпечить отримання гідної винагороди авторам, виконавцям та іншим творцям), і подолання інтернет-піратства, і боротьба з «патентним тролінгом», і забезпечення необхідної охорони для медичних продуктів та належної якості сільгосппродуктів та продуктів харчування тощо.

Зазначені законопроекти передбачають закріплення в законодавстві України європейських правових норм, а також впроваджують міжнародно визнані підходи, зокрема в тому, що стосується відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності та перешкоджання зловживання такими правами.

Втрачаємо не лише імідж

Одним із основних зауважень до України з боку наших міжнародних партнерів, не лише з Європейського Союзу, а й Сполучених Штатів Америки, вже довгий час є непрозора діяльність організацій колективного управління в сфері авторського права і суміжних прав.

Цю проблему має вирішити законопроект 7466 «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», який сьогодні, 15 травня, вже в другому читанні першим питанням порядку денного розглядатиме Верховна Рада України.

Як відомо, організації колективного управління — це установи, яким автори творів або правовласники можуть передавати свої повноваження на управління авторськими правами. Таким чином, організації колективного управління можуть від імені авторів творів укладати договори з користувачами, погоджувати розмір винагороди (роялті), збирати, розподіляти і виплачувати зібрану винагороду. Саме вони забезпечують захист прав інтелектуальної власності музикантів, письменників, художників та інших правовласників.

Прийняття законопроекту 7466 нарешті врегулює на законодавчому рівні питання діяльності організацій колективного управління в Україні, визначить заходи контролю з боку суб’єктів авторського права і суміжних прав та держави, а також забезпечить прозорість у їхній діяльності.

Законопроектом передбачається надання відповідних повноважень організаціям колективного управління, які мають бути утворені як громадські організації зі статусом юридичної особи, та визначається механізм надання послуг правовласникам щодо збору роялті на договірних засадах.

Чому прийняття даного законопроекту є настільки важливим?

По-перше, в Україні станом на сьогодні утворився правовий вакуум у регулюванні діяльності організацій колективного управління, які збирають, розподіляють та виплачують винагороду за використання об’єктів авторського права і суміжних прав (музичних творів, фонограм, відеограм тощо). Застарілі нормативно-правові акти, що раніше регулювали різні сфери діяльності організацій колективного управління і були видані у вигляді наказів МОН ще за «часів Табачника», скасовані урядом або визнані нечинними в судовому порядку як такі, що не відповідають законам України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про адміністративні послуги» та «Про авторське право і суміжні права».

У результаті закріплені за Мінекономрозвитку повноваження із забезпечення ведення обліку організації колективного управління, визначення уповноважених організацій колективного управління та здійснення нагляду за їхньою діяльністю на практиці сьогодні вже не можуть реалізовуватись цим органом.

Саме правовий вакуум змушує Україну терміново врегулювати такі суспільно важливі питання діяльності організацій колективного управління, як видача, переоформлення, анулювання свідоцтва про облік організацій колективного управління, а також видача, переоформлення, анулювання свідоцтва про визначення організації колективного управління уповноваженою організацією. Також конче потрібно визначити заходи контролю та забезпечити прозорість у їхній діяльності.

По-друге, через недосконалість національної системи колективного управління авторськими та суміжними правами Україна почала зазнавати не лише іміджевих втрат. Нашу країну було внесено до переліку «Priority Watch List» в рамках «Спеціальної доповіді 301» («Special 301» List). Президент США Д. Трамп уже офіційно оголосив про часткове призупинення режиму безмитної торгівлі в рамках Генералізованої системи преференцій США (Generalized System of Preference — GSP), у зв’язку з чим 26 квітня Україна втратила можливість безмитного експорту до США за 155 товарними позиціями. Тож подальше гальмування розв’язання питання діяльності організацій колективного управління спричинятиме українській державі вже економічні збитки.

Та Україна, на думку наших партнерів, має змогу швидко відновити дію преференцій. Зокрема, торговельний представник США посол Лайтхайзер, вітаючи наші прагнення до створення прозорого і функціонального режиму, який забезпечуватиме отримання правовласниками справедливої винагороди за свої твори, висловився на підтримку законопроекту 7466. За його словами, якщо Україна здійснить правову реформу, необхідну для створення функціонального режиму організацій колективного управління, Офіс Торговельного представника рекомендуватиме Президенту США відкликати часткове призупинення режиму безмитної торгівлі в рамках Генералізованої системи преференцій (GSP).
 

По-третє, суттєвого перегляду чинної моделі регулювання діяльності організацій колективного управління в Україні вимагає й Директива Європейського Парламенту та Ради № 2014/26/ЄC від 26.02.2014 «Про колективне управління авторським та суміжними правами та мультитериторіальне ліцензування прав на музичні твори з метою онлайн використання на внутрішньому ринку».

Зібралися експерти на єдиному майданчику

Робота над цим законопроектом була надзвичайно складною та напруженою. Внесений урядом законопроект 7466 був прийнятий Верховною Радою України за основу у першому читанні 1 березня 2018 року. Після чого на адресу нашого комітету надійшла величезна кількість критики, суттєвих зауважень та пропозицій як від окремих народних депутатів України і правників, так і від Міністерства культури, Національної академії наук, Національної музичної спілки, Національної академії мистецтв, Реанімаційного пакета реформ, низки творчих спілок, громадських організацій авторів та представників правовласників.

 

Проте нашому комітету вдалося за досить короткий проміжок часу суттєво та надзвичайно якісно доопрацювати цей законопроект. У процесі його підготовки до другого читання робоча група ґрунтовно і плідно співпрацювала з Першим віце-прем’єр-міністром України — міністром економічного розвитку і торгівлі Степаном Кубівим. До складу робочої групи, окрім членів Комітету з питань науки і освіти та представників уряду, увійшли народні депутати України, які є авторами альтернативних законопроектів, а також представники всіх стейкхолдерів сфери інтелектуальної власності. Серед них були представники митецьких колективів, експертного середовища та громадських організацій, наукових установ, вітчизняні та міжнародні експерти.

Варто пояснити, що до цього часу питання реформування системи колективного управління правами суб’єктів авторського права і суміжних прав розглядалися на різних майданчиках. Це розпорошувало зусилля, призводило до виникнення певних суперечностей між авторами різних концепцій. Тому підготовка єдиної консолідованої моделі колективного управління на майданчику Комітету з питань науки і освіти робочою групою, до якої увійшли представники всіх без винятку стейкхолдерів сфери інтелектуальної власності, стала запорукою напрацювання найбільш фахових, виважених і обґрунтованих рішень. Заперечень щодо участі у спільній роботі не отримав жоден експерт, жодна група, жодне медіа. В цілому ж до роботи над законопроектом були залучені 72 фахівця.

Надійшло та було опрацьовано загалом майже 400 поправок народних депутатів України. Засідання робочої групи відбувались щодня протягом 2,5 тижнів зранку і до пізнього вечора. Адже всі розуміли високу відповідальність за виконання домовленостей, досягнутих з нашими європейськими та американськими партнерами. Як результат — у сфері авторського та суміжних прав був напрацьований єдиний консолідований підхід до системи ефективного колективного управління правами правовласників.

Узгоджений робочою групою текст законопроекту було направлено на міжнародну експертизу. І от 15 та 16 квітня ми отримали від наших партнерів рекомендації та пропозиції, які потім обговорювалися на засіданні робочої групи. На основі тих пропозицій, що були підтримані парламентаріями та представниками уряду, мною і народним депутатом, заступником голови Комітету з питань євроінтеграції Марією Іоновою були подані відповідні поправки. Після підтримки комітетом вони увійшли до запропонованого до розгляду Верховною Радою тексту законопроекту 7466.

У нас залишалося лише чотири неузгоджені позиції, з яких ми мали альтернативні точки зору. Зокрема, консенсусу не вдавалося досягти з таких питань:
1) встановлювати чи не встановлювати обмеження щодо кількості організацій колективного управління, які здійснюють добровільне колективне управління авторськими та суміжними правами;
2) здійснення розподілу незапитаних коштів;
3) запровадження електронної автоматизованої системи обліку та реєстрації організацій колективного управління;
4) роздержавлення Державної організації «Українське агентство з авторських та суміжних прав».

Тому на засідання комітету 17 квітня були запрошені представники всіх стейкхолдерів, автори альтернативних поправок, представники уряду, Посольства США та Представництва ЄС, міжнародні та вітчизняні експерти. В результаті тривалих і запеклих дискусій нам все ж таки вдалося знайти консенсусні рішення з усіх спірних питань.

А тому можемо сміливо стверджувати: напрацювання законопроекту відбувалося консолідовано, через узгодження і консультації з усіма зацікавленими сторонами, в прозорий, демократичний і публічний спосіб. Це і дало Комітету з питань науки і освіти всі підстави одноголосно рекомендувати Верховній Раді України прийняти проект Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» (реєстраційний номер 7466) за результатами розгляду в другому читанні та в цілому.

До речі, підтримку законопроекту 7 466 висловили й наші закордонні партнери — Глава представництва ЄС в Україні Хюґ Мінґареллі, Надзвичайний і Повноважний Посол США в Україні Марі Йованович та радник з економічних питань Посольства США в Україні Джей Пі Шутті. Листи на підтримку надійшли також від Офісу Торговельного представника США та Української кіностудії анімаційних фільмів.

Інтелектуальний продукт — надзвичайна цінність

І от сьогодні, 15 травня, вирішальний день. Верховна Рада України не просто розглядатиме законопроект 7466 про ефективне управління у сфері авторського і суміжних прав. На чашу ваг зараз фактично покладено репутацію країни: ми або повертаємо довіру до неї, ставши на захист інтелектуальної власності і тих, хто її створює, або ж — у цивілізованому світі й далі вважатимуть Україну «країною-піратом».

Ситуація у цій сфері у нас зараз справді має вигляд «піратської». Суми винагород, які були зібрані організаціями колективного управління, в Україні залишаються вкрай низькими. Наприклад, лише одна організація колективного управління музичними правами у Польщі зібрала в 2017 році майже 64 млн євро, у Румунії — 16,5 млн євро. А в Україні всі організації колективного управління зібрали лише 80 млн грн, та й з них мало не 55 відсотків залишилися незапитаними. Тобто до українських авторів і виконавців дійшло лише трохи більш як 1 млн євро. Якщо ми й далі залишатимемо ситуацію без вирішення на законодавчому рівні, ми й далі дозволятимемо красти інтелектуальну власність. Сьогодні, якщо ви є музикантом, скоріш за все, навіть не знаєте, хто збирає гроші від вашого імені. І, найімовірніше, цих грошей ви не отримаєте. А організація, яка вас обібрала, не зазнає жодної відповідальності.

Законопроект №7466 покликаний виправити ситуацію. В ньому пропонується визначити по одній організації колективного управління за кожною зі сфер колективного управління. Завдяки цьому автор знатиме, яка організація відповідає за той чи інший напрям діяльності, та якою категорією митців опікується. Законопроект також пропонує запровадити критерії відбору: лише організації, які є найбільш репрезентативними, мають міжнародне визнання та реальну підтримку правовласників зможуть бути акредитованими на зайняття діяльністю щодо колективного управління майновими правами правовласників у сфері авторського і суміжних прав.

За новим законом організації колективного управління будуть зобов’язані постійно звітувати про свою діяльність, повідомлятимуть митцю про використання його творів, належну йому винагороду тощо. Правовласники зможуть через свої онлайн-кабінети (електронний майданчик) мати постійний деталізований доступ до діяльності щодо управління його правами, яку здійснює організація колективного управління, крім того, щорічні звіти таких організацій будуть загальнодоступними на їх веб-сайтах. У разі набуття чинності законопроекту №7466 автори і виконавці отримають реальні механізми впливу на діяльність організацій колективного управління аж до звільнення керівника. У свою чергу зручність і зрозумілість системи для користувачів збільшить збори, які надходитимуть правовласникам.

Хотів би звернути увагу на те, що 15 травня у порядку денному засідання Верховної Ради України є ще один вкрай важливий законопроект — «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання питань авторського права і суміжних прав» (реєстр. № 7539). Документ має узгодити між собою основні базові норми національного законодавства щодо захисту інтелектуальної власності та привести їх у відповідність до норм законодавства Європейського Союзу.

Унаслідок запровадження нового законодавства в Україні будуть запроваджені абсолютно інші підходи до регулювання цієї сфери — такі, що відповідають найкращим європейським і світовим стандартам. Комітет з питань науки і освіти рекомендував Верховній Раді України прийняти законопроект № 7539) за результатами розгляду в першому читанні за основу.

...Упевнений, ухвалені Верховною Радою важливі рішення у сфері захисту інтелектуальної власності доведуть всьому цивілізованому світу: українці здатні домовлятися між собою, особливо — коли йдеться про такі важливі для суспільства питання. Інтелектуальна власність є надзвичайною цінністю, і ми повинні захищати її, незалежно від того, звідки ця цінність прийшла до нас — з-за кордону чи є об’єктом авторського права, створеним в Україні.

Це дуже важливо ще й тому, що зараз саме інтелектуальна власність визначає топ країн світу. Україна має стати державою, в якій створюється хороший інтелектуальний продукт, і цей продукт почувається абсолютно захищеним. Коли продукт інтелекту почне відігравати на наших теренах провідну роль, повірте, ми забудемо, що таке міграція мізків. Молоді українські вчені повернуться додому і почнуть створювати свої стартапи тут, в Україні. Бо знатимуть: українське законодавство міцно захищає інтелектуальну власність, хто б її не створив.

Вірю: так і буде. І 15 травня в цьому сенсі є вирішальним днем.

Олександр СПІВАКОВСЬКИЙ, перший заступник голови Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України, доктор педагогічних наук, професор.