Вечірнє засідання 22 травня
Верховна Рада розглянула блок питань національної безпеки і оборони. У першому читанні прийнято проект змін до законів України щодо вирішення деяких питань заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу — учасників Державного концерну «Укроборонпром» перед державою-агресором та/або державою окупантом та забезпечення їх стабільного розвитку (№ 6697).
Як зауважив доповідач — співавтор законопроекту Андрій Вадатурський, через початок російської агресії у серпні 2014 року указом Президента України та рішенням РНБО було передбачено припинення експорту до Російської Федерації товарів військового призначення. І тому виконати договори, які були укладені до 2014 року, стало просто неможливим. Навіть якщо кошти замовника були в повному обсязі використано на виробництво продукції, поставити її сьогодні не можна, тому що діє мораторій. З іншого боку, неможливо і знайти іншого покупця на такі товари, які є специфічними. Законопроект покликаний, по-перше — попередити втручання держави-агресора в господарську діяльність українських стратегічних оборонних підприємств та не допустити примусове стягнення з них коштів та майна (заборгованість на користь держави-агресора сягає понад 3,8 мільярда гривень). По-друге — забезпечити стабільну роботу оборонних підприємств та не допустити їх скорочення. Адже лише в Миколаєві на оборонних підприємствах працює майже 15 тисяч людей. Загалом в Україні в оборонній промисловості задіяно близько 80 тисяч осіб.
Законопроектом пропонуються механізми захисту господарської діяльності підприємств оборонно-промислового комплексу, внесених до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Документ також передбачає не допускати відкриття нових виконавчих проваджень, де позивачем є підприємства держави-агресора і поширити мораторій на виплату державі-агресору в разі штучного перепису або уступки боргу на фіктивну фірму, зареєстровану в Україні.
Законопроект прийнято з урахуванням пропозицій Комітету з питань національної безпеки і оборони.
У цілому 226 голосами прийнято Закон «Про внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (№ 5512), що передбачає не враховувати до щорічної відпустки військовослужбовців час проїзду в межах України додому та назад (але не більше доби в один кінець). Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу до 10 років, становить 30 календарних днів, від 10 до 15 років — 35 днів, від 15 до 20 років — 40 днів; понад 20 календарних років — 45 днів. Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних основних відпусток не враховуються.
В особливий період — під час дії воєнного стану — військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин зі збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але також -не більше доби в один кінець.
У цілому прийнято і закони «Про внесення змін до законодавчих актів України щодо соціального захисту постраждалих учасників Революції Гідності та деяких інших осіб» (№ 8201), «Про забезпечення охорони та захисту прав інтелектуальної власності УЄФА під час проведення фіналу Ліги Чемпіонів УЄФА 2018 року та фіналу жіночої Ліги Чемпіонів УЄФА 2018 року в Україні» (№ 8335).
Голова Верховної Ради України Андрій Парубій поінформував народних депутатів про доопрацювання законопроекту про Вищий антикорупційний суд (№7440) і перебіг переговорів з МВФ та Венеційською комісією щодо узгодження дискусійних норм. За його словами, профільний комітет з питань правової політики та правосуддя підтримав усі узгоджені позиції — 13 із 14. Зокрема, щодо підслідності Антикорупційного суду, його розміщення в Києві, захисту від держави суддів ВАС у разі тиску на них, зменшення вимог до суддів Антикорупційного суду — щоби на посади суддів могли претендувати більше людей. Залишилася неузгодженою одна важлива позиція — це повноваження Громадської ради міжнародних експертів. Пропонується, що якщо хтось з кандидатів не пройшов перевірку Громадської ради, він може подати апеляцію, а потім цю апеляцію може розглянути або спільне засідання Кваліфікаційної комісії суддів або знову ж таки Громадська рада міжнародних експертів. Комітет не прийняв жодного рішення з цього приводу, щоб рішення прийняли на розсуд залу.
Андрій Парубій запропонував провести додаткові консультації з керівниками депутатських фракцій і розпочати розгляд законопроекту № 7440 на пленарному засіданні парламенту в середу.
