Нещодавно у Києві відбулася важлива подія для фінансистів та спеціалістів бухгалтерського обліку — IV Міжнародний форум «Трансфертне ціноутворення та міжнародне податкове планування-2018», учасниками якого були понад 150 фахівців. Одним з інформаційних партнерів заходу стала газета «Голос України». Організаторами форуму виступили компанія EUCON Міжнародний правовий центр, Міжнародний аудиторський союз та Школа трансфертного ціноутворення (ТЦУ).

На знімку: керуючий партнер EUCON МПЦ Ярослав Романчук та голова Стратегічної групи радників Прем’єр-міністра України Іван Міклош.

Відкриваючи захід, голова Стратегічної групи радників Прем’єр-міністра України Іван Міклош зазначив, що наша країна має високий потенціал можливостей для швидкого економічного зростання, але для цього потрібна узгоджена позиція парламенту та уряду. Нині лише третина запропонованих урядовцями законопроектів схвалюється народними депутатами.
«Минулого року економічне зростання України становило 2,5 відсотка ВВП. Цьогоріч сподіваються вийти на 3 відсотки. Що буде можливо за умови продовження програми співробітництва з МВФ. Але цього недостатньо. Світова економіка 2018-го зросте майже на 4 відсотки. Тобто Україна поки що не встигає за світовими темпами, але має можливості для впевненого росту у 6—7 відсотків. Для цього необхідно залучати дедалі більше інвестицій. Їх частка у ВВП має становити 25 і більше відсотків. Сьогоднішній рівень — приблизно 15 відсотків», — вважає І. Міклош. За його словами, ключовою умовою для притоку іноземних коштів в економіку є прозора податкова система, яку, на жаль, досі не запроваджено.
Про законодавчі ініціативи щодо оновлення податкової системи розповіла народний депутат України Тетяна Острікова. Вона нагадала, що в Україні триває дискусія про запровадження податку на виведений капітал замість існуючого податку на прибуток. На думку Т. Острікової, ця зміна сприятиме інвестиціям та пожвавленню інвестиційної активності. Адже податок на виведений капітал — це податок передусім на дивіденди.
Тут важливо пояснити, що принцип трансфертного ціноутворення грунтується на використанні відмінностей у податкових режимах різних країн за взаємною згодою партнерів. Договір виконується так, щоб у контрагента з великим рівнем оподаткування декларувалися збитки або мінімальний прибуток, а у контрагента з низькими податковими ставками — максимальний прибуток. Фактично контрагент країни з низькими податками виступає «прокладкою», на якій формується додана вартість. У світі питання трансфертного ціноутворення стало актуальним з моменту появи транснаціональних корпорацій і розвитку міжнародної торгівлі наприкінці XX століття. Для України ТЦУ розвивалось разом із розвитком та становленням фінансово-промислових груп.
«Я була здивована, що звіти про ТЦУ у нас подають лише 3 тисячі компаній. «Живих» платників податку на прибуток — приблизно 200 тисяч. Хто у нас подає звіти про ТЦУ? Ті, хто має операції по, зокрема, роялті, відсотках, хто пов’язаний з нерезидентами і так далі. Коли ми говоримо про заміну податку на прибуток податком на виведений капітал, то маємо на увазі, що контроль залишиться лише над цими 3 тисячами компаній», — підкреслила переваги нового податку народний депутат.
До речі, окремо учасники форуму обговорили податковий контроль у сфері трансфертного ціноутворення. Зокрема, начальник відділу перевірок трансфертного ціноутворення Департаменту податкового та митного аудиту ДФС Микола Мішин розповів про основні категорії спорів під час проведення перевірок. Також були розглянуті практичні кейси з ТЦУ, про які розповіли експерти з EUCON МПЦ.

Тетяна ПАСОВА.
Фото автора.