На Рівненщині від району до району проходить Всеукраїнська естафета «Слава визволителям України». Її разом з капсулою із землею, окропленою кров’ю загиблих солдатів, а також бойовим штандартом 1-го Українського фронту від Рівненського району прийняв Млинівський. На теренах Млинова 70 років тому тривали кровопролитні бої, які стали своєрідним сюжетом для відомого фільму «Штрафбат».
На початку лютого 1944 року Млинів, в якому гітлерівці створили міцну оборону, радянські частини атакували декілька разів. Як наслідок — сотні вбитих як з одного, так і з другого боку.
Серед загиблих на хуторі Гори, що за декілька кілометрів від Млинова, — півтори сотні бійців, на згадку про яких за радянської влади наклали своєрідне табу. Чому? Бо ці хлопці належали до штрафної роти. Саме їх з кількома патронами, а то й зовсім без них кинули в атаку на ворожі, укріплені кулеметами та гарматами окопи, і вони таки прорвали оборону, забезпечивши масовий наступ. Але після бою, як згадувала очевидиця цих подій, жителька села Береги Ольга Романюк, перед очима постала дійсно пекельна картина, бо земля була рясно вкрита тілами.
Фронт пішов далі, а вбитих солдатів, за розпорядженням сільського голови, не зносили до одної могили, а закопували в основному там, де вони лежали. По одному, по два, по три. Найбільшою могилою виявилася та, в якій спочило відразу дванадцять осіб. На цих хлопців натрапили в невеликій траншеї. Вони, вочевидь, при атаці вскочили сюди і присіли, щоб перечекати артобстріл. Ось так, сидячи, і загинули від осколків.
Загалом селяни тоді поховали 150 вояків. Свідки розповідали, що в торбинах усіх загиблих не виявилося жодних харчів, крім сушеної картоплі. Схоже, крім холоду, хлопці страждали і від голоду. А наостанок зазнали ще й забуття. Утім, після смерті вони, мабуть, проросли пшеницею. Бо в перший повоєнний рік на цьому полі посіяли пшеницю. Виросла вона рівномірно. Але кольором різнилася. Там, де були могили, пшениця аж пашіла темно-зеленим відтінком, і такі кущі розкинулися по всьому полю.
Згадуючи про цей, на жаль, характерний для всієї війни епізод, Млинівський селищний голова Сергій Воробей зазначив, що нинішня естафета пам’яті — це водночас і обов’язок говорити правду про минувшину, якою б гіркою ця правда не була. Колись, можливо, останки згаданих солдатів ляжуть в одну братську могилу.
У рамках естафети «Слава визволителям України» відбулося покладання квітів та вінків до Вічного вогню, на Меморіал слави, а також до меморіальної дошки на честь випускника Млинівської ЗОШ №1 Віктора Безценного, який загинув 1943 року при форсуванні Дніпра і якому посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Євген ЦИМБАЛЮК, краєзнавець.
Млинів
Рівненської області.
На знімку: інвалід війни Степан Скрипчук: «У цій капсулі — земля, яку скропили своєю кров’ю четверо моїх рідних дядьків, які загинули на фронті».
Фото автора.
