На сесії Рівненської обласної ради 18 травня мали розглянути питання «Про створення комунального підприємства «Бурштин Рівненщини», що могло б зробити менш гострою проблему незаконного видобутку бурштину, який набрав загрозливих як для довкілля, так і для економіки масштабів. Однак напередодні сесії на президії облради його виключили з порядку денного «з метою доопрацювання». Таке зволікання з вирішенням проблеми під різними приводами тягнеться роками на усіх рівнях, тим часом бюджет країни недоотримує мільйони, а барони бурштинового бізнесу набивають свої калитки. Помічено, що «бурштинове питання» обласними депутатами порушується тоді, коли відбувається народне збурення. Так, зовсім недавно було неспокійно у Сарнах. 11 травня гурт із сотні «активістів» вимагав звільнити з посади керівника районної поліції, кількох районних посадовців за нібито бездіяльність, за те, що вони нібито покривають нелегальний видобуток бурштину у районі. Місцеві люди, які спостерігали за тим гуртом, казали, що й окремі «активісти» мають стосунок до копання бурштину. Адже в невеликих мегаполісах усі на виду. Щоб не було таких збурень, конфліктів, давно назріла необхідність узаконити бурштиновий промисел, однак у державі про це тільки говорять, а не діють.

Але й без цього обласним депутатам було над чим працювати. На нинішньому сесійному засіданні під головуванням голови Рівненської обласної ради Олександра Данильчука вони, зокрема, прийняли Комплексну програму розвитку агропромислового комплексу Рівненської області на 2018-2022 роки.
Директор департаменту агропромислового розвитку Рівненської ОДА Надія Переходько у коментарі для «Голосу України» наголосила на трьох напрямах, які в рамках цієї програми отримали фінансову підтримку з обласного бюджету (а це 806 тисяч гривень у рік). Так, 480 тисяч гривень Програма передбачає на відшкодування селянам, які утримують трьох і більше корів, вартості доїльних установок. Це дуже актуально, оскільки сьогодні в Україні склалася критична ситуація на ринку молочної сировини. «Селяни дедалі частіше відмовляються здавати молоко на переробку через наднизьку закупівельну ціну, — розповіла Надія Переходько. — Якщо у квітні за літр молока селянам платили більше п’яти гривень, то сьогодні ціна упевнено падає і може не перевищувати чотирьох гривень за літр». А кількість молочної сировини від великих фермерських господарств не покриває потреб молокопереробників. У той же час молоко, яке закуповується у господарствах населення, — нижчої якості і відповідає вимогам другого ґатунку. Підвищити його якість можливо за рахунок використання зокрема й доїльних установок. У програмі йдеться про 32 господарства, які потенційно можуть отримати такі компенсації.
Крім того, в рамках реалізації програми передбачено 226 тисяч гривень на підтримку органічного виробництва, бо на Рівненщині є всі передумови для розвитку та виробництва саме органічної продукції, оскільки невеликі площі сільськогосподарських угідь перебувають у користуванні в дрібних товаровиробників. Тож йдеться про фінансову компенсацію тим сільськогосподарським підприємствам, які планують розвивати таке виробництво. Кошти з обласного бюджету мають компенсувати їм витрати на проведення відповідних сертифікацій та експертиз, зокрема, якості продукції та ґрунтів, на яких вона вирощується. Також Програма передбачає 100 тисяч гривень на сільськогосподарське дорадництво. Йдеться про навчання та консультування власників особистих селянських господарств. Адже на Рівненщині сьогодні працює 232 тисячі таких господарств, які виробляють продукцію для власних потреб та реалізації. Власникам цих категорій господарств часто бракує знань та навичок, аби працювати з прибутками. Згідно зі статтею 404 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, співробітництво у сфері сільського господарства та розвитку сільських територій передбачає, зокрема, поширення знань шляхом проведення навчальних та інформаційних заходів, вивчення передового досвіду, поширення та впровадження у виробництво сучасних технологій, досягнень науки і техніки.
На сесії Рівненської облради також було прийнято, зокрема, Програму зайнятості населення Рівненської області на 2018-2022 роки, внесено зміни до Обласної програми матеріальної підтримки найбільш незахищених верств населення на 2018-2022 роки, які передбачають збільшення на 1,5 мільйона гривень фінансування на ці цілі тощо.
На минулій і на нинішній сесіях тривала гостра дискусія щодо незадовільної якості автомобільних доріг на Рівненщині, в тому числі і «нових». Вони вийшли із зими в незадовільному стані. Вже другу сесію поспіль активісти «Автоєвросили» наводять конкретні факти такого бездоріжжя, зокрема, дорогу на відрізку між містами Костопіль і Сарни, не кажучи вже про сільські дороги в баюрах і вибоїнах, через що перевізники скоротили, а то і зовсім відмовляються здійснювати пасажирські перевезення. Тож депутати не затвердили звіт щодо виконання Програми розвитку дорожнього господарства Рівненської області на 2017 рік в частині здійснення контролю за якістю виконання робіт, з яким виступив начальник Служби автомобільних доріг у Рівненській області Петро Удовиченко.
У продовження дорожньої і транспортної теми депутати прийняли Звернення до Кабінету Міністрів України щодо здійснення габаритно-вагового контролю. У ньому, зокрема, йдеться про те, що нині немає достатньої кількості майданчиків для здійснення такого контролю, які повною мірою відповідають вимогам чинних нормативних документів. Тому з метою посилення такого контролю обласна рада просить Кабінет Міністрів дозволити встановлювати пересувні пункти габаритно-вагового контролю не лише у місцях, які визначені нормативними документами, а й на інших ділянках доріг державного значення, де це не створюватиме загрози для учасників дорожнього руху.
Підтримали депутати і звернення до Президента та Прем’єр-міністра України щодо відновлення прав на соціальний захист та оновлення нарахування пенсій для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Його ініціювало Рівненське обласне об’єднання Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України».
«Конституція України зобов’язує державу забезпечити належний захист учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. З 1991 року діє спеціальний Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який визначає весь соціальний захист цих людей. З того часу прийняті десятки поправок до цього закону, спрямовані на обмеження прав чорнобильців, що прямо суперечить вимогам статей 16 і 22 Конституції України.
Більшість людей з інвалідністю та ліквідаторів отримують мізерні пенсії, яких недостатньо навіть для повноцінного харчування та лікування. За останні два десятиліття кількість українських чорнобильців скоротилася більш ніж на третину. Влада не виконує рішення національних судів і Європейського суду з прав людини, які прийняті за заявами чорнобильців, про виплату належних їм пенсій і соціальних гарантій.
Звертаємося до керівництва України з проханням не бути байдужими до проблем чорнобильців... Просимо вжити заходів, які змусять органи державної влади виконувати свої конституційні обов’язки щодо належного захисту інвалідів, учасників ліквідації аварії на ЧАЕС та постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», — йдеться у Зверненні.

Рівне.