Верховна Рада розпочала розгляд законопроекту про Антикорупційний суд

Парламентська хроніка
Ранкове засідання 23 травня

Зранку в сесійній залі зареєструвалися 344 народні депутати. Попри те, що законопроект про Вищий антикорупційний суд стояв у порядку денному, головною інтригою залишалося те, чи почнеться його розгляд у середу. Оскільки до законопроекту, який містить лише 19 сторінок, надійшло майже дві тисячі правок, і розглянути їх протягом одного дня, у четвер — не реально. Тож існувало побоювання, що розгляд питання буде перенесено на середину червня.

Ігор Лапін, Марія Матіос.

Фото Олександра КЛИМЕНКА.

Поки лідери фракцій узгоджували позиції щодо законопроекту, Верховна Рада в цілому ухвалила проект закону про приєднання України до Метричної конвенції. У ній визначаються порядок та особливості створення, функціонування постійної наукової установи — Міжнародного бюро з мір та ваг (далі — Бюро), на яке відповідно до статті 6 згаданої Конвенції покладаються: всі звірення і повірки нових прототипів метра і кілограма; зберігання міжнародних прототипів; періодичне звірення національних еталонів із міжнародними прототипами та їх свідками тощо. Приєднання до Конвенції дасть змогу Україні користуватись правами повноправного члена Бюро.

О 12-й годині відбулась чергова нарада лідерів фракцій на чолі з Головою Верховної Ради Андрієм Парубієм. Після її завершення глава парламенту повідомив, що сесія таки розпочне розгляд питання про Антикорупційний суд і що під час консультацій із фахівцями Венеційської комісії вдалося узгодити більшість рекомендацій. «Це важливий крок уперед. Але, на жаль, ми не змогли погодити всі правки. Тому вирішили: позиції, за якими немає узгодження, виноситимуться на розсуд залу», — повідомив політик. Їх глава парламенту запропонував залишити насамкінець, перед голосуванням.

«Головна робота буде у четвер. Очевидно, дискусії будуть складні, у т. ч. й з колегами з Венеційської комісії», — сказав А. Парубій, додавши, що неузгоджені правки стосуються однієї теми — повноважень громадської ради міжнародних експертів. Політик висловив сподівання, що і по ній буде знайдено консенсус.

«На нас дивиться вся Україна. Сьогодні Верховна Рада — в епіцентрі уваги і України, і багатьох наших міжнародних партнерів. Я вірю, я переконаний, ми зможемо знайти порозуміння, вийти на позитивне рішення, але нам потрібно провести фахову дискусію в залі», — наголосив А. Парубій.

У свою чергу голова Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич зауважив, що враховані правки — це спільна позиція комітету та Венеційської комісії. «Ми провели з ними неодноразові раунди перемовин і домовились, що комітет враховує лише ті правки і позиції, які спільно погоджені з Венеційською комісією», — сказав він і попросив колег, чиї правки не враховані, або враховані частково, не ображатися. «Якщо ми привнесемо в тіло закону не погоджену норму, тоді потрібно буде починати черговий раунд перепогодження», — додав голова комітету.

Зранку під час виголошення заяв народні депутати порушили низку актуальних питань. Так, лідер Радикальної партії Олег Ляшко торкнувся земельного питання у контексті рішення Європейського суду з прав людини. «Суд дав оцінку нашому закону про мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, визначивши, що мораторій порушує права людини і зобов’язав його скасувати. Наступна вимога, яку МВФ висуватиме після підвищення ціни на газ — запровадити ринок землі», — наголосив О. Ляшко.

Водночас Ляшко запропонував цивілізаційний метод вирішення ситуації — внести зміни до Конституції і передбачити: основою аграрного устрою України є фермерське господарство. «Це буде осиновий клин у плани міжнародних глитаїв, транснаціональних корпорацій», — наголосив він.

Земельного питання під час виголошення заяви від двох фракцій торкнувся й Іван Кириленко («Батьківщина»). «Зовнішній тиск — річ очевидна. Ясно, що так чи інакше, закон про Антикорупційний суд буде прийнято у цій залі й тоді нас будуть дотискати щодо ринку земель. З цієї трибуни хочу офіційно заявити тим, хто наполягає на ринку земель, у світі поняття ринку земель не існує вже давно. Є поняття обіг земель та капіталізація. У світі продається в рік 0,7 відсотка земель. За 80% — перебувають під заставою у банках. Землею не торгують», — наголосив він, додавши, що напередодні Верховна Рада прийняла епохальне рішення і розблокувала обіг земель сільськогосподарського призначення, ухваливши в першому читанні закон про сімейне фермерство.

Ми виконали вимогу, заявив депутат, звертаючись до уряду та всіх переговірників з МВФ, Світовим банком, ЄБРР та ЄС. «Переговорники, вилазьте з окопів, пора демонструвати національний інтерес та українську гордість», -констатував він.

У свою чергу Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко акцентувала увагу на ситуації з бранцями Кремля. За її словами, у російських тюрмах утримується понад 60 українців та кримських татар, до яких часто навіть не допускають консулів. «За чотири роки до Олега Сенцова жодного разу не допустили консула так само, як до Олександра Кольченка, тому що російський окупаційний режим всіх кримчан записав насильно у громадян РФ», — заявила політик.

І. Геращенко повідомила, що МЗС України останній раз звертався до російської влади 30 квітня та 16 травня з вимогою допуску консулів: «Відповіді немає. Все, що маємо — інформацію від адвокатів, з якими ми на постійному контакті, від родин, про погіршення стану здоров’я Станіслава Клиха, Гриба, Балуха». І. Геращенко повідомила також, що за дорученням Президента у Мінську було озвучено позицію Києва: «Ми готові передати Росії 23 росіянина, засуджених в Україні за те, що вони воювали на Донбасі, задля звільнення політв’язнів Кремля. І вже два місяці ми не маємо від російської сторони відповіді. Але це і є відповідь. Росії начхати на власних громадян, а українців вони катують».

Перший заступник глави парламенту зауважила, що Україна намагається використати всі механізми тиску на РФ. Водночас вона подякувала Канцлеру Німеччини за порушення цього питання під час її візиту до Росії. Та висловила сподівання, що президент Франції під час свого візиту до Росії також підніматиме це питання.

Вона закликала весь світ тиснути на Росію з однією вимогою: звільнити українців, які незаконно протягом чотирьох років утримуються там. Водночас політик підтримала пропозицію Ірини Подоляк, яка запропонувала звернутися до української діаспори по всьому світу, щоб вона провела мітинги і пікети під російськими амбасадами з вимогою звільнити політв’язнів Кремля.

***

Комітет Верховної Ради з питань правової політики на своєму засіданні розглянув законопроект про створення Антикорупційного суду для його направлення для розгляду у другому читанні. Загалом до проекту надійшло 1925 правок від 96 народних депутатів.

Серед вирішених питань — місцезнаходження Антикорупційного суду та вилучення з тексту законопроекту аспектів про проведення експертизи на поліграфі. Крім цього вказано, що підсудність Вищого антикорупційного суду повинна збігатися з підслідністю Національного антикорупційного бюро України та погоджено мінімальну межу суддів для початку роботи суду (35 суддів, десять з яких мають бути суддями апеляційної інстанції Вищого антикорупційного суду). Також розширено перелік осіб, які підпадають під цілодобову охорону — крім суддів та членів їх сімей, охорона надаватиметься також «близьким особам».

Водночас залишилося відкритим питання щодо права вето міжнародних експертів до кандидатів на посаду судді Вищого антикорупційного суду та питання необхідності у складі колегії суддів, екс-судді, який не має не менш як 5-річного досвіду перебування на посаді судді.

ДОСЛІВНО

Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко: «Дорога українська діаспоро, сьогодні нам та політв’язням потрібна підтримка в усіх європейських столицях. Проведіть пікети і мітинги з однією вимогою — волю політв’язням Кремля! Волю українцям і кримським татарам!».