КОМЕНТАР

 

Про те, яка проблематика стане ключовою під час Другої Міжпарламентської конференції «Грузія, Молдова та Україна: посилення міжпарламентського компонента регіонального і безпекового співробітництва та розвиток взаємодії з ЄС та НАТО», що відбудеться у Києві 8—9 червня, які позиції обстоюватиме українська сторона, розповідає Марія ІОНОВА, в. о. голови Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції:

Марія Іонова.

— Міжпарламентська діяльність і співпраця триває вже протягом багатьох років. Є багато спільних тем на панелі «Україна — Молдова — Грузія» — від угоди про Асоціацію до повноправного членства в Євросоюзі. У кожному парламенті діють парламентські делегації, і в кожній делегації є окремий компонент, що стосується саме Східного партнерства. Ми виділяємо Україну, Молдову й Грузію, тому що у нас підписані Угоди про асоціацію, Зону вільної торгівлі, й ми уже на тому шляху, де всі разом можемо виробляти спільний порядок денний, обговорювати його з європейськими інституціями. Ми дуже активно співпрацюємо і в інших асамблеях, наприклад, в «Євронест» створено окрему робочу групу щодо Угоди про асоціацію, якій є про що звітувати. У наших країн — дуже схожі шляхи, деякі країни трохи попереду, ми ще в процесі, але давайте говорити про те, що Україна виконує свої зобов’язання, намагається гармонізувати своє законодавство до вимог ЄС в умовах російської агресії. А тому на порядку денному — безпековий компонент, що важливо та актуально також для Молдови та Грузії, адже вони також є жертвами російської агресії.
Окрім Угоди про асоціацію, що у нас спільні цілі стосовно Митного союзу, енергетичного, цифрового ринку — і на цьому шляху також потрібна координація. Зростає товарообіг між Україною та ЄС — від 26 до 37%, тому ми самі зацікавлені в тому, щоб українське законодавство відповідало правилам ЄС, щоб наші товари, наші компанії, наш бізнес ставали конкурентними і відкривали можливості на величезному європейському ринку.
Ще одна важлива тематика — безпековий компонент, особливо в сфері кібербезпеки. Ми зараз — «живий приклад», на нас Росія випробовує гібридні технології, ми сильно страждаємо від гібридних кібератак. Тому Україна надзвичайно зацікавлена ділитися досвідом, щоб бути підготовленими і протистояти в інформаційних війнах.
Водночас хотілося, щоб і Євросоюз посилив свої зусилля по захисту територіальної цілісності наших країн, бо тимчасово окуповані території є як у Грузії, так і в Молдові й в Україні. Тому ми дуже хочемо, щоб посилився тиск ЄС на Росію, щоб продовжувалися їхні заяви, дії, механізми тиску на Російську Федерацію щодо відновлення кордонів, звільнення політичних в’язнів у РФ, жахливого порушення прав людини у Криму, за анексію кримського півострова. Ці всі питання, і ми будемо гостро порушувати і під час конференції. Будемо «звіряти годинники».
Зараз ми дуже часто зустрічаємося у такому форматі. Невдовзі відбудеться конференція у Батумі, нещодавно до Києва приїздив представник Молдови, ми координуємо дії з нашими партнерами по Східно-Європейському партнерству. Хотілося б також відзначити, що в заявах саміту Східно-Європейського партнерства чітко виписано, чого від нас очікує Євросоюз. Але, в свою чергу, хотіли би, щоб і Європейський Союз також відмічав прогрес з боку наших країн, не виставляючи якісь нові вимоги, і паралельно реагував на ті виклики, з якими ми стикаємось, щоб у ЄС також відповідно реагували на порушення стосовно наших країн. Хотілося б, щоб ЄС посилив свою підтримку стосовно України, Грузії та Молдови в безпековому компоненті.
— У рамках конференції планується підписання Заяви про створення Міжпарламентської асамблеї «Україна — Грузія —Молдова». Які дієві кроки належить зробити у рамках такої асамблеї, щоб не обмежитися лише заявами та деклараціями?
— По-перше, членами такої Міжпарламентської асамблеї, щоб вона була дієвою, функціонувала на належному рівні, мають бути голови провідних комітетів — закордонних справ та європейської інтеграції, а також інші голови профільних комітетів, які мають стосунки до Угоди про асоціацію. І тоді можна вже предметно працювати і виходити на рішення. Окрім обміну досвіду, провідними темами Асамблеї мають стати Східне партнерство і безпека. Необхідно також затвердити Статут такої МПА. Аналізуючи попереднє скликання парламенту, відзначу, що парламентські асамблеї змінили свій ритм і дух співпраці. Скажімо, Міжпарламентська асамблея ОБСЄ працює вже цілком по-іншому, бо з’явилися нові виклики. Але якраз так і мають працювати міжпарламентські асамблеї — дуже активно, налагоджуючи зв’язки. Адже ми також є свідками, яка динаміка відбувається на виборах національних парламентів країн ЄС. Щоб популізм навіть у Європі не перемагав і не набирав обертів, нам треба спілкуватися з колегами на міжпарламентських асамблеях, спільно обстоювати принципи тих організацій, де беремо участь. Досвід роботи парламентських асамблей в ПАРЄ, ОБСЄ, НАТО — це все наближає наше законодавство до стандартів цивілізованих країн, щоб були результати, щоб із нашою думкою рахувалися. Адже у всіх країн, в т. ч. і в Євросоюзу одна спільна загроза — Російська Федерація. На жаль, європейці зараз стратегічно чомусь досі не усвідомлюють, що може відбуватися у них на кордоні, а ми показуємо то своїм прикладом. Це ж саме стосується і загроз «Північного потоку-2», кібербезпеки — то все стратегічні речі, які впливають і на внутрішню політику країн ЄС.

Юліана ШЕВЧУК.