У Сєверодонецьку до 80-х роковин Великого терору 1937—1938 років та Дня пам’яті жертв політичних репресій відбувся мітинг-реквієм. Біля каплиці пам’яті жертв Голодомору 1932—1933 років на території храмового комплексу «Лісова дача» вшановували тих, хто постраждав та загинув внаслідок злочинних дій більшовицької влади.

Покладання квітів до пам’ятного знака.

— День пам’яті жертв політичних репресій — це не лише данина минулому, а й пересторога майбутньому, — звернулася до присутніх заступник керівника Луганської ОДА-облВЦА Ольга Лішик. — Адже тепер Україна вкотре виборює незалежність. Люди, які нині проживають на окупованій території, теж потерпають від політичних репресій. Вони не можуть вільно говорити українською мовою і вимушені мовчати, що люблять Україну і хочуть у ній жити. Але є ті, хто не боїться про це заявити, та вони, на жаль, кинуті у російські тюрми. У грудні минулого року було звільнено кількох полонених, один із них — фельдшер швидкої допомоги, якого ув’язнили лише за те, що допомагав нашим людям. Нині він у Рубіжному та чекає на приїзд своєї родини.
Хвилиною мовчання учасники мітингу-реквієму вшанували пам’ять жертв політичних репресій, а потім поклали квіти до пам’ятного знака. За загиблими відбулася панахида.

Павло ВОРОНЦОВ.
Фото прес-служби Луганської ОДА-облВЦА.

Луганська область.