Життя продиктувало необхідність створення при аварійно-рятувальному загоні спеціального призначення ГУ ДСНС у Луганській області нової структури — частини піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування. Цей підрозділ проводить роботу на територіях, віддалених від лінії вогню, його діяльність не поширюється на військові об’єкти.
— Починаючи з 2014 року наша країна зіткнулася з гострою проблемою розмінування частини своєї території, у зв’язку з цим нам знадобився досвід різних країн, міжнародних організацій. З набуттям такого досвіду почала змінюватися і наша термінологія. Зокрема, з’явилося таке поняття, як «гуманітарне розмінування», — пояснює начальник сектору гуманітарного розмінування управління реагування на надзвичайні ситуації ГУ ДСНС у Луганській області Андрій Шевченко (на знімку).
До початку бойових дій на Донбасі в області існував аварійно-рятувальний загін, який займався пошуком і знищенням вибухонебезпечних предметів. Він розташовувався в селищі Лоскутівка Попаснянського району. Та частина загону, яка відповідала конкретно за розмінування, складалася з 12 осіб. Вони виявляли вибухонебезпечні предмети Другої світової війни, вивозили їх і знищували. Великі обсяги «привітів» від минулої війни знаходили рідко. Наприклад, у Лисичанську були виявлені склади боєприпасів.
— Але такої масштабної роботи, яку ми проводимо сьогодні, раніше не було, отже, людей не вистачає, — розповідає Андрій Шевченко. — На допомогу прийшли підрозділи ДСНС інших регіонів країни, направляючи нам свої групи саперів. Спочатку це були чотири-п’ять підрозділів — до 25 осіб, а коли сталася біда у Сватовому, там працювало десь 15 підрозділів. Це до 80 осіб особового складу та приблизно 20 одиниць техніки. Як ви знаєте, у Сватовому був величезний і дуже відповідальний обсяг роботи. А переважно сапери працюють на лінії розмежування у прифронтових Попаснянському, Новоайдарському та Станично-Луганському районах. Роботи тут багато, тому, оцінивши ситуацію, ГУ ДСНС у Луганській області ініціювало створення спеціального підрозділу — частини піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування. Інакше кажучи, наявний аварійно-рятувальний загін був розширений і підкріплений новою технікою, обладнанням і людьми.
Загалом за штатом у частині працюватиме понад 50 осіб, нині триває процес його формування — уже набрано 30 осіб. Перед тим, як почати безпосередньо виконувати свої службові обов’язки, новачки проходять тримісячну підготовку у навчальному центрі, який розташований у Харківській області. На сьогодні професію сапера тут здобувають п’ятеро осіб. Здебільшого молодь.
Після 2014 року з’явилася необхідність передислокувати загін у кілька населених пунктів для їх мобільності та більш швидкого реагування. А тепер частина базується у Лисичанську. Поки що вона розташовується в кількох приміщеннях пожежної частини, але це тимчасово. ГУ ДСНС у Луганській області вже придбало приміщення, яке буде відремонтоване з допомогою проекту ДФРР, і до кінця року нова структура запрацює на повну потужність.
У процесі формування нового підрозділу вирішується також питання і його технічного озброєння. Наприкінці минулого року загін отримав сім сучасних легкових машин «Міцубісі L200» з підвищеною прохідністю, які доставляють особовий склад, обладнання та спорядження на місце події, а також новий броньований КрАЗ. Він обладнаний маніпулятором, який автоматично завантажує в кузов особливо небезпечні предмети, крім того, забезпечує захист особового складу, якщо щось вибухне поруч.
Андрій Шевченко звертає увагу на те, що багато сучасного обладнання та оснащення було отримано по лінії гуманітарної допомоги міжнародних організацій і фондів, у тому числі і металодетектори — основний інструмент саперів. Серед них є такий прилад, який дає змогу знаходити не тільки предмети з металу, а й з іншого, скажімо так, м’якого матеріалу. Зокрема, йдеться про пластикові міни. Приміром, протипіхотні можуть виготовлятися з незначною кількістю металу, отже, виявити їх подекуди досить важко. Такий прилад дуже цінний для саперів, та, на жаль, поки що в області він у єдиному екземплярі. Взагалі таких металодетекторів у нашій країні лише чотири — по одному на Луганщині та в Донецькій області і два в навчальних центрах підготовки Києва та Харкова.
Разом зі створенням нової частини формується і підрозділ, який проводитиме розмінування на воді. В ГУ ДСНС у Луганській області є два свої водолази-сапери, але цього недостатньо. Доки створюється своя структура з восьми саперів, які працюватимуть на водоймах області, Луганщині допомагають водолази з інших областей країни, зокрема із Сумської.
— Сіверський Донець, який, по суті, є лінією розмежування області, нашпигований військовим арсеналом, — розповідає Андрій Шевченко. — Зокрема, нам багато доводиться працювати у місті Щастя. Значна частина споруд Луганської ТЕС перебуває або в акваторії Сіверського Дінця, або в мережі різних водойм і каналів. Багато занурень водолазів-саперів було і в районі Лисичанська. Тут ми знаходили в Дінці не тільки сучасні боєприпаси, а й «привіти» Другої світової війни. Отже, роботи саперам вистачить на десятки років.
Луганська область.
Фото прес-служби ДСНС у Луганській області та автора.
