Президент зняв голову Нацкомісії з тарифів Дмитра Вовка, термін повноважень якого сплив ще 26 травня. Нагадаємо, Дмитро Вовк керував НКРЕКП три з половиною року і намагався продовжити роботу. Проте відсутність необхідного мінімального стажу, яка не завадила призначити посадовця у 2014 році, тепер виявилася принциповим питанням: Вовка не допустили до конкурсу членів Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг. Припускають, що така перетасовка пов’язана із бажанням Банкової посадити у крісло голови потрібну людину, хоча і Д. Вовк, здається, саме з числа «потрібних» людей? Був... Як відомо, Дмитро Вовк раніше цілком влаштовував владу, запровадивши низку непопулярних змін. Не без його участі прийнято скандальну формулу «Роттердам плюс», і кілька разів піднімалася вартість комунальних послуг. А тепер, як припускають аналітики, влада може вдатися до тактики популізму, адже до виборів лишилось менше року. І хоч у те, що «Роттердам плюс» відійде у небуття, не віриться, втішимося тим, що найближчі місяць-два газ, напевно, не дорожчатиме.
Несподівано для багатьох експертів у останні дні травня уряд знову подовжив дію постанови №187 — принаймні, до 1 серпня. Нагадаємо, постанова зафіксувала ціну на газ для населення на рівні 4 942 грн за тисячу кубометрів без ПДВ ще з літа минулого року. Незмінною вона залишається ще з квітня минулого року. Додамо, що за рік до того, у квітні 2016 року, уряд та Нацкомісія, очолювана Д. Вовком, вирішили, що ціна на газ для населення має розраховуватися на основі імпортного паритету. І ні заяви Прем’єр-міністра Гройсмана та Генерального прокурора України Ю. Луценка про «наявність корупційної складової», ба, навіть обшуки та блокування офісу НКРЕКП детективами НАБУ не дали жодних видимих наслідків.
І хоч нову, ринкову ціну на газ мали порахувати до 1 липня минулого року, цього досі не сталося. Уряд укотре подовжує дію відповідної постанови, поклавши «спеціальні обов’язки» постачання газу за пільговою ціною для населення і підприємств комунальної теплової енергетики на «Нафтогаз». Весь цей час Кабмін, чи то прозрівши, чи, знов-таки, на хвилі передвиборчого популізму, намагається порозумітися із МВФ, зауважуючи, що неефективно прив’язувати ціни на газ для населення до імпортного паритету, якщо більша його частина видобувається в Україні. Тим часом, як пам’ятаємо, у Меморандумі про співпрацю зафіксоване зобов’язання Києва запроваджувати ринкові тарифи, зокрема, і на газ. В уряді кажуть, що переговори з МВФ все ще тривають.
Що стосується співпраці з МВФ, то глава Національного банку України Яків Смолій заявив, що Міжнародний валютний фонд може надати нову програму фінансової допомоги для України не раніше 2020 року. «... наступного року нам не варто чекати нової програми. Я думаю, що це може бути 2020 рік, якщо буде така потреба», — пояснив глава НБУ. Схоже, що найголовніша причина тимчасової відмови МВФ співпрацювати з Україною — не невиконання низки вимог МВФ в рамках чинної програми фінансової допомоги, які, за словами глави Нацбанку, ввійдуть до нової програми, а обережність чиновників Міжнародного валютного фонду, яку експерти пояснюють певною долею ризику, пов’язаного із проведенням у наступному році в Україні президентських і парламентських виборів. А виконання нинішньої програми, на думку Смолія, важливе не лише для продовження співпраці, а й для розвитку вітчизняної економіки.
Хоча, який там розвиток, якщо тільки встигаємо борги віддавати.
Підсумовував Віктор БОНДАР.
