Парламентська хронІка
Ранкове засідання 17 травня

На початку засідання Голова Верховної Ради Андрій Парубій привітав усіх з Днем вишиванки, який відзначається у третій четвер травня. «Це хороша, об’єднуюча традиція для українців усього світу — вишиванка є одним із символів нашого народу. Вітаю українців у всіх куточках світу, народних депутатів з Днем вишиванки!» — сказав він.

Також глава парламенту привітав християн східного обряду зі святом Вознесіння Господнього та побажав Божого благословення і Божої опіки для усього нашого народу.

День вишиванки у сесійній залі.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

 

Народні депутати продовжили розгляд у другому читанні законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони здоров’я і трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині (№2386а-1). Нагадаємо, що в першому читанні розглядалося два законопроекти: один передбачав запровадження презумпції згоди на трансплантацію, а другий — презумпцію незгоди. Під час підготовки законопроекту до другого читання було запропоновано норму, яка забороняє вилучення органів у людини без її попередньої згоди. Також законопроект передбачає, що система трансплантації розвиватиметься виключно в державних медичних закладах.

Сергій Березенко (Блок Петра Порошенка) наголосив, що внаслідок неврегулювання питання трансплантації в Україні щодня помирає десять людей і лише одиниці отримують свій шанс на життя. «Лікарі безсилі щось зробити, тому що у них законодавчо зв’язані руки, тоді як у розвинених країнах трансплантація є стандартом лікування при багатьох захворюваннях нирок, серця, печінки, легень», — зазначив він та закликав підтримати законопроект в цілому.

Антон Геращенко («Народний фронт») продемонстрував у сесійній залі фото дівчинки, яка чотири роки чекала на пересадку серця, але через відсутність законодавства так і не дочекалася. «Тому що вісім скликань Верховної Ради не прийняли такого закону, який би дозволяв при житті давати згоду на трансплантацію органів», — сказав він та запевнив, що в разі ухвалення законопроекту одним із перших підпише згоду, щоб в разі його смерті органи порятували інших людей.

Ігор Шурма (Опозиційний блок) заявив, що цей законопроект не можна ухвалювати доти, доки в країні триває війна.

Андрій Шипко («Відродження») на це зауважив, що законопроект, по-перше, встановлює презумпцію незгоди і, по-друге, у ньому також чітко зафіксовано, що донорами не можуть бути загиблі під час Антитерористичної операції.

Олег Ляшко (Радикальна партія) заявив, що сьогодні основною проблемою є недоступна медицина та недоступні ліки, тому, за його словами, потрібно займатися «не профанацією, протягуючи такі законопроекти», а ухвалювати рішення, які дозволять мільйонам людей лікуватись.

Олександра Кужель («Батьківщина») повідомила, що заяву про підтримку цього законопроекту ухвалила Рада церков України, бо життя людини є найдорожчим Божим даром. «Ми повинні дати людям шанс на життя, а українським хірургам можливість залишитись в Україні, а не виїжджати за кордон», — сказала вона та підкреслила, що коли йдеться про можливі зловживання, то треба боротися з ними, а не з можливістю рятувати людей.

Олег Березюк («Самопоміч») зазначив, що це саме той випадок, коли на вагах життя — життя того, кого можна врятувати і того, хто готовий після смерті віддати свої органи — і цей законопроект має захистити обидвох.

Після того, як голова Комітету з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець ще раз наголосила, що вилучення органів буде можливе лише за умови чітко висловленої згоди особи щодо посмертного донорства, або ж її законного представника, 255 народних депутатів ухвалили законопроект №2386а-1 в цілому.

У першому читанні схвалено законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, №6275-д).

Під час обговорення Роман Семенуха («Самопоміч») наголосив, що чимало наших співвітчизників стають жертвами торгівців людьми, причому кількість таких злочинів у 2017 році порівняно із 2016-м роком зросла втричі. З огляду на це він назвав недостатнім пропонований штраф у 3400 гривень, оскільки він неспроможний зупинити порушників.

Сергій Соболєв («Батьківщина») зауважив, що цим законопроектом ми боремося лише з наслідками, бо найголовнішою причиною, яка виштовхує наших громадян за кордон, є недостатній рівень зарплат у країні.

Максим Бурбак («Народний фронт») закликав колег усвідомити, що ця проблема існує, тому треба зробити все, щоб вона вирішувалася. «Ми створюємо Міжфракційне депутатське об’єднання «Зовнішня трудова міграція», яке робитиме все, щоб наші працівники залишалися в Україні та захищатиме тих, хто був змушений виїхати», — сказав він.

Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань» (№ 5395-д) та проголосувала за скорочення терміну підготовки документа до другого читання.

Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем’якін повідомив, що члени комітету одностайно рекомендували Верховній Раді ухвалити законопроект, який врегульовує правові, організаційні та кадрові питання, пов’язані із забезпеченням початку повноцінного функціонування Державного бюро розслідувань.

Під час обговорення Сергій Соболєв («Батьківщина») назвав знущанням те, що ДБР уже впродовж тривалого часу не може займатися оперативно-розшуковою роботою, бо це досі не прописано в законодавстві. «Яке ж це Державне бюро розслідувань, якщо у нього немає права оперативно-розшукової діяльності», — запитав він та підкреслив, що цей орган має отримати всі повноваження для повноцінної діяльності, а СБУ та прокуратура мають припинити займатися непритаманними їм речами.

Присутній у сесійній залі директор Державного бюро розслідування Роман Труба також закликав ухвалити цей законопроект. «З 1 вересня цього року ми запустимо роботу, а з якими ресурсами — залежатиме від вас», — сказав, звертаючись до парламентаріїв Роман Труба та повідомив, що ці зміни врегульовують обрання 140 керівників центрального апарату та працівників оперативного блоку ДБР.

Також у першому читанні схвалено президентський законопроект «Про валюту» (№8152), який визначає основні правила здійснення валютного регулювання та валютного нагляду в Україні. Цим документом пропонується скасувати Декрет Кабінету Міністрів «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та Закон «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а також внести зміни до низки інших законодавчих актів.

Представник Президента у Верховній Раді Ірина Луценко нагадала, що основою чинного валютного законодавства в Україні є ухвалений ще 25 років тому Декрет Кабінету Міністрів, тож воно є застарілим та не відповідає сучасній практиці. «Президент пропонує запровадити принцип: дозволено все, що не заборонено законом», — зазначила вона та додала, що цим законопроектом буде скасовано всі застарілі та неефективні обмеження на валютному ринку. Зокрема, валютні операції до 150 тисяч гривень взагалі не підлягатимуть нагляду, а також буде скасовано таку санкцію, як зупинення зовнішньоекономічної діяльності підприємства, якою сьогодні найчастіше зловживають контролюючі органи.

Парламентарії підтримали в першому читанні проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо підвищення довіри між банками та їх клієнтами, №6027-д), який має стимулювати кредитування та знизити вартість кредитних ресурсів. Перший заступник голови Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко підкреслив, що зараз понад 50% виданих в Україні кредитів — це проблемні кредити, оскільки недобросовісні позичальники вишукують шпарини у законодавстві, щоб не повертати кредити, наприклад, оголошують себе банкрутами.

Голова Національного банку Яків Смолій зазначив, що цей законопроект підтримується урядом, Мінфіном та НБУ, оскільки повноцінне відновлення кредитування гальмується низкою прогалин у законодавстві. Серед проблемних питань він, зокрема, назвав неефективний механізм поруки, в тому числі існування схеми ухилення від виконання свого обов’язку за договором поруки шляхом ліквідації основного боржника-юридичної особи, недосконалість інструментів позасудового врегулювання боргу, що на практиці нівелює його застосування, необ’єктивне визначення вартості об’єкта іпотеки та наявність в законодавстві норм, які передбачають можливість припинення договору іпотеки, прогалини в законодавстві, які дозволяють відчужувати майно боржників без згоди заставодержателя та ін.

Із заявою від фракцій «Батьківщина» та «Самопоміч» виступив Єгор Соболєв, який закликав парламентаріїв виконати зобов’язання перед виборцями щодо ухвалення в цілому проекту Виборчого кодексу, який запроваджує відкриті списки та передбачає голосування як за партію, так і за конкретного кандидата в народні депутати.