Однією з небагатьох галузей економіки, які в нинішніх умовах демонструють реальне зростання виробництва, по праву вважається добувна — невід’ємна частина гірничо-металургійного комплексу (ГМК). Поряд з металургією вона є тим локомотивом, який забезпечує хоч якийсь рух економіки, наповнює бюджет, даючи змогу виконувати соціально-економічні програми, здобуває для України валюту.

Кризу перемогли за три роки

Близько половини від усіх корисних копалин країни зосереджено на Дніпропетровщині. Тут — усі поклади марганцевої та 90% залізної руди, майже половина запасів вугілля.

— Гірничодобувному комплексу області знадобилося всього три роки, щоб подолати наслідки кризи, — зазначає голова облдержадміністрації Дмитро Колєсніков. — І якби не півроку вимушеної паузи в торговельних відносинах з країнами СНД, ми б сьогодні мали упевнене і помітне зростання. Але, навіть незважаючи на вкрай несприятливу ситуацію, гірничодобувні підприємства Дніпропетровщини завершують рік з позитивними результатами.

Так, наприклад, підрозділ «Вільногірського гірничо-металургійного комбінату» ПАТ «Кримський Титан» побив абсолютний рекорд з видобутку титано-цирконієвої руди за всю історію свого підприємства. Якщо 2006-го було досягнуто показника в 5860 тисяч кубометрів, то торік — 5890 тисяч.

— Близько 70 відсотків — це дальнє, решта — ближнє зарубіжжя. Також зростає споживання і українськими підприємствами, — розповів «Голосу України» гендиректор комбінату Олександр Лазніков. — Є певні резерви для розвитку. Зараз працюємо над проектною документацією ще однієї ділянки родовища. У найближчі два роки плануємо побудувати ще одну збагачувальну фабрику. Думаємо відкрити і ще один кар’єр: якщо на нинішньому нам залишилося працювати до десяти років, то новий дасть перспективу розвитку на півстоліття.

Інвестицій багато, але мало

За минулий рік у закупівлю техніки й документації вільногірці вклали понад півмільярда гривень — притому, що раніше цей показник не перевищував 80 мільйонів.

Загалом минулий рік дав змогу підприємствам ГМК Дніпропетровщини інвестувати в модернізацію шість мільярдів гривень. 1,4 мільярда з них вклав у переозброєння Північний гірничо-збагачувальний комбінат (ГЗК) Кривого Рогу. На Південному ГЗК відбувся запуск комплексу циклічно-потокової технології (ЦПТ) транспортування руди на поверхню з горизонту мінус 210 метрів. Уведення в експлуатацію нового комплексу дасть змогу на 30—40 відсотків знизити собівартість транспортування продукції.

Водночас, на думку профспілок, питання модернізації вирішуються недостатньо.

— У законі власника назвали інвестором. Але насправді інвестиції у виробництво не завжди достатні. Звідси й більшість проблем, — вважає голова обкому профспілок трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості, депутат облради Василь Шевченко. На його думку, ситуацію багато в чому рятує те, що руда у світі потрібна всім. А її не так багато. Тому гірники поки що перебувають у вигіднішому положенні, ніж в інших галузях.

ГЗК: упевнені та спокійні

Відповідаючи на запитання кореспондента «Голосу України», очільник гірничодобувного дивізіону «Метінвест Холдинг» Микола Іщенко зазначив, що минулий рік виявився досить успішним. Концентрат і окатиші реалізовувалися як усередині України, так і в країни Східної Європи, і Китай. Продажі залізної руди становили 83% від валової виручки дивізіону за першу половину року. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року, виручка істотно не змінилася — завдяки значному зростанню обсягів продажів концентрату, окатишів і концентрату коксівного вугілля.

Серйозних змін на ринку залізорудної сировини (ЗРС) торік не відбувалося. У першій половині року ціни на руду знижувалися, але в другій половині стабілізувалися і встановилися в досить вузькому коридорі.

Але головне досягнення року в частині продажів — те, що компанія вибудувала ефективну схему роботи в Китаї, — вважають в «Метінвесті». — Вдалося підвищити відсоток довгострокових контрактів у цій країні. Це надто важливо, адже Китай — найбільший імпортер ЗРС у світі.

Торік «Метінвест» реалізовував низку важливих інвестиційних програм на Північному, Інгулецькому і Центральному ГЗК. Вони включають розробку циклічно-потокової технології і будівництво комплексу в Первомайському кар’єрі ПівнічГЗК вартістю 315 мільйонів доларів. Ще одним великим проектом є реконструкція машини грудкування Lurgі 278-В на ПівнічГЗК. Загальний бюджет робіт становить близько 82 мільйонів доларів.

Зарплата удвічі вища від середньої

Щодо соціальної політики підприємства, то реалізована інвестиційна програма, яка включає оновлення техніки, модернізацію та закупівлю нового обладнання, вкладення коштів у проекти капітального будівництва, дає змогу платити працівникам стабільну високу зарплату. Середня зарплата на підприємствах «Метінвесту» удвічі вища, ніж по Україні.

«Метінвест» купує нову вдосконалену кар’єрну техніку, у якій більшість процесів автоматизовано, що робить працю людини зручнішою та безпечнішою.

— Компанія постійно впроваджує кращі світові практики з підвищення комфорту на робочих місцях, — зазначають у дивізіоні. — Діє програма «Робочий побут», спрямована на поліпшення побутових умов працівників на виробництві. Підприємства поетапно оновляють адміністративно-побутові комбінати, кімнати прийому їжі, лазні, санвузли, душові. Тільки за останні два роки в рамках цієї програми на підприємствах компанії відремонтовано понад тисячу побутових приміщень. Загальний бюджет програми «Робочий побут» на Північному, Центральному та Інгулецькому ГЗК торік перевищив 11,5 мільйона гривень.

Рентабельність знижуватиметься

В «Метінвесті» вважають, що після тривалого періоду високих світових цін на ЗРС, спричинених значними темпами зростання попиту на сировину з боку економіки Китаю, що динамічно розвивається, очікується тенденція до їхньої фіксації та зниження рентабельності гірничорудних компаній, яка поки що тримається на досить високому рівні.

Нинішнього року компанія планує розпочати реалізацію нових стратегічних проектів. Так, на Інгулецькому ГЗК в активну фазу увійде будівництво ЦПТ і проект згущення відходів. На ПівнічГЗК планується заміна газоочищення на випалювальних машинах Lurgі 552. На ЦГЗК триватиме реалізація проекту з розробки залізовмісних пісків.

Пріоритетним завданням залишається впровадження проектів енергозбереження.

— Ціни на електроенергію зростають, тому наше завдання — постійно знижувати енергетичні витрати, — наголосив Микола Іщенко. — Поки що нам це вдається: за дев’ять місяців минулого року в сфері енергозбереження реалізовано понад 240 проектів на загальну суму 5,6 мільйона гривень. І це вже дало економію майже в 30 мільйонів.

Щоб плани не пропали...

Серед проблем галузі експерти називають недостатнє впровадження наукових розробок вітчизняних учених. Так, за словами академіка, віце-президента Академії гірничих наук Олександра Станкова, сьогодні українським науковцям украй важко просувати і впроваджувати свої численні розробки на більшості підприємств ГМК.

— Значну увагу слід приділяти впровадженню автоматизованих систем управління технологічними процесами виробництва, — розповів «Голосу України» академік. — Там, де такі системи впроваджено, отримують значне зростання продуктивності праці, обсягів випуску.

Резерви розвитку галузі Олександр Станков пов’язує з якістю продукції та новітніми технологіями, що значно знижують собівартість товару. Це дає змогу зробити продукцію конкурентоспроможнішою. Крім того, величезне значення мають і питання екології. На їхнє вирішення витрачають значні кошти, але результату поки що немає.

— Від Верховної Ради галузь чекає на прийняття нових законів, які дали б змогу залучати значні інвестиції, — додає науковець. — На сьогодні далеко не всі інвестиції досягають своєї мети. Їх недостатньо. Страх перед постійними змінами, які не дають підприємствам стабільності, відлякують від нас інвесторів. Тому від законодавця необхідні чіткі закони, що допомагають вкладати гроші в Україну.

Експерти зазначають, що плани розвитку галузі, засновані на добре опрацьованих розрахунках, враховують реалії вітчизняної та світової економік і відповідають потребам українців. Багато проектів уже перебувають у стадії реалізації й можуть бути успішно завершені в новому році.

Головне ж, що необхідно для їхнього успішного здійснення, — політична і економічна стабільність у регіоні та країні. Тільки за наявності цих умов галузь зможе розвиватися, будувати своє майбутнє. І, як і раніше, слугувати надійним локомотивом української економіки.

Дніпропетровська область.

Довідка

Торік в області видобуто 9,7 мільйона тонн залізної руди (109,1% до 2012 року), вироблено 56,4 мільйона тонн залізного концентрату (103%), більш як 13 мільйонів тонн окатишів (107,2%), 2,4 мільйона тонн агломерату (119,3%). За січень-листопад товаровиробники області відвантажили продукції та надали послуг промислового характеру на 185 мільярдів гривень: 28% з них припадає на добувну галузь.

Думка

— Про яку соціальну відповідальність бізнесу може йтися, коли голова Федерації роботодавців України Дмитро Фірташ на переговорах щодо Генеральної угоди із профспілками без жодних коментарів заявляє, що, мовляв, ніколи її не підпише? — вважає голова обкому профспілок Василь Шевченко. — Зафіксовані зобов’язання власників щодо працівників повною мірою не виконуються. Нам десь вдається щось зберегти для трудівників, вирвати. Але все це — крихти. І така ситуація — навіть на цілком успішних гірничодобувних підприємствах.

Інфографіка прес-служби ОДА.