Захист споживача від неякісного або відверто небезпечного продукту видається доволі умовним. Попри наявність різних державних структур, котрі мали би стежити за якістю харчів. Чому так відбувається?

Варто лише запитати в господинь, що купують м’ясо на ринку або в супермаркеті, чи задоволені вони його якістю, як почуєш однозначну відповідь: «Та воно ж просто нашпиговане різними хімічними речовинами, лікарськими засобами, насамперед — антибіотиками». Всі про це говорять, хоча й не вимагають жодних доказів. Бо здобути ці докази дуже проблематично. Через це висновки доводиться робити з опосередкованих фактів.

Немає сумніву, що якісне м’ясо можна отримати тільки від здорової худоби і птиці. А щоб ті не хворіли, потрібно… Правильно, ми вже робимо перші висновки: нагодувати тварин антибіотиками чи іншими препаратами, які убезпечать від спалахів хвороб.

 

Причини епідемій на свинофермах залишились нез’ясованими

Хоч як парадоксально звучатиме, але це ще не найгірший варіант. Бо останніми роками справлятись із вкрай тяжкими захворюваннями на фермах не вдається. Так, африканська чума свиней впевнено входить у практику вітчизняного тваринництва. Ще п’ять років тому в Україні був зафіксований лише один її випадок, торік — 163, з початку нинішнього — понад півсотні. Темпи просто вражаючі.

Не «відстає» і Хмельниччина: трохи більше як за два роки — сім спалахів. Причому доволі масштабних. Під час їх локалізації було знищено майже 21,5 тисячі голів свиней. Власники зазнали збитків більш як на 35 мільйонів гривень. Гори свинячих туш доводилось в буквальному розумінні слова тижнями спалювати. Явище вражаюче.

Щоправда, останнє може певною мірою порадувати споживача. Бо хоча хвороба й не передається людині, проте кому б захотілось їсти «чумне» м’ясо навіть після переробки?

Сьогодні обласна Держпродспоживслужба звітує про те, що спалахи побороли, а інспектори ветеринарної медицини провели сотні перевірок свиногосподарств, вручили приписи, за виявлені порушення оштрафували на 22 тисячі гривень і навіть 25 матеріалів передали до правоохоронних органів.

На перший погляд, ведеться бурхлива робота. Невідомим залишилось тільки одне: звідки прийшла хвороба на великі тваринницькі комплекси. Версія, котра тепер розглядається як найвірогідніша, — її принесли… ворони. Не будемо відкидати її, але в багатьох вона чомусь викликає лише 
посмішку.

А найгірше те, що нез’ясовані причини не гарантують нових спалахів. І не тільки АЧС.

Щоб курочка не хворіла…

Не один рік знадобився агрофірмі АВІС, щоб оговтатись від спалаху сальмонельозу, який стався на потужній птахофермі. Як повідомили в облуправлінні Держпродспоживслужби, на підприємстві довелось знищити понад 1,2 мільйона голів птиці. Крім того, ціла низка закордонних покупців одразу відмовилися від його продукції.

— Тепер місія Євросоюзу вивчає ситуацію на підприємстві, аби відновити поставки. Готуються до підписання і контракти з Ізраїлем, — повідомив керівник обласного управління служби Василь Грушка.

Зауважте, закордонні фахівці ретельно вивчають справу, оберігаючи своїх споживачів від небезпечної курятини чи яєць. Навіть натяк на хворобу одразу перекриває всі канали збуту. Зате для українського споживача подібні кордони і перестороги значно слабші.

А від «хворого» м’яса нас страхують не так служби, що стежать за якістю продуктів, як самі ж виробники. Причому роблять це доволі специфічно — просто «термоядерними» препаратами попереджають або вбивають хворобу на фермах.

Про те, на яких антибіотиках виростають свині і кури, виробники розповідають неохоче. І зрозуміло чому: кожного разу, смакуючи стегенце чи з’їдаючи балик, на «гарнір» ми отримуємо чималу дозу антибіотиків. В результаті людський організм настільки насичується ліками, що хвороботворні бактерії перестають реагувати на них. Лікарям добре знайома практика, коли здолати хворобу антибіотиками стає дедалі важче. І це не просто небезпека для здоров’я, а й загроза для життя.

Та, на жаль, сказати точно, які антибіотики, хімікати, медпрепарати ми з’їдаємо не тільки з м’ясом, а й з молочними продуктами і навіть з овочами та фруктами, навряд чи хто зможе. Бо на місцях такі дослідження практично не проводяться.

Хоч тонни йдуть в утиль

Попри те, що Держпродспоживслужбою щороку розробляється та затверджується план державного моніторингу залишків ветеринарних препаратів та забруднювачів у живих тваринах і необроблених харчових продуктах тваринного походження, результати таких досліджень залишаються доволі скромними. Приміром, нинішнього року заплановано відібрати 373 зразки. Торік було більше, але за результатами лабораторних досліджень було отримано лише… один «позитивний» результат — у курятині знайшли залишки антибіотика хлорамфеніколу.

Тож складається враження, що лікували одну конкретну курочку. І комусь пощастило, що не з’їв її. Бо, як свідчить Вікіпедія, через високу частоту побічних ефектів і розвитку стійкості мікроорганізмів до згаданого антибіотика, застосування препарату обмежене, його використовують для лікування тяжких інфекцій, за яких менш токсичні антибіотики неефективні.

Тож виходить, що після споживання подібних «залишків» людині гіпотетично може загрожувати серйозна небезпека: низку тяжких захворювань вилікувати буде складно, а то й неможливо.

Та водночас за такої статистики досліджень і виявлених фактів про масове використання препаратів говорити не доводиться. То, може, ми й насправді не їмо антибіотики на сніданок, обід і вечерю?

Питання так і залишається без точної відповіді. Хоча говорити про те, що перевірка якості продуктів взагалі відсутня, теж не доводиться. Тільки протягом першого кварталу в області було проведено ветеринарно-санітарну експертизу 120 тисяч партій продукції тваринного та рослинного походження. До реалізації не допустили майже дев’ять тонн небезпечних та недоброякісних продуктів. На бойнях, м’ясопереробних підприємствах торік не допустили до реалізації понад дев’ять тонн небезпечного м’яса та субпродуктів, які направили на утилізацію.

Добре, що хоч цей небезпечний товар не дійшов до споживача. Але чи можуть такі заходи по-справжньому гарантувати безпечність кожного літра молока чи кілограма м’яса, що лежить на прилавку? Спробуємо відповісти, зіставляючи інші цифри.

На території області зареєстровано понад 10,6 тисячі операторів ринку, що займаються виробництвом, зберіганням, реалізацією, обігом харчової продукції. Насправді ця кількість може бути ще більшою. При цьому в господарствах тільки за чотири місяці було реалізовано на забій 33,2 тисячі тонн худоби та птиці, вироблено понад 174 тисячі тонн молока. Чи можна повірити, що в цих горах продуктів знайшлась лише… одна курочка із залишками антибіотику? Мова йде лише про сировину. Якщо врахувати, в яку кількість готового продукту вона переробляється і скільки інших небезпечних додатків з’являється ще й там, апетит втрачається.

Та коли перевірки і лабораторні дослідження цього не бачать і не знаходять, то ми їмо дуже здорові та якісні харчі. Або хтось ретельно закриває очі на справжній вміст всього їстівного і неїстівного у продуктах, котрі щодня з’являються на столах українців.

Кожен може обрати той варіант, що йому більше до вподоби. Який правильний — здогадуйтесь.

Хмельницький.

Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.