В умовах глобального потепління аграрії Херсонщини показують просто дивовижні успіхи з акліматизації у південному степу культур, які раніше вважалися суто екзотичними. Починали з віргінської хурми та новозеландського ківі, потім дійшло до французької спаржі та іранських крокусів, з тичинок яких отримують «короля спецій» — шафран.
А тепер у Каховському районі одна з відомих тутешніх овочівницьких компаній провела не менш успішний експеримент із бататом, або «солодкою картоплею». Менеджер компанії Наталія Карасевич розповіла «Голосу України», що перший його посадковий матеріал імпортували у незначній кількості ще три роки тому. Його потроху розмножували в тепличних умовах, а цьогоріч уже почали висаджувати у відкритий ґрунт.
Перша в Україні бататова плантація на зрошенні матиме площу в сімнадцять гектарів. З кожного гектара експериментатори очікують отримати від двадцяти до сорока центнерів «солодкої картоплі». Різниця між верхньою та нижньою «планками» прогнозу така велика, оскільки агрономічні прийоми з вирощування батату в Таврії ще належить відпрацьовувати й удосконалювати. А на це потрібен час.
Дозрівання врожаю «солодкої картоплі» очікують наприкінці вересня, коли коренеплоди наберуть максимальну масу. Проте їх поки що не збираються продавати суто для кулінарних потреб: українці до специфічного смаку батату ще не звикли, і культура його споживання не сформувалася. Це все одно, що подавати на стіл смажену рибу із гарбузом. Для нас таке поєднання дике (от якби карасів у сметані чи сала з дерунами!). А от у Західній Європі гурмани їдять із задоволенням. Хоча каховські «бататоводи» не мають сумнівів у попиті на свою продукцію серед виробників Херсонщини та інших регіонів, котрі також не проти експериментів із вирощуванням їстівної екзотики. А вже вони спільними зусиллями формуватимуть і національну культуру споживання.
Зрештою, батат такий популярний в Африці, бо звична нам картопля там просто не росте — і клімат, і ґрунти не підходять. Але хтозна, які ще сюрпризи очікують Україну у зв’язку із змінами клімату. Може статися так, що й на наших просторах «другий хліб» в майбутньому «африканської» спеки не витримає. Тут у пригоді й стане відпрацьована технологія вирощування «солодкої картоплі» разом із накопиченими резервами посадкового матеріалу. І, до речі, про ще одну перевагу батата: прокляті городниками колорадські жуки його їсти не хочуть. Тож замість акуратних рядків картоплі на городах хоч-не-хоч, а будемо облаштовувати бататові плантації?
Херсонська область.
ФАКТ
Батат росте кущами 15—18 сантиметрів заввишки, опилюється бджолами. Вартість розсади в Україні — від 12 до 50 гривень за один саджанець. Вага бульби — від 200 грамів до трьох кілограмів. Вони багаті на каротин, залізо, білок, кальцій та фосфор, але малокалорійні: у ста грамах відвареної м’якоті — лише 61 кКал. Крохмаль з бататових коренеплодів рекомендований до вживання у випадках захворювань кишківника та стравоходу як пом’якшувальний засіб. Протипоказання — вагітним жінкам та тим, хто потерпає від шлункової виразки.
