Ще в липні 2015 року з метою ліквідації дефіциту металобрухту на внутрішньому ринку задля першочергового забезпечення потреб оборонної промисловості та відбудови об’єктів інфраструктури парламент за ініціативи Радикальної партії прийняв закон про тимчасове підвищення експортного мита на металобрухт із 10 до 30 євро за тонну.
Закон ефективно спрацював і лише за перший рік дії:
1) зберіг 35 тисяч робочих місць і 1,6 мільярда доларів валютної виручки;
2) скоротив дефіцит брухту для підприємств на 40 відсотків;
3) збільшив митні надходження від експорту брухту втричі.
Торік парламент за нашою з Олегом Ляшком пропозицією продовжив дію «металургійного закону» ще на рік. Він мав дуже позитивний вплив на металургійну галузь та економіку загалом. Дефіцит металобрухту скоротився ще більш як удвічі. А країна отримала дієве щеплення стабільності для курсу гривні та цін у крамницях.
Проте нині ситуація загострюється — металобрухт у світі дорожчає, і нинішня ставка вивізного мита (30 євро/т) поступово перестає відігравати свою захисну роль (частка в ціні зменшилась з 19 відсотків у 2016 році до 13 у 2017-му). Тому новим «металургійним законопроектом» № 8226 ми пропонуємо підняти мито до 42 євро/т та продовжити його на три роки.
Такий розмір мита відповідає адвалорній ставці 20 відсотків за рівня цін 2017 року. В Китаї, до речі, мито — 40 відсотків, в Індії — понад 35, в Пакистані — 25, а в Казахстані донедавна діяла повна заборона експорту металобрухту.
Усі розуміють, що металургійним заводам потрібна сировина, армії — техніка і зброя, а людям — робота і зарплата!
Маю окремо наголосити, що «металургійний законопроект» № 8226 підпадає під дозволені виключення в угоді СОТ, оскільки:
— є економічно обґрунтованим з точки зору зростання потреб підприємств оборонної галузі, а також необхідності відбудови об’єктів інфраструктури;
— запроваджується в умовах зовнішньої військової агресії та анексії частини території України;
— є недискримінаційним, оскільки передбачається, що ставка експорту розповсюджується на експорт брухту чорних металів до всіх без виключення країн;
— має тимчасовий характер, що безпосередньо пов’язаний з існуванням загрози національній безпеці.
Крім того, як і 10-річний мораторій на експорт лісу-кругляка та «Купуй українське, плати українцям», законопроект № 8226 не порушує Угоди про асоціацію з ЄС, адже статтею 36 «Загальні винятки» чітко визначено, що «Ніщо в цій Угоді не повинно тлумачитися як таке, що перешкоджає вжиттю або застосуванню будь-якою Стороною заходів згідно зі Статтями XX та XXІ ГАТТ 1994 та їх примітками щодо тлумачення, які включено до цієї Угоди і є її невід’ємною частиною».
Позитивний бюджетний ефект «металургійного закону» оцінюється експертами в понад мільярд гривень на рік. Комітет з питань промислової політики та підприємництва рекомендував прийняти законопроект № 8226 в цілому. Сподіваюся, що парламентарії і цього разу стануть на бік національних інтересів України та проголосують ЗА вітчизняну промисловість, економіку і суспільний добробут!

 

Віктор ГАЛАСЮК,
голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва,
заступник лідера РПЛ з економічної політики.