Ми, голови парламентів Грузії, Республіки Молдова і України, ще раз підтверджуємо свою відданість європейській інтеграції як єдиному та найбільш ефективному механізму забезпечення безпеки, процвітання та довготермінового стабільного й демократичного розвитку в наших країнах.
Ми визнаємо значимість Східного партнерства як потужного механізму сприяння здійсненню реформ у цьому напрямку. Про це заявили глави парламентів трьох країн у Кишиневі 2 березня 2018 року.
На знімку: 2 березня 2018 року. Голова Парламенту Грузії Іраклій Кобахідзе, Голова Парламенту Республіки Молдова Андріан Канду, Голова Верховної Ради України Андрій Парубій під час спільної прес-конференції.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Більше фото тут — www.golos.com.ua
**
Голова Верховної Ради України Андрій Парубій щодо проведення Міжпарламентської конференції «Україна, Грузія і Молдова»
У Києві за моєї ініціативи триває широка конференція за участю голів і депутатів парламентів і Молдови, і Грузії, і України. До нас у гості приїхали і з керівництва парламентів Литви і Польщі.
На цій конференції, яка нестиме безпековий характер, має бути проголошено створення Міжпарламентської асамблеї Україна — Грузія — Молдова. Вважаю, що створення цієї асамблеї стане великим поштовхом для наших тристоронніх відносин. Ми маємо такий досвід. Україна є членом Міжпарламентської асамблеї Україна — Польща — Литва. І дуже багато ініціатив, таких як план Маршалла для України, власне, були народжені на тих дискусіях і на майданчику Міжпарламентської асамблеї. І будучи великим прихильником співпраці всіх країн Балто-Чорноморського регіону і фактично тих країн, які межують з Росією, які розуміють глибину загроз російської агресії у всіх її проявах — інформаційному, економічному і енергетичному, звичайно, вважаю важливим кроком створення Міжпарламентської асамблеї на південь. Тобто якщо Литва і Польща на північ, на південь — з Грузією і Молдовою. І у нас є багато спільних речей. Ми спільно виконуємо програму спільного партнерства. І нам доводиться багато реформ одночасно робити, і координація між нами — в ході цих реформ допоможе всім трьом країнам. Але також хочу нагадати, що всі наші три країни мають землі, окуповані російськими військами. І це показує глобальність загроз і Росією, і Путіним. І тому вважаю, що безпековий аспект Міжпарламентської асамблеї Україна — Грузія — Молдова має свій дуже важливий вимір. І мені надзвичайно приємно, що на нашій Конференції будуть присутні й євродепутати, президент Європарламенту Кокс, будуть присутні гості зі Сполучених Штатів Америки. І сподіваюся, що ця Конференція пройде на дуже високому рівні.
**
Боротьба проти російської агресії матиме вагоміший результат, якщо голоси лунатимуть в унісон
Боротьба проти російської агресії матиме вагоміший результат, а Євроінтеграційні прагнення матимуть більші шанси для втілення у життя, якщо голоси України, Грузії та Молдови на міжнародній арені лунатимуть в унісон.
Про це заявив в ексклюзивному інтерв’ю телеканалу «Рада» народний депутат України Олександр Кодола, коментуючи проведення в Україні за ініціативою Голови Верховної Ради Андрія Парубія Міжпарламентської конференції «Україна, Грузія та Молдова: посилення міжпарламентського компонента регіонального і безпекового співробітництва та розвиток взаємодії з ЄС та НАТО», в рамках якої планується проголосити про створення Міжпарламентської асамблеї за участі цих держав.
На поважному форумі, який об’єднає представників парламентів не тільки України, Грузії та Молдови, а й Балтійських країн та депутатів Європарламенту, за словами О. Кодоли, переважно лунатиме тема безпеки. «Головна тема на конференції — це безпека. Ми розуміємо, що протидіяти великій військовій машині Росії можливо тільки спільно, коли ми створимо єдину систему безпеки. Йдеться про спільну протидію гібридній агресії Російської Федерації. Цю ідею активно підтримують і балтійські країни, які вже є членами НАТО і Євросоюзу», — наголосив О. Кодола і додав, що Грузія і Молдова нам дуже близькі в розумінні спільних проблем, зокрема, щодо анексованих територій та збройних конфліктів. А те, що на конференції будуть присутніми глави парламентів Грузії та Молдови, зазначив О. Кодола, свідчить про те, що ідея створення Міжпарламентської асамблеї для цих країн є дуже актуальним питанням.
Коментуючи той факт, що саме Україна виступила ініціатором створення Міжпарламентської асамблеї, О. Кодола зауважив, що «сьогодні весь світ розуміє, що Україна є першим фронтом боротьби з російською агресією, і є тією межею, за якою стоять європейські країни». «Ми можемо говорити про безпеку, якщо будуватимемо її разом з країнами, які є нашими партнерами і однодумцями», — сказав О. Кодола і підкреслив: «Нас завжди об’єднувало прагнення до свободи та незалежності, і сьогодні Україна її обстоює зі зброєю в руках».
**
Шлях до євроінтеграції
Своїми очікуваннями від Другої Міжпарламентської конференції з «Голосом України» поділився й голова парламентського комітету охорони навколишнього середовища й природних ресурсів Грузії, а також член грузинської делегації Каха Кучава:
— Передусім головна подія цієї конференції — ми підписуємо договір про створення Міжпарламентської асамблеї між Україною, Грузією та Молдовою. І це спричинить в подальшому до ефективного співробітництва наших країн, зокрема в питаннях євроінтеграції та роботи з НАТО.
На думку Кахи Кучави, Міжпарламентська конференція — це також чудова можливість на високому рівні обговорити виклики та досягнення в нашій співпраці.
**
Імпульс, ідеї та концепції
Саме це продукують парламенти, вважає Пшемислав Журавський вель Ґраєвський — політолог, доктор наук, професор, радник міністра закордонних справ Республіки Польща. А ідея розвивати і розширювати Балтійсько-Чорноморське співробітництво стає дедалі привабливішою. Про можливості, які відкриває Міжпарламентська конференція, а також про можливі форми взаємодії країн, що входять до Балто-Чорноморського регіону, — в інтерв’ю «Голосу України» з паном Пшемиславом Журавським вель Ґраєвським (на знімку).
— Пане професоре, яке значення може мати конференція такого формату?
— Конференція, яка триває у Києві, — це міжпарламентська конференція, тож її значення — подвійного характеру. З одного боку, парламенти (за своєю природою) можуть давати політичні імпульси, тобто певні загальні рекомендації для виконавчої влади. Адже роль парламентів полягає у тому, щоб визначати ідеї та концепції. Тобто цей імпульс важливий з медіальної точки зору. Але з точки зору конкретних дій, цей імпульс поміркований, бо конкретні дії — прерогатива урядів.
— А якщо подивитись на це через призму Балтійсько-Чорноморського співробітництва?
— Це стосується ще одного аспекту. Важливо пам’ятати: парламенти ухвалюють бюджети, а Балтійсько-Чорноморське співробітництво сьогодні (оминаючи питання військової співпраці, що є окремою темою) передусім містить у собі інфраструктурний компонент, тобто транспортно-комунікаційний у сенсі автомобільних та залізничних доріг, а також інфраструктурний у сенсі транзиту енергетичних носіїв. Це потребує фінансових засобів, а про розподіл бюджетних грошей рішення ухвалюють парламенти. Тож у цьому сенсі міжпарламентські порозуміння мають важливе значення, бо можуть давати імпульс для вирішення фінансових питань. Адже без фінансування все залишатиметься на рівні розмов.
— А які є конкретні форми співпраці, які б можна було наповнити реальним змістом?
— У форматі конференції вбачаю своєрідну прив’язку до активної ще декаду тому, щоправда останнім часом трохи притихлої, але формально існуючої формули ГУАМу. Щоправда, немає у титульній назві конференції Азербайджану, але є Грузія, Україна та Молдова. Тут маю на увазі старі інфраструктурні концепції щодо транспортування енергоносіїв з басейну Каспійського моря через Чорне море шляхом Субса (або) Поті — Одеса, далі до Центральної Європи за відомим проектом Одеса — Броди — Плоцьк — Гданськ. У цьому контексті Польща зацікавлена у створенні транзитного шляху транспортування енергоносіїв поза російським контролем з боку басейну Каспійського моря. А це своєю чергою вимагає військового захисту, бо зрозуміло, що цьому протидіятиме Москва, адже маємо приклад 2008 року, коли Росія в рамках війни з Грузією бомбардувала інфраструктуру транзиту саме для того, щоб відлякати інвесторів і закрити цей шлях.
— А які перспективи у контексті ініціативи Тримор’я?
— З польської точки зору, на сьогодні найважливішою концептуальною формулою співпраці є Тримор’я, або АБЧ — співпраця у басейні Адріатичного, Балтійського та Чорного морів. Тут слід пам’ятати, що Тримор’я — це ініціатива, до участі в якій було запрошено винятково країни-члени Європейського Союзу, і не буде формалізовано жодного розширення цієї формули співпраці на країни поза ЄС. Але те, що не буде формалізації, не означає, що така співпраця не є бажаною і можливою. Йдеться про те, щоби не внести розбрату в групу, яка складається з 12 держав-учасниць, кожна з яких має власні пріоритети з огляду хоча б на географічне положення. Якби Польща запросила Україну, то Хорватія — Боснію, на що, мабуть, не погодилися б інші країни. Хочу наголосити: факт, що Україна не була запрошена до Тримор’я, не випливає з якогось неприхильного ставлення до співпраці з вашою країною, а винятково з побоювання, що розширення формули на країни поза ЄС вдарило б по солідарності 12 країн-учасниць цієї ініціативи.
— Чи ще є варіанти співпраці в цьому напрямі?
— Ще маємо флагманський стержень — Карпатський шлях («Віа-Карпатія»), який, образно кажучи, можна розглядати як хребет, від якого можна буде відгалужувати ребра, тобто чергові дороги, які ведуть, зокрема в (і через) Україну. Наприклад, Хелм — Ковель — Вінниця — Київ чи Перемишль — Львів — Івано-Франківськ тощо.
Тож слід розрізняти ініціативи, які є чільними рамковими ініціативами, що виписуються на штандартах, та повсякденну роботу, яка має виконуватись і виконуватиметься за активної участі України.
Вів розмову Іван КОЗЛОВСЬКИЙ.
Варшава.
**
Серед основних тем — посилення співробітництва
Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Молдова в Україні Руслан Болбочан у коментарі для «Голосу України» розповів про очікування молдовської парламентської делегації від Конференції у Києві:
— Це друга Конференція в такому форматі, на рівні глав парламентів Республіки Молдова, України й Грузії, і ми вдячні українській стороні за запрошення прибути до Києва. Ми очікуємо продовження того хорошого конструктивного діалогу, який було розпочато 2 березня цього року в Кишиневі, зважаючи на особливу актуальність питань, що їх буде обговорено під час Конференції.
Серед основних тем майбутніх дискусій — посилення міжпарламентської складової регіонального співробітництва, включаючи аспекти безпеки в контексті спільних викликів і загроз, з якими стикаються наші країни.
Велику увагу буде приділено взаємодії Молдови, України й Грузії — три країни, що підписали в 2014 році Угоди про асоціацію з Європейським Союзом — з реалізації курсу європейської інтеграції.
Значимість цієї Конференції підтверджується і тим, що в ній візьмуть участь представники Європейського парламенту та наші партнери з низки європейських держав, серед яких, зокрема, Балтійські країни, Румунія, Польща.
Важливим рішенням за підсумками майбутньої Конференції має стати створення Міжпарламентської асамблеї Республіки Молдова, України й Грузії.
Загалом ми очікуємо плідних і корисних дискусій у Києві, й упевнений, що такий формат взаємодії законодавчих органів трьох наших країн стане затребуваним майданчиком для обговорення широкого кола актуальних питань регіонального співробітництва.
**
Питання входження у трансатлантичні структури
У конференції бере участь віце-маршалок Сенату Польщі Марія Коц.
У коментарі «Голосу України» вона зауважила: під час Другої міжпарламентської конференції буде порушено важливі теми, пов’язані з безпекою Грузії, Молдови та України, а також питання процесу інтеграції цих країн із трансатлантичними структурами.
Польща підтримує прагнення України, Молдови і Грузії щодо членства в Європейському Союзі та Північноатлантичному альянсі. «Це складний шлях, що вимагає величезної рішучості, досить часто жертовності і самовідданості, а також добросовісної роботи. Надіюсь, що ця, вже друга з цього циклу, Конференція сприятиме кращому розумінню проблем у сфері інтеграції в євросоюзівські та євроатлантичні структури. Моя країна готова безпосередньо ділитись досвідом і прикладом» — наголосила віце-маршалок.
До речі, у складі польської делегації — і віце-маршалок Сейму РП Ришард Терлецький.
**
Маємо продемонструвати Євросоюзу, що Україна, Молдова, Грузія та Прибалтійські країни разом
Голова групи з міжпарламентських зв’язків Україна — Латвія Айнарс Межуліс в коментарі «Голосу України» заявив:
— Хочу відзначити, що ця конференція особливо важлива для України. А своєю участю в ній ми хочемо продемонструвати свою підтримку реформам, які крок за кроком відбуваються у вашій крані. Це гарний знак для Європарламенту, який свідчить, що ви втілюєте багато змін, хай не так швидко, як сподіваються у ЄС, але це ж кардинальні реформи, вони не такі прості.
Ми відзначаємо прогрес у справі реформ, що їх здійснив український уряд. В Україні проводять складні та амбіційні трансформації. Багато чого досягнуто, але попереду ще чимало завдань, щоб зробити зміни необоротними. Все це ускладнюється військовим конфліктом. Водночас майбутні вибори не повинні загальмувати втілення реформ.
Політична воля та готовність українського суспільства продовжувати зміни за подальшої політичної, фінансової й технологічної підтримки Євросоюзу є ключовими чинниками успішної трансформації та модернізації України.
Важливо зосередитися на найскладніших реформах — боротьбі з корупцією, судовій, встановленні верховенства права, ефективному управлінні, стабілізації економіки та приватизації.
На цій конференції маємо продемонструвати Євросоюзу, що Україна, Молдова, Грузія та Прибалтійські країни разом. Що Прибалтійські країни підтримують на рівні ЄС реформи, що проводять ці три країни. Що ви на правильному шляху, й у недалекому майбутньому будете членами ЄС та НАТО.
**
Важливим є намір створити спеціальну асамблею
Член Сейму Литовської Республіки Андрюс Кубілюс розповів «Голосу України», що важлива не лише конференція, а й намір трьох парламентів створити спеціальну асамблею — грузинсько-молдовсько-українську.
— Ці три країни входять до програми Східного партнерства ЄС та найкраще підготовані для подальшого розвитку відносин — до членства в Євросоюзі.
У двотисячних ми створили литовсько-українсько-польську міжпарламентську асамблею. Й вона стала ефективним інструментом для поєднання зусиль у спільних справах, що стосувалися не лише нашого регіону, а й всього Європейського Союзу.
Зараз я очолюю спеціальний комітет з питань міжнародних відносин та безпеки Балтійської асамблеї (дорадчий орган зі співробітництва між парламентами Естонії, Латвії та Литви, заснований 1991 року. — Ред.), тому для мене важливо брати участь у цій конференції.
Така подія дуже актуальна, бо теми, які плануються до обговорення, важливі не лише для країн-учасниць (України, Молдови, Грузії), а й для усієї Європи. А також для таких держав, як Литва, бо перед нами нині стоять ті само безпекові виклики, а Україна вже має великий досвід у боротьбі з російською агресією. У цьому контексті набуває особливої ваги наша й загальноєвропейська підтримка вашої країни.
**
Виступаючи одним фронтом,
можна зовсім інакше формувати лідерство в Європейському Союзі і впливати на нього
«Я дуже позитивно оцінюю ініціативу створення Українсько-грузинсько-молдовської Міжпарламентської асамблеї, велику роль в якій зіграв Голова Верховної Ради Андрій Парубій», — заявила в ексклюзивному інтерв’ю телеканалу «Рада» народний депутат України Світлана Заліщук, коментуючи проведення в Україні за ініціативою Голови Верховної Ради Андрія Парубія міжпарламентської конференції «Україна, Грузія та Молдова: посилення міжпарламентського компонента регіонального і безпекового співробітництва та розвиток взаємодії з ЄС та НАТО», в рамках якої планується проголосити про створення Міжпарламентської асамблеї за участі цих держав.
За словами С. Заліщук, українська ініціатива Міжпарламентської асамблеї може стати новим потужним інструментом координації між трьома державами у реалізації Угод про асоціацію та взаємодії з Європейським Союзом, а також спробою з боку України змінити динаміку Східного партнерства, яке вичерпало себе в тій початковій формі, коли воно було засновано.
«Виступаючи одним фронтом, ми зовсім інакше зможемо формувати лідерство в Європейському Союзі і впливати на нього. Ми зможемо разом відповідати на спільні виклики, зокрема, щодо впливу на вибори, загрози дезінформації і кібербезпеці з боку Росії. Ми зможемо спільно відстоювати потребу в певних ресурсах чи ініціативах, які можна реалізовувати з Європейським Союзом, виходячи за рамки, в тому числі, і нинішніх угод, зокрема, долучення України до енергетичної європейської зони чи до кіберзони. Якщо реалізовувати ці ініціативи, нам необхідне регіональне лідерство», — сказала політик.
Водночас С. Заліщук зауважила, що, попри політичні полеміки, які ведуться в державах, «влади цих країн відстоюють проєвропейську і проєвроатлантичну інтеграцію».
Коментуючи міжнародні можливості України, Грузії та Молдови у протистоянні російській агресії, враховуючи схожість проблем — анексовані території та збройні конфлікти, — С. Заліщук наголосила: «Ми спільно зможемо відстоювати протидію російській агресії, і не тільки на міжнародному політичному рівні, але й на юридичному міжнародному рівні».
«На міжнародних майданчиках Україна стала більш активною, зокрема, і на дипломатичному рівні. Те, що Україна ініціювала створення цієї міжпарламентської асамблеї, говорить про те, що питання геополітики нашої держави — це питання її виживання. Очевидно, що самі ми не зможемо впоратися з Росією, тому що, зрештою, відбувається атака Росії не лише проти України, а проти певних західних цінностей, проти західної моделі врядування. Тому для нас статус партнерства з західними лідерами є визначальним», — наголосила Світлана Заліщук.
**
Ігнорувати мундіаль
закликала депутат Європарламенту від Німеччини, співголова парламентської асамблеї Euronest, член фракції Зелених Європарламента Ребекка Хармс.
Вона прибула до Києва разом з офіційною делегацією Європейського парламенту, щоб «взяти участь у міжпарламентській конференції наших східних партнерів — України, Грузії і Молдови». «Делегати Європарламенту з Португалії, Литви, Німеччини та їх колеги з країн-учасниць Східного партнерства обговорять регіональне співробітництво і співпрацю в сфері безпеки, взаємодію з ЄС і НАТО», — пояснила вона Укрінформу. Наперододні на своїй сторінці у Твіттері Ребекка привітала Україну з «гарним днем для України». «Щаслива привітати моїх колег та друзів у Верховній Раді та в уряді, адже вони сказали «так» Антикорупційному суду», — написала вона.
У коментарі Укрінформу пані Хармс розширила думку: «Маю сказати, що це довго тривало, але це дуже добрий результат у Верховній Раді для хорошого розвитку України, але також і для хороших відносин між ЄС і Україною», — сказала німецький політик.
Щодо нинішнього візиту до Києва, то пані Хармс зауважила, що має намір скористатися нагодою і з огляду на майбутній Чемпіонат світу з футболу представити свою кампанію, метою якої є привернення більшої уваги до ситуації з політв’язнями в Росії, в числі яких багато українців. Вона включає в себе, зокрема, відкриту петицію і закликає FIFA боротися за їхнє звільнення. Раніше Ребекка Хармс закликала уряди європейських країн бойкотувати мундіаль в Росії, оскільки «демократичні уряди не повинні робити внесок у самопозиціювання Путіна як сильного чоловіка, якого поважають великі і могутні світу цього». Її заклик підтримали понад 60 членів Європейського парламенту з 16 держав-членів та 5 різних політичних груп.
Нещодавній вирок кореспондентові Укрінформу Роману Сущенку Ребекка Хармс назвала «ще одним процесом, який показує, наскільки сильно Росія зневажає закон, як фабрикує справи». З людини, яка працювала у Франції кореспондентом, і в Росію приїхала з приватного питання, робити шпигуна і засудити його на такий тривалий термін після довгого перебування в СІЗО — «це, насправді, ніщо інше, як ще один доказ, що проти України проводиться показовий процес».
Хармс також повідомила, що відчуває занепокоєння з приводу стану здоров’я Олега Сенцова, який, на її думку, не повинен приносити себе в жертву. При цьому політик визнала, що через голодовку уваги до проблеми всіх українських політичних ув’язнених у Росії зараз стало набагато більше. В підтримку Сенцова та інших виступає багато людей мистецтва, журналістів, політиків у всьому світі, наголошує Укрінформ.
**
Щит Європи, який сьогодні захищає не тільки свої країни, а й увесь вільний світ
Так оцінили свою роль у світовому порядку учасники Міжпарламентської конференції у Кишиневі.
Учасники Міжпарламентської конференції «Грузія, Молдова та Україна: Східне партнерство та сучасні безпекові виклики» у м. Кишинів, Республіка Молдова, 2 березня 2018 року.
2 березня 2018 року, м. Кишинів, Республіка Молдова. Спільна прес-конференція. Голова Парламенту Грузії Іраклій Кобахідзе, Голова Парламенту Республіки Молдова Андріан Канду, Голова Верховної Ради України Андрій Парубій.
На Міжпарламентській безпековій конференції «Грузія, Молдова та Україна: Східне партнерство та сучасні безпекові виклики», яка відбулась у Молдові, була можливість обговорити найважливіші проблеми і виклики, які стоять не лише перед трьома країнами, а й на європейському континенті.
Чотири роки тому розпочалась інтервенція Російської Федерації на територію суверенної Української держави. Тоді стало зрозуміло, що це не є війна проти України, що це виклик усій світовій системі безпеки, яка виникла після Другої світової війни, що Путін — це глобальна загроза не лише для України, а й для усього вільного світу.
За ці чотири роки світ пройшов через усвідомлення глобальності проблем безпеки, зокрема сучасної гібридної війни, яку веде Путін і Російська Федерація, серед яких і інформаційна війна, яка у сучасній гібридній стратегії Путіна відіграє, напевно, ключову і основну роль.
Є необхідність разом виробляти спільну стратегію і тактику не лише України, Молдови і Грузії, а й усього вільного світу у протидії інформаційній війні, яку відчули не лише українці, а й у США, і у багатьох країнах Європи.
Учасники конференції зауважили, що вкрай важливо виробляти спільну позицію і з енергетичної безпеки, тому що не лише Україна, Молдова і Грузія, а й європейські країни відчувають на собі енергетичний шантаж і енергетичний вплив, який Путін використовує проти інших держав.
Такі майданчики, як конференція, є підставою для дискусії і вироблення єдиної спільної позиції. Зокрема, щодо «проекту «Північний потік-2». Адже це не економічний проект, це політичний проект Путіна, який спрямований на дестабілізацію Європи, спрямований на те, щоб мати можливість чинити тиск на європейські країни. Спільна позиція по зупинці цього проекту — це теж є дія у питанні економічної безпеки.
Украй важливо, щоб на ключові безпекові виклики, які є в нашому регіоні, мала бути спільна протидія і спільна стратегія, адже три країни — Україна, Молдова, Грузія — відчули на собі агресію на своїй суверенній території. Три країни перебувають на передовій боротьби вільного світу.
У контексті висловів щодо перебування трьох країн у «сірій зоні», то насправді вони є щитом Європи, який сьогодні захищає не тільки свої країни, а й увесь вільний світ.
Україна проводить багато реформ фактично у всіх сферах суспільного життя. Для держави важливим є обмін досвідом на шляху їх проведення та потрібна підтримка європейських сил. Країни повинні демонструвати, що потрібно шляхом реформ не просто виконувати угоди, а справді робити суспільство, країни більш потужними, модернізованими, сучасними, розвинутими.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
**
Андрій Парубій:
«Ми повинні спільним голосом говорити про наші проблеми,
про наші потреби і про нашу позицію,
щоб вона була більш чіткою і врахованою»
Голова Верховної Ради України Андрій ПАРУБІЙ, підсумовуючи результати участі у Міжпарламентській безпековій конференції у Кишиневі «Грузія, Молдова та Україна: Східне партнерство та сучасні безпекові виклики», зазначив, що країни повинні давати спільну відповідь на виклики, які стоять перед ними. За його словами, Спільна заява голів парламентів Грузії, Республіки Молдова підтверджує відданість європейській інтеграції як єдиному та найбільш ефективному механізму забезпечення безпеки, процвітання та довготермінового стабільного й демократичного розвитку в наших країнах. Важливим, додав політик, є також Відкритий лист головам парламентів європейських країн щодо оцінки «Північному потоку-2» як фактору дестабілізації.
«Кожна з наших країн відчула на собі російську агресію, і нам сьогодні спільно доводиться давати на це відповідь. І тут треба враховувати один важливий фактор — що в кожній із країн, в якій ідуть переговори з приводу окупованих територій, будь-яке рішення стає прецедентом для інших двох держав, і тому ми домовились, що ми, навіть ведучи переговори стосовно окупованих територій в своїй країні, будемо консультуватися з приводу кожного рішення з іншими країнами, адже якщо допустити, щоб хоч одна з наших країн піде на неприйнятні компроміси і на неприйнятні дії, це тут же відобразиться і в інших країнах, тому що прецедент однієї з країн буде іншим демонструватись як приклад і як можливість таке ж саме здійснити в Грузії, чи Молдові, чи в Україні. І тому спільна позиція наших країн дуже важлива, перш за все, в безпековому вимірі, але вона важлива також і в економічному вимірі, і в енергетичному вимірі», — наголосив А. Парубій.
м. Кишинів, Республіка Молдова, 2 березня 2018 року.
**
Спільна заява голів парламентів Грузії, Республіки Молдова і України,
ухвалена у рамках Міжпарламентської конференції «Грузія, Молдова та Україна:
Східне партнерство та сучасні безпекові виклики»
у м. Кишинів, Республіка Молдова, 2 березня 2018 року
Ми, голови парламентів Грузії, Республіки Молдова і України, ще раз підтверджуємо свою відданість європейській інтеграції як єдиному та найбільш ефективному механізму забезпечення безпеки, процвітання та довготермінового стабільного й демократичного розвитку у наших країнах.
Ми визнаємо значимість Східного партнерства як потужного механізму сприяння здійсненню реформ у цьому напрямку.
Ми ще раз підтверджуємо, що імплементація Угод про асоціацію та поглиблені та всеохоплюючі зони вільної торгівлі з ЄС є ключовим зобов’язанням усіх трьох асоційованих партнерів. Ми визнаємо, що процес наближення до норм ЄС створює сприятливі умови для функціональної інтеграції Грузії, Республіки Молдова і України в ЄС. Таким чином, Угоди про асоціацію та пов’язані з ними документи слугуватимуть програмою інтенсивного співробітництва з ЄС на наступні кілька років.
Ми, як голови вищих законодавчих органів, висловлюємо свою готовність відігравати важливу роль у забезпеченні своєчасного та ефективного виконання зобов’язань наших країн з точки зору адаптації законодавства до норм ЄС, кращих перспектив інтеграції та суворого парламентського контролю у цьому питанні.
Ми ще раз підтверджуємо прихильність, повагу до норм та принципів міжнародного права, що стосуються суверенітету та територіальної цілісності, а також до принципу згоди приймаючої країни на присутність іноземних військ. У цьому контексті ми глибоко стурбовані, що російські війська досі розміщені на суверенній території Молдови, у той час, як російська окупація та інші форми військової інтервенції продовжуються у регіонах Грузії та України.
Ми глибоко стурбовані зовнішньою та скоординованою підтримкою, яка надається сепаратистським рухам, розпалюючи ненависть на основі етнічної приналежності та мови; інформаційними операціями з використанням ЗМІ, соціальних мереж та мережі Інтернет; дискредитацією урядових рішень, спрямованих на більш тісну інтеграцію до ЄС/НАТО, за допомогою пропагандистських повідомлень, вигаданих звинувачень та абсурдних історичних паралелей.
Ми глибоко стурбовані погіршенням безпекової та гуманітарної ситуації в регіонах конфліктів. Ми засуджуємо систематичні та серйозні порушення прав людини на етнічній та мовній основі, зокрема незаконні затримання, вбивства та безкарність відповідальних осіб, обмеження права на освіту рідною мовою, обмеження права власності та інші види дискримінаційних та незаконних дій.
Ми усвідомлюємо, що стійкість наших суспільств та наша відповідь на виклики безпеці полягають передусім у наших власних досягненнях у подальшому зміцненні демократичних інституцій та підвищенні добробуту громадян.
Ми цінуємо тверду відданість наших партнерів сприянню нам у нашому розвитку та прагненнях до демократичної консолідації, стабільності, миру та сталого економічного розвитку.
Ми закликаємо уряди Грузії, Республіки Молдова і України розробити спільнi й амбітні зобов’язання, доповнені належними механізмами поглиблення нашого співробітництва в галузі оборони та безпеки, посилення можливостей протидії гібридним загрозам та реалізації комплексних інфраструктурних та енергетичних проектів.
Ми закликаємо всі зацікавлені сторони підтримати ініціативи, спрямовані на розслідування та належне реагування на незаконні спроби, керовані державою, підірвати територіальну цілісність, національну безпеку та демократичні основи наших держав.
Ми закликаємо наших колег у державах-членах ЄС та інституціях ЄС, а також у Сполучених Штатах Америки залишатися залученими та продовжувати підтримку Грузії, Республіки Молдова і України на важкому, але благотворному шляху демократичних реформ.
**
Відкритий лист головам парламентів європейських країн
Ми, голови парламентів (назви країн, що підписали), висловлюємо нашу рішучу підтримку та сприяння енергетичній безпеці та диверсифікації джерел, постачальників та маршрутів, які є складовими елементами Енергетичного Союзу. Ми також глибоко стурбовані наполегливими спробами Росії використовувати енергетичні інтереси у політичних цілях, тим самим підриваючи європейську та євроатлантичну єдність.
Хоча формально «Північний потік-2» представляється як комерційний проект, фактично він є інструментом російської державної політики. «Північний потік-2» — це не диверсифікація джерел постачання газу, а поглиблення енергетичної залежності ЄС, особливо країн Центральної та Східної Європи, від Росії, а отже, збереження їх вразливості.
Енергетична безпека є ключовим компонентом для об’єднаної та процвітаючої Європи, де конкуренція та принципи вільного ринку створюють основу для успіху. Тому існує потреба в інвестуванні в енергетичну інфраструктуру, зокрема газові інтерконектори та додаткові газопроводи, що дозволить сприяти диверсифікації поставок природного газу.
Експлуатація «Північного потоку-2», якщо трубопровід в кінцевому підсумку буде побудовано, як і будь-якого іншого інфраструктурного проекту, повинна повністю відповідати вимогам законодавства ЄС, особливо положенням Третього енергетичного пакета. Тому цим листом ми закликаємо до швидкого прийняття поправки до газової директиви ЄС та її перенесення до національного законодавства з метою створення єдиного підходу до інфраструктури імпорту природного газу з третіх країн на ринок ЄС. Реалізація масштабного проекту, який не відповідає цілям ЄС щодо відкритого ринку газу та диверсифікації імпорту, є шкідливою. Ще з більшою стурбованістю спостерігаємо за тим, що найбільші енергетичні компанії ЄС, які залучаються до кожного великого російського проекту, що стосується газової інфраструктури, використовуються для захисту інтересів Росії у Європейському Парламенті та Європейській Комісії. Подальше розширення російської інфраструктури постачання природного газу може збільшити цей вплив, а також вразливість ЄС, оскільки це може посилити залежність від одного постачальника та маршруту.
«Північний потік-2» слід розглядати в більш широкому контексті сучасних російських інформаційних та кібернетичних ворожих дій та військової агресії; тому ми закликаємо європейські країни обмежити можливість Росії здійснювати агресивні дії та забезпечити, аби експлуатація «Північного потоку-2» повністю відповідала законодавству ЄС.
Ми закликаємо всі країни Європи та Сполучені Штати до поглибленого та всеосяжного діалогу на основі прозорості та взаємної довіри з метою забезпечення кожного громадянина безпечною, доступною та не шкідливою для клімату енергією.
м. Кишинів, Республіка Молдова, 2 березня 2018 року.
2 березня 2018 року. Кишинів. Молдова. Українська делегація.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
**
Підтримуємо запропоновані ініціативи
ЦИТАТА
«Ми підтримуємо всі запропоновані Україною ініціативи та засуджуємо анексію Криму і воєнні дії на сході. Ми високо оцінюємо позицію України в реалізації тих проектів, які були запропоновані в минулому році. Ми готові співпрацювати у реалізації реформ, зокрема, у сфері боротьби з корупцією в частині антикорупційних судів. Важливим є також обмінятися досвідом з парламентом України у питаннях проведення реформ, реформування правоохоронної сфери, адаптації національного законодавства до європейських норм. А також активізувати співпрацю як на рівні комісій, голів комітетів з питань зовнішньої політики, так і по лінії груп дружби. Наша спільна мета — це безпека і добробут наших громадян.
Водночас ми підтримуємо ідею колективного голосу щодо загроз безпеці. Упевнений, що нас почують і в Європі, і за океаном, і нам вдасться реалізувати те, чого ми прагнемо досягти».
Голова
Парламенту Республіки Молдова
Андріан Канду.
м. Кишинів,
Республіка Молдова,
2 березня 2018 року.
**
Тристороння військова бригада
На порядку денному — питання інформаційної безпеки, енергетичної безпеки, зрештою, питання військової безпеки. Новітні гібридні методи, якими діє путінська Росія проти країн, мають дуже широкий спектр. Інколи Росія витрачає кошти не лише на мілітарні потуги, а й на дестабілізацію ситуації в інших державах, дискредитацію європейських сил для того, щоб повернути деякі країни в сферу свого імперського впливу.
Створення тристоронньої бригади Україна — Молдова — Грузія є «хорошою ідеєю». «Сам формат і сам факт, саме символічне значення наявності такого спільного військового формування є дуже позитивним, і я думаю, що ми цей досвід можемо використати і в нашій тристоронній співпраці», — наголосив голова парламенту України Андрій Парубій.
