Ковельщина — це не лише місто Ковель, а й десятки сіл, селищ довкола нього. Це мальовничий край зі своєрідним колоритом, край, який любила і де виросла Леся Українка. До речі, географічний центр Волинської області розташований саме на території цього району. Оскільки Ковель — місто обласного підпорядкування, то особливістю району є те, що він фактично не має свого районного центру.

Голова Ковельської районної ради Андрій Броїло.

Наш район аграрний, посідає лідируючі позиції в області щодо утримування в сільгосппідприємствах великої рогатої худоби. Звичайно, його поголів’я значно менше, ніж було на початку нашої незалежності. Але тепер ми робимо наголос не на його кількості, а на продуктивності. Приділяємо значну увагу селекції, генетиці, розвитку м’ясного скотарства. Насамперед слід відзначити відоме на всю Україну СТОВ «Зоря», керівником якого є заслужений працівник сільського господарства Володимир Потапчук. Непогані результати має СТОВ «Пісочне» (керівник Ростислав Оксенюк). Це ті господарства, які вирощують волинську м’ясну худобу. Добрих слів заслуговує колектив СТОВ імені Лесі Українки (директор Іван Смітюх), яке утримує молочне поголів’я. Без коней, яких вирощують у фермерському господарстві «Фасти» (керівник Олександр Шайнюк), майже не обходяться всеукраїнські змагання з кінного спорту. Є інші агроформування в районі. Як правило, вони добропорядні орендарі, розраховуються із людьми за земельні паї, але займаються переважно лише рослинництвом.
Розвивається в районі і бджільництво. Фермерське господарство «Симфонія», приватні селянські господарства на території Поворської ОТГ постачають на ринок і промислову переробку полуниці, малину, нещодавно з’явилися й такі, які вирощують надзвичайно смачну і корисну ягоду лохину.
Ковельський район — один із передових у Волинській області з питань децентралізації. Ми з головою райдержадміністрації Віктором Козаком стоїмо чітко на позиції, що вся влада має бути передана об’єднаним територіальним громадам (ОТГ). Не тримаємося за свої повноваження і передаємо їх ОТГ. Всіляко підтримуємо ініціативу, мотивуємо місцеві громади до створення ОТГ. У нас, на Ковельщині, вже створено шість ОТГ, залишилося тільки сім сільських рад, які не об’єдналися, але щодо яких нині ведуться перемовини в форматі або про приєднання до вже наявних, або про об’єднання ще в одну ОТГ, до якої хочемо залучити сільські ради сусіднього Камінь-Каширського району. На сьогодні вже є погодження зі Стобихівською, Карасинською сільськими радами про те, що вони готові об’єднатися з нашими сільськими радами з центром у селі Тойкут. Це буде потужна громада, незважаючи на те, що вона «лісова», земель сільськогосподарського призначення на території має небагато. Але є землі лісового фонду. При вмілому користуванні цими ресурсами, які сам Бог дає людям, можна вдало й ефективно поповнювати місцевий бюджет і розвивати місцеву інфраструктуру, яка потребує поліпшення.
Нині основне завдання влади — донести до відома кожного жителя району, які реформи в країні відбуваються і для чого їх треба проводити. Кінцева мета реформ, як ми це розуміємо, — наближення послуг до населення.
Ми дуже позитивно поставилися до ініціативи Кабінету Міністрів про передачу земель сільськогосподарського призначення, які розміщені за межами населених пунктів, у володіння ОТГ. І вже тепер проводимо їх інвентаризацію. Землі по трьох ОТГ уже проінвентаризовані, і чекаємо розпорядження уряду, щоб їх офіційно передали ОТГ. Це усуне значну бюрократичну процедуру. Оскільки відтепер інвестор, який заходитиме на ту чи іншу територію, матиме справу лише з ОТГ, і вони зможуть швидше та ефективніше вирішити земельні питання.
Разом із повноваженнями ми передаємо ОТГ і частину фінансових ресурсів. Якщо брати структуру бюджетів району, то Ковельський, або ті сім необ’єднаних сільських рад у структурі бюджету району займають 18,6 відсотка. Тобто вже менш як п’ята частина загальних податкових надходжень району надходить тільки до районного бюджету. А решта 81,4 відсотка коштів отримують в ОТГ. Уже маємо такі ОТГ, де бюджет більший, ніж районний. Так, у Дубівській ОТГ на цей рік затверджений бюджет у сумі 13,9 мільйона гривень, а в Ковельському районі — 13,1 мільйона гривень. І це правильно, оскільки на місцях краще знають, куди прокласти дорогу, яке приміщення ремонтувати чи будувати. При прийнятті рішень усувається така складова, як політичний вплив. Не секрет, що районна рада сьогодні є політичним органом, який сформований на останніх виборах за поданням політичних партій, що брали участь у виборчому процесі. Сільських рад це менше стосується — вони не настільки залежать від політичних партій і приймають суто господарські рішення, які йдуть на користь місцевих громад.
На території району проживає 40,5 тисячі чоловік. Маємо 93 населені пункти: селища Голоби та Люблінець і 91 село. Як бачите, сіл чимало, велика площа, а населення порівняно небагато. У нас є населені пункти, де проживає до 50 осіб, і дуже важко надавати в них соціальні та інші послуги. Але попри це, ми не закрили в районі жодного фельдшерсько-акушерського пункту, у нас як було їх 72 і 12 амбулаторій загальної практики сімейної медицини, так і залишилося.
Ковельщина славиться чудовою природою, розкішними лісами. Тож прагнемо розвивати зелений туризм. На сесії районної ради, яка відбулася 24 травня, ми виділили 28 тисяч гривень на путівник «Ковельщина туристична». У ньому буде відображена інформація про всі історичні місця, про пам’ятки архітектури національного та місцевого значення, а також відомості про агросадиби, які є на території району. Їх порівняно небагато, десь до десятка, але промоція їхня на сьогодні слабенька. Тому цим довідником ми хочемо зробити їм рекламу для того, щоб люди більше знали про такі агросадиби. Бо традиційно їздять у Карпати, на Світязь, колотнеча в дорозі, а тут поруч така сама вода, такі куточки недоторканої природи.
Наша візитівка — це меморіальний музей Лесі Українки в селі Колодяжному. Його завідувач Ольга Бойко родом із села Скулин, із тієї, власне, місцевості, про яку писала Леся Українка в драмі-феєрії «Лісова пісня». Озеро Нечимне, де побувала ще малою майбутня поетеса, має потужний природний, рекреаційний та економічний потенціал.
Маємо пам’ятки загальнонаціонального значення. Зокрема, найстарішу в області дерев’яну Свято-Дмитрівську церкву в селі Гішин, якій уже 450 років, церкву в селі Доротище, якій 250 літ, надзвичайно цікаві Георгіївська церква і садиба Вільгів у селищі Голоби. Остання, щоправда, потребує серйозної реконструкції.
Є мальовничі ліси, прекрасні рекреаційні пункти. Підтримуємо добрі стосунки з Ковельським держлісгоспом (директор Володимир Данилюк), СЛАТ «Тур» (директор Олександр Смаль). Маємо дуже цікаве озеро Охотин, на берегах якого ростуть червонокнижні рослини, а чого варта конвалієва гора біля села Шкурат. А хіба не цікавий той факт, що цими днями на Кричевському водосховищі відбувся чемпіонат світу з вилову коропа.
Тобто у Ковельського району є добрі перспективи на майбутнє.

Андрій БРОЇЛО,
голова Ковельської районної ради.
Підготував власкор «Голосу України» Максим СОЛОНЕНКО.