Нові випробування для хліборобів готує «небесна канцелярія». Як повідомив на Дні поля у Інституті зрошуваного землеробства (Херсон) президент Національної академії аграрних наук Ярослав Годзало, температура повітря впродовж червня-липня в Україні очікується на півтора градуси вищою, ніж за минулі тридцять років. А досить посушливою була і весна! Тож «витівки» глобального потепління призведуть до ранніх жнив та втрати частини врожаю озимих культур, прогнозує науковець. Хоча збитки не будуть катастрофічними.
Президент НААН України Ярослав Годзало та директор Інституту зрошуваного землеробства Раїса Вожегова.
Колос ячменю в полі в Інституті зрошуваного землеробства під палючим сонцем дозріває просто на очах.
«Недобір врожаю на півдні України компенсується гарними здобутками сільськогосподарських підприємств у центрі та на заході держави — там навесні опадів випало достатньо. Відтак, валовий збір зерна в цілому буде ненабагато меншим, ніж в останні роки, і залишиться в межах шістдесяти мільйонів тонн. А цього вистачить і для внутрішніх потреб, і на експорт», — зазначив президент НААН України Ярослав Годзало.
Надалі в Україні ані прохолодніше, ані вологіше не буде. Тому науковці радять аграріям бути готовими до кліматичних змін — активніше використовувати посухостійкі сорти зернових культур, впроваджувати технології для збереження вологи. Інститут зрошуваного землеробства давно та інтенсивно працює в цьому напрямі: його селекціонери створили десятки високопродуктивних сортів та гібридів зернових, котрі успішно витримують періоди довгого бездощів’я. А тепер в інституті створили ще й полігон площею у сім гектарів, де відпрацьовують нові, екологічно безпечніші технології підвищення родючості ґрунтів та захисту рослин для вирощування тієї ж пшениці, гороху й нуту. Вони, безперечно, матимуть попит у місцевих аграріїв. Адже Херсонщина ще торік вийшла на третє місце в Україні за кількістю контрактів з постачання за рубіж саме продукції органічного землеробства. А успіх надихає: «чистих» від хімії полів у нас більшає. Тож їх власники кревно зацікавлені у тому, аби й колос на них був тугіший, і біодобрива ефективнішими. І тут без допомоги науковців просто не обійтися.
Фото автора.
