Власне, офіційні курси станом на 7 лютого засвідчили послаблення гривні не лише до долара США, а й до євро (з 1082,4920 грн. за 100 євро — до 1175,1446 грн. за 100 євро) і російського рубля (з 2,2864 грн. за 10 руб. — до 2,5074 грн. за 10 руб.) і ще до понад двох десятків валют.
Таке рішення повертає вагу офіційному курсу як індикатору економічних реалій. Адже наразі, як стверджують банкіри, склалася парадоксальна ситуація, коли на ринку діє одразу кілька курсів, тоді як значна різниця між офіційним курсом і ринковим створює зручні умови для різноманітних спекуляцій.
Поза сумнівом, нові офіційні значення народилися внаслідок важких консультацій з учасниками валютного ринку. На це вказує чимало подій останнього тижня, в епіцентрі яких були різкі коливання курсу гривні до долара США на міжбанківському валютному ринку: падіння гривні на 21 копійку в середу, долара США на 13 копійок у четвер унаслідок виходу на ринок експортерів і «Ощадбанку» з потужними пропозиціями.
Зазначу лишень, що все почалося не цього тижня, а ще в січні, коли різко зросли обсяги торгів (в середньому майже на 23 відсотки більше від грудневих, на 76 відсотків більше за показник листопада). Нагадаю, від початку року курс гривні до долара США знизився на 7,46 відсотка (з 8,2730 грн./дол. до 8,8900 грн./дол. — РБК), і в багатьох спостерігачів склалося цілком реалістичне враження, що відбувається звичайний витік капіталу або здійснюється чийсь намір «пересидіти» період політичної кризи з твердою валютою, а не гривнею.
До речі, небагатослівність радника голови Нацбанку Валерія Литвицького, який коментував волатильність курсу на міжбанку, не розвіяла, а лише зміцнила таке враження. У Нацбанку пояснюють глибоку девальвацію гривні ситуативним політичним чинником. Як на мене, це вже не так і важливо — після бійки кулаками не розмахують. Варто лишень зазначити, що регулятор міг зробити девальвацію ринкового курсу коректнішою, зокрема й з огляду на те, що офіційний курс треба буде максимально узгоджувати з ринковим, щоб запобігти спекулятивним операціям.
Нацбанк мав для цього не лише вагомий привід (забезпечення стабільності грошової одиниці), а й потужний інструментарій заходів для боротьби з валютними спекулянтами. Але правління Нацбанку відреагувало на ситуацію 6 лютого, коли вже все відбулося. У постанові правління НБУ «Про заходи щодо діяльності банків та проведення валютних операцій», крім обмежень на торгівлю, йдеться про захист інтересів вкладників (вони автоматично втрачають частину своїх депозитів); банків (вони з офіційним курсом одержали новий ризик неповернення валютних кредитів); учасників зовнішньоторговельних операцій (їм девальвація гривні ще не обіцяє вигідного реального обмінного курсу, оскільки, приміром, рубль, девальвує паралельно). І окремо — про всіх інших — постанова передбачає «підвищення контролю за своєчасністю здійснення операцій, пов’язаних з виплатою заробітних плат, пенсій, стипендій і соціальних виплат». Вона не обмежує витрат на навчання та лікування за кордоном, транспортування хворих, здійснення переказів, пов’язаних з оплатою праці нерезидентів, тощо.
Одне слово, заробітні плати виплачуватимуть, як і раніше, але на них вже не купиш того, що міг до девальвації гривні, а найприємніше, що ця постанова, як підкреслюється, має тимчасову дію.
Слід сподіватися, що влада розуміє прямі наслідки девальвації гривні: втрату доходів і заощаджень — для вкладників; подорожчання кредитних ресурсів — для бізнесу; подорожчання продукції, яка завозиться в країну за долари США, передусім — нафтопродуктів, що вже має місце в багатьох регіонах країни. Одне слово, девальвація гривні прозоро натякає, що на нас чекає інфляційний рік.
P. S. Курс долара на міжбанківському ринку після зниження в четвер на 13 копійок у п’ятницю знизився ще на 35 — до 8,5400 UAN.
