У День пам’яті жертв політичних репресій, який щорічно припадає на третю неділю травня, сотні людей зібралися у Биківнянському лісі на околиці Києва, щоб вшанувати мільйони замордованих сталінським режимом і привернути увагу до трагічних сторінок української історії. У церемонії взяли участь Президент України Петро Порошенко з дружиною, Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко, голова Комітету з питань культури і духовності Верховної Ради Микола Княжицький, представники уряду, польського посольства, духовенства, студенти, ветерани АТО. Звертаючись до громадськості, глава держави сказав: «Ми відзначаємо 80-ті роковини масових політичних репресій 1937—1938 років. Через незбагненно великі масштаби, які точно встановити не можливо й дотепер, цей злочин комуністичного тоталітарного режиму називають Великим терором. В Україні цей злочин став продовженням Голодомору. Голодом вбивали українських селян. Чекістсько-енкаведешними кулями — політичну, культурну, наукову еліту. Таким комбінованим способом і здійснювали денаціоналізацію, викорінювали українство. Стара українська інтелігенція фактично була стерта з лиця землі».

Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили».

 Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА (з архіву «Голосу України»).

Президент наголосив, що українці вже зробили свій цивілізаційний вибір: «Ми, український народ, зробили свій європейський вибір. Ми впевнено виходимо зі сфери російського впливу». Він нагадав, що підписав указ, яким остаточно припинено участь України в роботі статутних органів СНД і закривається представництво країни при цій організації. «Україна, починаючи з Біловезької пущі, розглядала СНД як інструмент цивілізованого розлучення з імперією. Цивілізованого з російської вини не вийшло. Москва прагнула перетворити співдружність на оновлену імперію, де б усі, як у старі радянські часи, звіряли годинники за Спаською вежею Кремля. Тому Україна не ратифікувала статут СНД, так і не стала, як і не збиралася ставати, повноцінною учасницею СНД. Тепер ми уважно переглянемо всі міжнародні договори, укладені в рамках СНД, і вийдемо із тих, у яких знайдемо бодай найменшу невідповідність національним інтересам», — зазначив Президент. І наголосив: «Моя місія, в якій я відчуваю підтримку більшості українського суспільства, — зробити так, щоби Україна безповоротно вийшла зі смертельно небезпечної зони тяжіння до Російської імперії».
П. Порошенко зазначив, що в останні роки влада та громадськість зробили дуже багато для відновлення та утвердження політики національної пам’яті. За його словами, на кінець 2013 року мапа України «була неначе ілюстрація до підручника з історії КПРС». «Наші міста, селища і села були щедро утикані ідолами Леніна та його поплічників. За 23 роки незалежності влада так і не спромоглася визнати вояків УПА борцями за незалежність України. Сумновідомим законом 2012 року вони хотіли добити нашу українську мову», — наголосив Президент. Він зазначив, що в рамках декомунізації впродовж останніх трьох років перейменовано 52 тисячі площ і вулиць та майже тисячу населених пунктів, а також демонтовано майже 1,5 тисячі пам’ятників Леніну.
«Неприйнятно довгий час у гуманітарній політиці незалежної України домінували малоросійство та радянщина, — сказав П. Порошенко. — В Москві для цього отруйного коктейлю вигадали навіть назву і запатентували її — «русский мир». Подібні інструменти впливу та підкорення інших країн у політології називають культурним імперіалізмом. Те, що багатьма наївно сприймалося як звичайний культурний обмін, хай і здебільшого односторонній. Насправді це було артпідготовкою для російської агресії. Десятиліттями, застосовуючи так звану «м’яку силу», Росія готувала найбезпечніші маршрути для танків. І от саме там, де їхні ідеологічні диверсанти занурилися найглибше, вони тоді й паралізували волю та спротив. І саме там у нас тепер окуповані території, які треба визволяти і які ми точно визволимо».
За словами П. Порошенка, кілька поколінь українців виросли на ретельно відретушованій версії «Великой Отечественной войны»: «За двадцять сім років незалежного буття ми нічого не забули і не зреклися нічого з того, що було правдою. Але натомість відкрили багато нових сторінок історії, які раніше від нас старанно приховувались». Президент нагадав, що на підставі закону, ухваленого три роки тому, крім Дня перемоги 9 травня, Україна відзначає разом з усією Європою День пам’яті та примирення — 8 травня. Ще у 2014 році було покладено край «патологічній традиції святкувати головне військове свято в унісон з країною-агресором». «Саме тоді я й скасував «День защитника Отечества» і запровадив День захисника України, призначивши його на 14 жовтня. 21 листопада минулого року ми вперше відзначили День Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. А раніше його святкували 2 серпня, не замислюючись, що то лише дата першого стрибка парашутистів у Московському військовому окрузі. Наприкінці квітня своїм указом встановив новий День прикордонника. 30 квітня 1918 року Слов’янська група Окремої Запорізької дивізії Армії УНР під командуванням полковника Володимира Сікевича, визволивши велику частину Донбасу, вийшла на міжнародно визнаний кордон з Росією і тодішнім Доном, — зазначив Президент та наголосив, що у нашому військовому календарі не має бути нічого спільного з країною-агресором. — Тому наприкінці минулого місяця за моїм наказом начальник Генерального штабу Збройних Сил України генерал армії Віктор Муженко затвердив Програму заходів щодо відновлення та впровадження національних бойових традицій у Збройних Силах України».
У своєму виступі під час церемонії вшанування жертв політичних репресій на території Биківнянського історико-меморіального заповідника Петро Порошенко нагадав, що серед десятків тисяч жертв, закопаних енкаведистами у цьому лісі, десь лежить і тіло митрополита Василя Липківського, який стояв біля витоків творення Української автокефальної православної церкви і за це віддав своє життя. Глава держави наголосив, що протягом свого президенства неодноразово зустрічався із Його Всесвятістю Вселенським Патріархом. «Моє звернення як глави держави до Вселенського Патріарха про надання Томосу про автокефалію Православній Церкві в Україні, і я за це дякую, було підтримано переконливою більшістю народних депутатів. Так само до Його Всесвятості Варфоломія звернулися усі митрополити та єпископи УПЦ КП і УАПЦ, і не тільки вони. На основі цих звернень Синод Вселенського Патріархату прийняв рішення про початок розгляду питання про надання Томосу для Української церкви», — зазначив Президент.
«Дорога українців до Бога не пролягає через Москву. У нас свій шлях. Переконаний, що Томос про автокефалію, наданий нашій українській Церкві, довершить утвердження незалежності і самостійності України у духовному вимірі. Це посилить і нашу національну безпеку, бо автоматично послабить вплив країни-агресора на внутрішні українські справи», — наголосив П. Порошенко.
Під час церемонії вшанування закатованих українців також виступили міністр культури Євген Нищук, голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, директор Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Богдан Біляшівський, доктор історичних наук Юрій Шаповал, політв’язень радянських таборів Василь Овсієнко та інші. Богдан Біляшівський наголосив, що щороку сумний мартиролог збільшується, відриваються нові імена закатованих НКВС. Нині встановлено 19 тисяч імен похованих у Биківнянському лісі, а покоїться тут від 70 до 100 тисяч осіб. Він нагадав, що судові процеси над заарештованими, зокрема куркулями, «питомими українцями», відбувалися опівночі, а суд, що виносив розстрільні вироки, тривав 15 хвилин. Ховали закатованих теж у темряві, за високим зеленим парканом, яким огородили могильник, так званий об’єкт спеціального призначення НКВС. Радянська влада довго приховувала правду, багато документів знищено, тож дослідникам потрібна допомога родичів закатованих, у яких, можливо, збереглися фото та біографії похованих у цьому лісі. Відомий історик Юрій Шаповал під час виступу назвав Биківню важливою для утвердження української ідентичності.

Президент Петро Порошенко з дружиною та всі присутні запалили лампадки і поклали квіти (на знімку) до Братської могили, Центрального монумента Меморіалу і до польської частини Меморіалу. Охочі також ознайомилися з фотодокументальною виставкою «Розстріляна еліта: Биківнянський вимір», розгорнутою біля входу до заповідника.

Світлана ЧОРНА.
Фото Георгія ЛУК’ЯНЧУКА.