8—9 червня у Верховній Раді відбудеться друга Міжпарламентська конференція.
Її тема — «Грузія, Молдова та Україна: посилення міжпарламентського компонента регіонального та безпекового співробітництва та розвиток взаємодії з ЄС та НАТО», під час якої глави парламентів Грузії, Молдови та України планують підписати заяву про створення Міжпарламентської асамблеї. Прокоментувати цю важливу подію ми попросили голову Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Ганну Гопко.
Ганна Гопко.
— Створення Міжпарламентської асамблеї «Україна — Молдова — Грузія» є дуже важливим, тому що і Україна, і Молдова, і Грузія мають спільні стратегічні завдання та спільні виклики, зокрема, вони зазнали російського вторгнення та мають окуповані території, які Росія продовжує використовувати як джерела тероризму та постійної загрози. Саме тому нам важливо через створення такої інституції, як Міжпарламентська асамблея, поліпшити координацію як між нашими трьома державами, так і координацію на рівні міжнародних організацій та з Брюсселем і Вашингтоном, щоб краще вирішувати пріоритетні зовнішньополітичні завдання та питання безпеки і внутрішніх перетворень.
Нинішня конференція — це продовження тристоронньої зустрічі, яка 2-3 березня цього року відбулася у Кишиневі (Молдова), де й було ініційовано створення Міжпарламентської асамблеї. Хоча, на мою думку, таку асамблею потрібно було створити відразу після розвалу Радянського Союзу, коли наші країни почали розбудовувати свою незалежність. На жаль, тоді через різні причини цього не сталося.
Окрім проголошення створення Міжпарламентської асамблеї, метою нинішньої конференції є посилення міжпарламентської регіональної і безпекової співпраці України, Молдови і Грузії та зміцнення нашої взаємодії із Європейським Союзом та НАТО.
Нагадаю, що торік Верховна Рада на рівні закону зафіксувала курс на членство в НАТО як одну зі стратегічних цілей України. Нині ми бачимо, що Грузія, котра ще два роки тому отримала програму розширеного партнерства з НАТО, домагається свого членства в Альянсі. Україна так само готується до саміту НАТО, який 10—11 липня цього року має відбутися в Брюсселі.
Під час конференції планується проведення низки дискусій, в яких, окрім представників України, Молдови та Грузії, також братимуть участь поважні гості з Європейського Союзу та Сполучених Штатів Америки. Зокрема, у п’ятницю, 8 червня, робота розпочнеться з дискусії, присвяченої питанню атлантичної солідарності для підтримки України, Грузії та Молдови, під час якої обговорюватимуться ключові виклики та гібридні загрози.
У суботу, 9 червня, підписанням керівниками парламентів України, Молдови та Грузії спільної заяви фактично буде започатковано діяльність Міжпарламентської асамблеї. Далі буде обговорення статуту та інших документів для проведення установчого засідання асамблеї, яке у вересні має відбутися в Грузії. Тобто, в березні у Молдові було озвучено ідею створення Міжпарламентської асамблеї, а в червні в Україні через підписання відповідної заяви та обговорення статутних документів ми розпочинаємо підготовку до установчих зборів, які у вересні відбудуться в Грузії.
Крім того, пройде спеціальна експертна дискусія, яка передбачатиме формування спільної регіональної відповіді на дезінформацію та кіберзагрози, оскільки Росія для пропаганди та впливу на інформаційне поле України, Грузії та Молдови завжди використовувала засоби масової інформації та різні начебто громадські об’єднання. І тут Україна має чим поділитися як в частині практичного досвіду боротьби з кібертероризмом та дезінформацією, так і в частині законодавчого забезпечення цього процесу.
Спільне важливе питання для України, Грузії та Молдови — це протидія російській агресії та деокупація наших територій. Адже те, що російські війська перебувають на території Молдови з 1991 року, частини Грузії та України були окуповані у 1993—2008 та 2014 роках відповідно, свідчить про незмінність агресивної російської політики. Зараз саме в нас триває гаряча фаза війни, і всі розуміють, що якщо Україна вистоїть і не допустить нав’язування нам через гібридну дипломатію червоних ліній та різного роду федералізації, як це було в Молдові, то далі така модель може бути застосована й щодо інших держав. У цьому контексті також важлива наша спільна робота на рівні ООН щодо відновленню територіальної цілісності і суверенітету та присутності на окупованих територіях миротворчого контингенту ООН.
Тему протидії безпековим викликам буде продовжено й підчас спеціальної панелі, в якій братимуть участь керівники парламентів Грузії, Молдови та України. Нагадаю, що в Молдові було ініційоване спільне звернення спікерів шести держав щодо неприпустимості будівництва «Північного потоку-2», бо ми не можемо вірити жодним обіцянкам щодо збереження транзиту. Єдина гарантія та єдиний компроміс, на який Україна може погодитися щодо «Північного потоку-2», — це недопущення його будівництва. Бо підтримка будівництва «Північного потоку-2» фактично означає запрошення Путіна до посилення ескалації на сході України та розширення можливостей Росії для агресії. До того ж Путіну немає жодної віри після порушення Будапештського меморандуму та невиконання ключових вимог Мінських домовленостей, зокрема, щодо припинення обстрілів та звільнення заручників. Саме тому ми чітко заявляємо Німеччині, що нас не влаштовують будь-які гарантії ані на 30, ані на 40 мільярдів кубометрів транзиту газу, адже українська газотранспортна система, яка впродовж понад 50 років довела свою надійність, сьогодні здатна транспортувати майже 150 мільярдів кубометрів газу. Тож офіційна позиція Президента, уряду та парламенту України полягає у недопущенні будівництва «Північного потоку-2». Також ми проти того, щоб Європейський Союз залежав від єдиного російського джерела постачання газу, а міг отримувати його, наприклад, ще й з країн центральної Азії. Ось про це має думати ЄС, а не про те, щоб Росія, маючи «Північний потік-1», отримала ще й «Північний потік-2» та постачала газ в обхід України і країн центральної та східної Європи. Бо наслідком цього, стане те, що Кремлю буде розв’язано руки для посилення агресії на сході України та для шантажу і тиску вже на всю Європу.
Під час обговорення питання виконання Україною, Грузією та Молдовою Угод про асоціацію з ЄС та перспективи повного членства в Європейському Союзі ми хочемо чітко відкинути усі спроби Кремля нав’язати гібридний підхід, що, мовляв, наші країни є буферною зоною між Росією та Європою. Ні, ми не буферна і не сіра зона — ми країни східної Європи. І про це ми говоритимемо під час другої панелі конференції під назвою «Україна, Грузія, Молдова — від Угоди про асоціацію до повної інтеграції в ЄС» за участі парламентаріїв трьох країн, представників Європарламенту та Єврокомісії.
Для України, Грузії та Молдови важливо спільно рухатися до членства в ЄС та НАТО та спільно боротися за відновлення територіальної цілісності і суверенітету, посилюючи одне одного в різних форматах та на різних майданчиках — чи то в Парламентській асамблеї ОБСЄ, чи в Парламентських асамблеях Ради Європи та НАТО.
Записав Сергій ЛАВРЕНЮК.
