На ПАТ «Запоріжсталь» відбувся прес-брифінг з нагоди завершення екологічної модернізації агломераційної фабрики. Цей проект виконувався з 2012 року та став наймасштабнішим на підприємстві. Його реалізували в рамках меморандуму, який був підписаний комбінатом з місцевою владою та Міністерством екології.

Незважаючи на економічну та політичну кризу, комбінат продовжує виконувати обов’язки з екологічної модернізації виробництва, аби підвищити екологічну безпеку. Загальна вартість модернізації фабрики становила понад 1,2 млрд гривень. Виробництво агломерату супроводжується утворенням пилу, який забруднює повітря. Встановлені сучасні газоочисні системи дають змогу зменшити викиди пилюки в атмосферу до 30 міліграмів, а сірчаного ангідриду — до 400 міліграмів на кубічний метр. Тому крім українських, ці показники відповідають і жорсткішим європейським стандартам. Презентацію для представників засобів масової інформації провів генеральний директор комбінату Ростислав Шурма (на знімку).

— Коли місто виступило з ініціативою підписати відповідний меморандум, ми цей заклик підтримали, взявши на себе великі зобов’язання. Якщо проаналізувати обіцянки, зазначені у меморандумі, то 90% з них лягло на плечі комбінату «Запоріжсталь». І найголовніше — це вже виконано. Два основні шкідливі компоненти, що містяться у викидах аглофабрики, — пил та сірчаний ангідрид. Завдяки очисним спорудам, викиди пилу нам вдалося зменшити на 90%, а сірчаного ангідриду — більш як на 50%, — розповів генеральний директор ПАТ «Запоріжсталь» Ростислав Шурма.
Після презентації учасники прес-туру ознайомилися з виробництвом. Результат екомодернізації можна побачити неозброєним оком — труби аглофабрики справді не димлять. Ростислав Шурма зауважує — газоочисні споруди є невід’ємною складовою при виробництві агломерату. Тому при зупинці дії очисних споруд припиняється робота усієї агломашини. До того ж устаткування аглофабрики інтегровано в унікальну систему он-лайн моніторингу технологічних процесів «Підприємство на долоні». Вона не тільки дає змогу контролювати кінцеву концентрацію викидів шкідливих речовин в атмосферу, а й забезпечує надійність та ефективність експлуатації газоочисного обладнання.
— Кожен рукавний фільтр складається з довгих каркасів довжиною у декілька метрів, — каже Ростислав Шурма. — У кожен з них закладено ще від 1 800 до 2 400 фільтрів. Для однієї агломашини — це понад чотири тисячі таких фільтрів, які встановлені секціями у декілька рядів. Крізь цю тканину проходить повітря, а агломераційний пил осідає на стінках.
Загалом на екомодернізацію виробництва, починаючи з 2012 року, комбінат «Запоріжсталь» спрямував 8,8 млрд гривень. Окрім модернізації аглофабрики, серед найголовніших екологічних проектів підприємства — масштабна реконструкція доменних печей №3 та №4, будівництво нової травильної лінії у цеху холодної прокатки №1.
— Ми — соціально відповідальне підприємство, адже, врешті-решт, усі живемо в цьому місті. Тому хочемо, аби «Запоріжсталь» була комфортним підприємством для всього Запоріжжя. А це — створення нових робочих місць, вчасна сплата податків, реалізація програм та виробництва продукції, залишаючи після себе чисті повітря, воду і територію. Тому прямуємо до цього системно та поетапно, — зазначив Ростислав Шурма.
Наступним великим етапом в екомодернізації виробництва стане будівництво на «Запоріжсталі» киснево-конвертерного цеху. На підприємстві тривають підготовчі роботи до реалізації цього проекту, до речі, одного з наймасштабніших у країні.

Підготувала наш власний кореспондент Тетяна КУЧЕРЕНКО.