Парламент вимагає звільнення Романа Сущенка та інших в’язнів Кремля

Вечірнє засідання 
7 червня

Засідання розпочалося з ухвалення постанови про Звернення Верховної Ради України до парламентів іноземних держав, парламентських асамблей міжнародних організацій, світових лідерів та міжнародного співтовариства у зв’язку з протиправним вироком Московського міського суду у справі незаконно утримуваного в Російській Федерації громадянина України Романа Сущенка (№ 8446). Ініціаторами цього звернення стали Голова Верховної Ради Андрій Парубій, Перший заступник та заступник глави парламенту Ірина Геращенко і Оксана Сироїд, керівники майже всіх парламентських фракцій та голови деяких комітетів.
Голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар, яка представляла проект постанови, наголосила, що московський режим протиправно засудив українського журналіста Романа Сущенка до 12 років колонії суворого режиму, 26 днів голодує Олег Сенцов, десятки інших українських в’язнів перебувають у російських в’язницях та у в’язницях окупованого Криму і Донбасу. «Все це є свідченням того, що репресивна фактично сталінська політика Російської Федерації щодо України сьогодні не просто триває — вона постійно посилюється. Ця політика загрожує сьогодні кожному українцеві, тому що Романа Сущенка впіймали буквально на вулицях Москви, провели закрите судилище у закритому суді за невідомими фактично звинуваченнями, звинувативши його у шпигунстві і присудивши настільки жорстокий присуд», — заявила вона та закликала Москву негайно звільнити Романа Сущенка та інших в’язнів, а весь світ — відреагувати на це посиленням санкцій.
Співдоповідач, голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко наголосила, що вирок Роману Сущенку вкотре доводить, що Путін перетворив Росію на територію безправ’я і терору. «Саме тому Верховна Рада України висловлює рішучий протест у зв’язку з неправомірним рішенням Московського міського суду від 4 червня 2018 року про засудження громадянина України, журналіста Романа Сущенка до 12 років позбавлення волі за сфабрикованими обвинуваченнями у шпигунстві», — зазначила вона та закликала міжнародну спільноту сприяти притягненню до відповідальності всіх осіб, причетних до системних порушень прав людини Російською Федерацією та політично вмотивованих переслідувань громадян України. «Ми закликаємо міжнародне співтовариство засудити агресивну політику Російської Федерації та посилити тиск на Росію з метою припинення політично вмотивованих утисків», — зазначила вона та наголосила, що Україна всіма засобами домагатиметься звільнення політв’язнів із кремлівських катівень.
Під час обговорення народний депутат Сергій Висоцький («Народний фронт») звернув увагу на те, що коли тиждень тому Служба безпеки України провела спецоперацію із порятунку життя журналіста, то з боку таких міжнародних організацій, як «Репортери без кордонів» та від представника ОБСЄ пролунала критика в бік України, а коли Романові Сущенку дали 12 років суворого режиму, то ми не почули жодного слова засудження від міжнародної громадськості та від ОБСЄ.
Перший заступник глави парламенту Ірина Геращенко підкреслила, що позиція Верховної Ради щодо долі політв’язнів Кремля є дуже важливою. «Учора, наприклад, уряд Великої Британії звернувся до режиму Путіна з вимогою звільнити усіх бранців Кремля, так само ПЕН-клуб звернувся і до Путіна, і до ФІФА з вимогою звільнити бранців напередодні Чемпіонату світу з футболу. Тож кожне наше звернення підіймає хвилю у світі», — сказала вона, але так само визнала й правоту Сергія Висоцького щодо того, що існують деякі міжнародні організації, у яких «спрут путінського лобізму надто сильно пустив свої щупальці, адже, наприклад, і Рада Європи досі ніяк не відреагувала ані на голодування Олега Сенцова, ані на знущання над Романом Сущенком».
І. Геращенко також спростувала абсолютно неправдиве повідомлення МЗС Російської Федерації про те, що Україна начебто не запропонувала жодних ініціатив щодо звільнення наших політв’язнів. «Це абсолютна і відверта брехня! Я хочу сказати, що в рамках Мінської гуманітарної групи вже два місяці ми наполягаємо на тому, що готові віддати Російській Федерації тих 23 російських терористів і вбивць, щоб звільнити Сущенка, Сенцова, Кольченка та інших. Учора я ще раз надіслала на ім’я спецпредставника РФ у трьохсторонній контактній групі Гризлова цю ініціативу з усіма прізвищами росіян, які перебувають в українських тюрмах задля одного — передати їх Росії і звільнити наших бранців», — заявила вона і підкреслила, що Україна чекає офіційної відповіді від РФ. «На відміну від Росії, Україна своїх не кидає», — наголосила І. Геращенко.
Верховна Рада ратифікувала Угоду між урядом України та урядом Французької Республіки щодо офіційної підтримки у створенні єдиної системи авіаційної безпеки та цивільного захисту в Україні, учинену 29 травня 2018 року в Парижі. Ця угода передбачає надання Україні кредиту на суму, що не перевищує 475 мільйонів євро, для закупівлі у Франції 55 вертольотів, які використовуватимуть у МВС, Держприкордонслужбі та ДСНС.
У першому читанні схвалено законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень (№ 7279). За словами голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрія Кожем’якіна, ці зміни покликані гуманізувати кримінальне законодавство, а також спростити порядок розслідування злочинів невеликої тяжкості, що значно розвантажить слідчих та дозволить їм ефективно розслідувати тяжкі та особливо тяжкі злочини.
У цілому ухвалено законопроект про внесення змін до Закону «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (щодо термінів застосування фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері комерційного обліку) та Закону «Про житлово-комунальні послуги» (щодо уточнення порядку введення закону в дію, № 8424). Доповідач, народний депутат Олена Бабак повідомила, що фактично цими змінами пропонується виправити ситуацію, яка складається із введенням в дію цих двох законів. Зокрема, законопроектом відтерміновано до 1 серпня 2020 року набрання чинності норми щодо застосування фінансових санкцій до суб’єктів господарювання за порушення строків встановлення засобів обліку теплової енергії та води, а дату введення в дію норм Закону «Про житлово-комунальні послуги» в частині регулювання комунальних послуг перенесено на 1 травня 2019 року. Відповідно, також відкладено й застосування норми щодо відповідальності за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг з 1 січня до 1 травня 2019 року.
Насамкінець парламентарії ухвалили постанову про створення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з розслідування відомостей щодо фактів розкрадання в Збройних Силах України та підриву обороноздатності держави у період з 2004-го по 2017 рік.

Сергій ЛАВРЕНЮК.