Україна стає невід’ємною частиною глобального світу. І минулого тижня більшість знакових для нас подій мали свій міжнародний підтекст. І це не лише численні зустрічі й переговори, на які були такі багаті попередні дні. А хоч би й законопроект про Антикорупційний суд, розгляд якого в другому читанні розпочав парламент. Адже, бажаючи бути прогнозованими партнерами західного світу, мусимо погоджуватися на вже напрацьовану модель. Зрештою, партнери справді прагнуть допомогти нам із викоріненням такого ганебного явища, як корупція. А тому новий судовий орган має бути створений. І це вже частина не лише наших внутрішніх потреб, а й зовнішніх зобов’язань.

Добра новина, що Рада почала розглядати закон у другому читанні, і хоч не вклалася в попередній дедлайн, наступного тижня вийде на остаточне ухвалення закону. Тривожний сигнал пов’язаний з тим, що суперечності між безумовною конституційністю майбутнього суду й вимогами Венеційської комісії поки що не усунуто. Це наслідок надії на те, що можуть бути швидкі рішення складних питань. Конституція забороняє створення спеціальних судів, а побажання західних інституцій явно виходять за рамки дозволеного статусу спеціалізованого суду. Можна було ще восени розпочати внесення змін до Конституції, щоб усунути цю суперечність, але тоді цей шлях видавався надмірно довгим. Нині мусимо шукати прецизійне правове рішення, бо принаймні одна фракція вже заявила, що оскаржить закон у Конституційному Суді. Але все-таки перспективи ухвалення погодженої версії дуже високі.
Є в контексті антикорупційної діяльності й позитивний факт прориву «зрадофільської блокади». Юрій Луценко рельєфно представив на форумі високого рівня в ООН реальний стан справ у боротьбі з коруп-
цією. Наші показники зовсім не такі плачевні, як пробують представити деякі наші політики й активісти. Це якийсь фатум, але чомусь лише українські діячі в разі виїзду за кордон починають безупинно критикувати свою країну, в рази перебільшуючи негативи й замовчуючи позитив.
Традиційно джерелом драматичних новин залишається агресивна путінська Росія. Там продовжує голодовку наш політв’язень Олег Сенцов, до якого приєднався й інший заарештований патріот Володимир Балух. В анексованому Криму триває свавілля проти кримських татар — відбулися нові арешти, обшуки, викрадення й побиття. У той час, коли Росія за простою людською логікою мала б демонструвати миролюбність, договороздатність, насправді вона лише посилює ескалацію. Різко зросла інтенсивність обстрілів позицій наших бійців і житла мирних жителів. Є загиблі й серед армійців, і вбита російським снарядом дівчина в прифронтовому селі.
Гірко, але схоже, що ця дикунська тактика Путіна перевіряти в такий спосіб своїх опонентів на принциповість та стійкість дає свій результат. Росію відвідали наші партнери з Нормандської четвірки Ангела Меркель та Емануель Макрон. Суть візитів була різна, але підсумок один — Європа все ще вірить, що агресора можна задобрити й переконати, а сам Путін лише утверджується у вірі в свою безкарність. Хоча може скоро й розчаруватися. Уже за день на саміті країн—членів НАТО Росії фактично оголосили нову холодну війну. Але це зовсім не гарантує очікуваних результатів. Поки не допрацьовує світова дипломатія, мають нарощувати озброєння — в Україні провели паралельні випробування американських Джевелінів та вітчизняної «Стугни». Результати успішні.
Усі світові ЗМІ обговорюють спільну заяву урядів Австралії й Нідерландів, які, спираючись на висновки слідства, прямо звинуватили Росію в збитті літака рейсу МН17. Скільки ще має бути викрито злочинів, щоб агресор остаточно став ізгоєм для цивілізованого світу? Жорсткі заяви поки що переважно роблять представники США, але їх слова найчастіше підкріплюються реальними справами. А держсекретар Майк Помпео цього тижня слів не підбирав.
Україну відвідала з візитом президент Естонії Керсті Кальюлайд, яка побувала також на прифронтових територіях. До Києва прибув єврокомісар Йоганнес Ган. Він, окрім іншого, позитивно відгукнувся про шлях реформ, а особливо децентралізацію. Також відбувся візит прем’єра Бол-гарії Бойко Борисова, а з прем’єр-міністром Великобританії Терезою Мей П. Порошенко мав тривалі переговори телефоном. Також і наш прем’єр В. Гройс-ман мав зустрічі в Брюсселі з лідерами ЄС. А Голова Верховної Ради Андрій Парубій узяв участь у відзначенні 100-ї річниці першої демократичної республіки в Грузії. Насичений буде й поточний тиждень — очікуємо високих гостей з Німеччини. На тлі спроб Путіна вийти з міжнародної ізоляції така дипломатична активність нам дуже доречна.
Але є ще й дипломатія народна, тут українці теж склали іспит на відмінно. У Києві пройшов фінал Ліги чемпіонів, і наша столиця, за словами очільників УЄФА, провела його бездоганно, а численні гості відбули з хорошими враженнями та щось додатково взнавши про нашу країну.
Маємо неочікувану підтримку реформ в їх проти-стоянні з популізмом — Європейський Суд з прав людини визнав порушенням майнових прав громадян продовження мораторію на ринок сільгоспугідь. І справді, депутати мають право обмежувати продаж державних земель, але ті, які вже є приватною власністю, мають підлягати вільній волі селянина. Якщо не можемо самі, то хоча б із допомогою структур Ради Європи маємо шанс подолати колгоспне рабство. Чергове поширення на ВВС чуток про нібито хабар Порошенка Трампу за право зустрічі з ним, здійснене журналістом, який уже не раз відзначався публікацією недостовірних новин, замість завдати шкоди, лише посприяє поглибленню стосунків зі США. У брехні таки короткі ноги. Але натомість скільки «кремлівських консервів» відкрилося за перші години після публікації…
А крім того, в країні вперше відзначали нове свято морської піхоти, пов’язане з нашими історичними традиціями, відкривали Бескидський тунель, проводили ревізію амбітної програми дорожнього будівництва тощо. Країна провела тиждень доволі дієво й конструктивно. Деструктиву додали хіба що деякі політичні лідери, які поспішили з раннім стартом виборчої кампанії, але до цього нам уже не звикати.

 

Тарас ЧОРНОВІЛ,
політолог і незалежний експерт.