Регіон виходить на західні ринки
Про ці структури ще кілька років тому навіть не говорили. Тема інвестицій не сходила з порядку денного, навіть створили підрозділ в ОДА, який мав сприяти залученню зарубіжних капіталів — управління інвестицій. Усе це було викликано великим безробіттям. А про те, як допомогти вітчизняному виробнику вийти на ринки ЄС, навіть не йшлося. Протягом останнього року ситуація різко змінилася. В облдержадміністрації створили сектор із просування експорту, а при Львівській торгово-промисловій палаті запрацював Центр підтримки експорту.
Під час зустрічі у Центрі підтримки експорту.
Піддослідний край
Близькість до кордону з ЄС, від Львова до першого населеного пункту Польщі лише 80 кілометрів, дає змогу прогнозувати, що чекає на Україну в недалекому майбутньому, бо процеси, які відбуваються в цьому краю, за рік-два поширюються по всій країні.
Ось перший сигнал, несподіваний і болючий. Ситуація на ринку праці у Львівській області різко змінилася. Ще нещодавно на одне робоче місце претендували 10 осіб, а тепер — одна-дві. Вакансій більше, ніж охочих працювати. Раніше серед молоді на біржі було 60% безробітних, а нині — 40%. Це не так заслуга влади, як заробітчан, які дедалі частіше працевлаштовуються на чужині. Тенденція виїзду робочої сили за кордон нині набуває загрозливих масштабів.
«На Львівщині 60 фірм надають послуги з працевлаштування за кордоном. Офіційно уклали контракти з трьома тисячами осіб. Але ми всі знаємо, що за кордоном працюють сотні тисяч», — розповідає директор Львівського обласного центру зайнятості Василь Барилюк. Він вважає, що багато хто не хоче офіційно працювати через соціальні гарантії. Відмовляються навіть від зарплати 7 тис. грн, але погоджуються на мінімалку плюс у «конверті», щоб отримувати субсидії.
В обласному центрі зайнятості на обліку перебувають 15 тис. осіб — і понад 7 тис. вакансій. У регіоні не вистачає будівельників, токарів, слюсарів, швачок, столярів. Львівська область, яка має найбільшу кількість митних переходів із ЄС, інтегрується у західний світ найшвидшими темпами, і багато в чому — завдяки міграційним процесам. Люди їдуть на роботу за кордон, здобувають досвід, привозять не тільки долари, а й сучасні технології. Це вони, заробітчани, підштовхують владу перебудовуватися й ухвалювати швидкі рішення.
Львівщина стає піддослідним регіоном, який змушений першим реагувати на виклики часу.
Залучили технології
Чому наростають міграційні процеси? За кордоном зарплата у 3—5 разів вища й умови праці кращі. Поляки, угорці, чехи, словаки їдуть до Німеччини, Італії, Норвегії, США, а їхні робочі місця займають вихідці з пострадянських країн. Це закономірний процес, на який можна реагувати лише економічними методами.
Першим кроком стало створення управління інвестицій у Львівській ОДА. Там нині працює з десяток осіб, але вони вже супроводжують понад 500 зарубіжних проектів. Допомагають іноземним партнерам вкладати гроші в нашу економіку.
Поки що це «примітивне виробництво» — кабелі, крісла, швейні вироби, але з чогось потрібно починати. Це простенькі цехи, які будь-якої миті можуть демонтувати і перевезти до якоїсь іншої країни, де створять кращі умови. Україна поки що ризикована для інвестицій у наукоємне виробництво.
Вітчизняні виробники ревниво сприйняли такі кроки влади. Про чужі підприємства турбуються, а про нас забули! Але ж Львівщина, як ми наголошували, піддослідний край, де всі швидко вчаться. Тому наступним кроком стало створення в облдержадміністрації сектору з просування експорту.
Минулий рік Львівська область закінчила з 24-відсотковим приростом експорту. 2018-го цей показник має бути ще вищий.
Отож, відповіддю на міграційні процеси стало нарощування експорту продукції. Щоб більше заробляти, треба більше і якісніше виробляти. Майже нема плинності кадрів на концерні «Електрон», який давним-давно вийшов на західні ринки, бо свого часу успішно змінив виробництво і створив із європейськими партнерами спільні підприємства. «Електрон» залучив не гроші, а технології.
Знову ж таки, поки що різке зростання експорту відбулося за рахунок давальницьких схем, але зробимо поправку на перші кроки. Схема досить проста: зарубіжний інвестор привозить сировину, технології, залучає українську робочу силу і видає продукцію, яку вивозить у західні країни. Наша статистика подає це як експорт. Звичайно, з часом побільшало таких концернів, як «Електрон», який випускає складну технологічну продукцію.
Але позитивні тенденції обнадіюють. Зростає експорт харчової продукції, деревообробної та легкої промисловості. Торік в області відкрили 26 нових підприємств меблевого та деревообробного профілю. Кожний п’ятий долар, який надходить в область від експорту, — це продукція переробки деревини.
Голова Львівської ОДА Олег Синютка вважає, що ситуація кардинально змінилася після заборони вивозу кругляку. В регіоні працює майже 600 лісопереробних підприємств.
Допомагають продати товар
Досвід роботи із зарубіжними партнерами мали хіба що колишні великі підприємства — і їх залишилося небагато. Переважно нині розвивається малий і середній бізнес, який робить перші кроки для виходу на зовнішні ринки.
Після гострих дискусій про те, що влада не дбає про вітчизняний експорт, вихід все-таки знайшли. У Львівській торгово-промисловій палаті відкрили Центр підтримки експорту.
«Ми сподіваємося, що центр разом із сектором просування експорту нададуть підприємствам послуги, які необхідні для виходу на зовнішні ринки. А для цього маємо всі підстави: у нас хороший потенціал промислового виробництва і якісної продукції, що дуже важливо для орієнтації на зовнішні ринки», — вважає директор департаменту економічної політики Львівської ОДА Роман Филипів.
Функції центру — це надання консультацій висококваліфікованих експертів, підтримка на світових ринках, міжнародні виставки та форуми, тренінги та семінари, видання довідників для експортерів. Це весь спектр послуг, необхідний для просування своєї продукції.
«Це своєрідна синергія влади і бізнесу. Серед ключових напрямів роботи — навчання, до якого залучаємо кращих тренерів та експертів — і українських, і зарубіжних. Важливим напрямом стане пошук партнерів, клієнтів, дистриб’юторів, покупців за кордоном. Ще одним напрямом нашої роботи є постійний контакт із підприємцями, щоб знати їхні потреби для ефективного експорту», — вважає керівник Центру підтримки експорту, віце-президент Львівської торгово-промислової палати Володимир Коруд.
Працівники центру вже надали допомоги понад 50 підприємствам у галузі виробництва кондитерської продукції, вимірювальних приладів, паперових і дерев’яних виробів.
Наш край дуже вигідний у географічному плані, тут хороший промисловий потенціал — усе це дає нам хороші шанси освоїти зовнішні ринки, вважає голова Регіональної ради підприємців у Львівській області Ростислав Сорока. І створення структур, які сприятимуть експортерам, виявилося напрочуд вдалим і вчасним.
Богдан КУШНІР.
Фото прес-служби ОДА.
Львівська область.
ДОВІДКОВО
За повідомленням Головного управління статистики у Львівській області, експорт товарів минулого року зріс на 24,3%. В абсолютних цифрах становив 1585,3 млн доларів.
Понад 77% експорту відправлено до країн Європейського Союзу: Польщі, Німеччини, Чехії, Данії. Це переважно електротехнічне обладнання — 25%, меблі — 12,4%, вироби із деревини — 9,7%.
