Голови парламентів Грузії, Молдови та України задекларували створення Міжпарламентської асамблеї

Урочиста церемонія підписання Заяви про створення Міжпарламентської асамблеї «Грузія — Молдова — Україна» відбулася під час Другої Міжпарламентської конференції «Грузія, Молдова та Україна: посилення міжпарламентського компоненту регіонального і безпекового співробітництва та розвиток взаємодії з ЄС та НАТО», яка 8—9 червня відбулася в Києві.

Голова Парламенту Грузії Іраклій Кобахідзе, Голова Верховної Ради України Андрій Парубій і Голова Парламенту Республіки Молдова Андріан Канду під час урочистої церемонії підписання Заяви про створення Міжпарламентської асамблеї «Грузія — Молдова — Україна».

 

Підписи під документом про створення Міжпарламентської асамблеї.

 

Колективне фото глав делегацій-учасників конференції.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА. 

Документ

У Заяві голів парламентів Грузії, Молдови та України щодо створення Міжпарламентської асамблеї наголошується:

«Підтверджуючи нашу послідовну і незмінну підтримку незалежності, суверенітету і територіальної цілісності Грузії, Республіки Молдова та України в межах їх міжнародно визнаних кордонів,
цінуючи багаторічну дружбу та добросусідські відносини між грузинським, молдовським та українським народами та будучи глибоко переконаними у їхньому прагненні розвивати вільні і демократичні держави,
висловлюючи наше бажання щодо подальшого поглиблення співпраці та діалогу між трьома державами,
прагнучи посилювати і розвивати всебічні тристоронні міжпарламентські зв’язки між Грузією, Республікою Молдова та Україною,
беручи до уваги спільний інтерес Грузії, Республіки Молдова та України щодо європейської та євроатлантичної інтеграції, а також виклики, з якими вони стикаються через та в результаті агресії Російської Федерації та окупації нею частин територій Грузії, Республіки Молдова та України,
підкреслюючи важливість скоординованих зусиль для імплементації угод про асоціацію з Європейським Союзом, включаючи їх положення про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі, а також для забезпечення енергетичної безпеки наших держав,
беручи до уваги результати нашої тристоронньої зустрічі у Кишиневі
2—3 березня 2018 року,
Створюється Міжпарламентська асамблея Парламенту Грузії, Парламенту Республіки Молдова та Верховної Ради України».
Асамблея є консультативною міжпарламентською інституцією для обговорення питань тристороннього інтересу.
Склад, мандат та принципи роботи Асамблеї визначаються її Статутом, який буде прийнято на установчій сесії Асамблеї, що відбудеться у Тбілісі.

Відкриваючи конференцію та вітаючи гостей, Голова Верховної Ради України Андрій Парубій підкреслив, що до цієї дискусії та утворення Міжпарламентської асамблеї спонукало розуміння у трьох наших країнах глобальної загрози путінської Росії для всього цивілізованого світу. «Сьогодні світ переживає один з найскладніших періодів з часів Другої світової війни, найбільших геополітичних викликів та найбільших потрясінь. Україна це відчуває на собі під час російської агресії, тому нам дуже важливо, щоб усі зрозуміли, що російська агресія проти України — це не просто конфлікт двох країн і це не є просто агресія Росії проти України. На моє глибоке переконання, Путін кинув виклик всьому цивілізованому світу і фактично ми маємо його агресію у різних проявах: супроти Європи, супроти Північноатлантичного союзу, проти всього цивілізованого світу. Ця агресія відбувається в різних проявах і мілітарний — це крайній прояв. Ця агресія відбувається в енергетичному прояві, в економічному, в гуманітарному, в культурному, через кібератаки. І розуміння глобальної загрози путінської Росії для всього цивілізованого світу — це напевно одне з головних завдань нашої конференції», — підкреслив голова українського парламенту.

Саме тому, за словами Голови Верховної Ради, на конференцію зібралися представники країн, які стоять на передньому краї цієї боротьби. «Це країни, які мають спільний кордон з Російською Федерацією і які найбільше відчувають небезпеку та глибину агресії. Це країни Балтії — Литва, Латвія, Естонія, це Польща, Україна, Румунія, Грузія і Молдова. І я дуже радий, що на нашій конференції присутні представники парламентів усіх цих країн, бо найбільше розуміння глобальності загрози путінської Росії є, власне, в поясі Балто-Чорноморському. Але ще більше це розуміння присутнє в країнах, які на собі відчули жах російської агресії і які сьогодні мають окуповані території та окупаційні війська на території своїх держав — це Грузія, Молдова і Україна. І коли ми говоримо про те, що глобальну загрозу вдалося зупинити, то можемо сказати, що її вдалося тимчасово зупинити героїзмом і смертями вояків, чоловіків і жінок Грузії та України», — наголосив А. Парубій та нагадав, що в 2008 році, коли почалася агресія проти Грузії, представники українського парламенту та український Президент з повною солідарністю поїхали з підтримкою до наших побратимів із Грузії. «На жаль, тоді світ не дав тієї адекватної оцінки, яку мав би дати після початку агресії в Грузії. І я переконаний, що якби тоді, у 2008 році, була більш адекватна і тверда оцінка світу, ми не мали б продовження, ми не мали б агресії проти України. І тому для наших країн розуміння глибини цієї агресії не є теоретичними розмовами, а є щоденним відчуттям небезпеки», — зазначив він та висловив переконання, що до розв’язання безпекових питань наші країни повинні підходити спільно, бо як би не вирішилася ситуація в Україні, вона так чи інакше позначиться і на Грузії, і на Молдові.

Саме тому безпековий вимір є найважливішим виміром співпраці країн Балто-Чорноморського поясу та, зокрема, співпраці України, Молдови і Грузії.

Не менш важливим безпековим виміром Голова Верховної Ради назвав шлях реформ та шлях вступу до Європейського Союзу. «Наші три країни об’єднані програмою «Східного партнерства» і нам доводиться фактично одночасно проводити непрості реформи. Саме тому останнім часом ми дуже часто спілкуємося та проговорюємо, як проходять реформи та які відповіді на виклики знаходить кожна країна», — зауважив А. Парубій та підкреслив, що для досягнення заявленої мети наші країни мають координувати свої дії та допомагати одна одній. У цьому контексті він назвав дуже важливою дискусію про посилення ролі парламентів у наших країнах.

І, нарешті, ще одним результатом конференції стало підписання головами парламентів Грузії, України та Молдови Заяви про створення Міжпарламентської асамблеї. «Згідно зі статутами та регламентами цей процес не є одномоментним та має бути затвердженим обраними від кожного парламенту робочими групами, але сьогодні ми маємо зробити перший крок — проголосити створення Міжпарламентської асамблеї», — зазначив А. Парубій та висловив надію, що розпочата у Кишиневі та продовжена в Києві робота в цьому напрямі буде завершена у Тбілісі, де вже буде офіційно створено цю Міжпарламентську асамблею. А покладаючись на досвід роботи Міжпарламентської асамблеї «Україна — Польша — Литва», він висловив переконання, що цей майданчик дасть нашим країнам набагато більше можливостей для співпраці та взаємодії.

Довідково

8—9 червня у Києві за ініціативи Голови Верховної Ради України Андрія Парубія відбулася Друга Міжпарламентська конференція на тему «Україна, Грузія і Молдова: посилення міжпарламентського компоненту регіонального і безпекового співробітництва та розвиток взаємодії з ЄС та НАТО», яка є продовженням тристороннього міжпарламентського діалогу, розпочатого під час офіційного візиту голови українського парламенту до Республіки Молдова у березні цього року.

Наступна конференція має відбутися у Тбілісі (Грузія), під час якої планується провести установчу сесію Міжпарламентської асамблеї «Грузія — Молдова — Україна» та затвердити її статут.

Дослівно

Голова Верховної Ради Андрій Парубій: «У мене є надія, що одного дня ми зберемося двома Міжпарламентськими асамблеями — «Україна — Польща — Литва» та «Грузія — Молдова — Україна» для спільного засідання, показавши, що Балто-Чорноморський пояс є щитом Європи, який сьогодні захищає демократичні цінності та увесь цивілізований світ».

Голова Парламенту Грузії Іраклій Кобахідзе у своєму виступі підкреслив, що створення спільної Міжпарламентської асамблеї відображає минуле, сьогодення та майбутнє в рамках співпраці і стратегічного партнерства між народами Молдови, Грузії та України. «З часів здобуття незалежності ми боремося за утвердження національного суверенітету, обстоювання територіальної цілісності та не хочемо, щоб хтось посягав на нашу свободу і незалежність. Також ми поділяємо спільні прагнення стати членами західної родини народів і віримо в те, що інтеграція та співпраця з європейськими і євроатлантичними спільнотами спиратимуться на національні здобутки минулого», — сказав він та назвав створення Міжпарламентської асамблеї «Грузія — Молдова — Україна» не просто політичним жестом, а заявою про зобов’язання щодо майбутньої глибинної співпраці. «Міжпарламентська асамблея стане містком між національними парламентами та європейськими колегами — ми зможемо спілкуватися з ними у багатосторонньому форматі одним голосом. 

Міжпарламентська асамблея — це також важливе повідомлення для американських партнерів, що справа свободи та демократії важлива для нас», — зазначив І. Кобахідзе та додав, що це об’єднання важливе для наших трьох держав з практичної сторони, адже всі вони зазнали зовнішнього нападу на суверенітет і територіальну цілісність. «Наші уряди вже активно та продуктивно співпрацюють, а інституціалізація міжпарламентської співпраці надасть додаткових стратегічних компонентів до нашої взаємодії. Разом ми сильніші і хочемо, щоб наші пріоритети, занепокоєння і цінності були чітко зрозумілі і нашим друзям, і недругам», — підкреслив глава парламенту Грузії та висловив переконання, що разом ми зможемо здолати ці проблеми та досягти спільних цілей.

Голова Парламенту Республіки Молдова Андріан Канду на початку свого виступу подякував за можливість бути в Києві через три місяці після зустрічі в такому ж форматі в Кишиневі, де відбулася перша конференція. Також він нагадав, що рік тому всі три голови парламентів зустрічалися в Польщі, у президентському палаці, де також говорили про реформи, цілі національних парламентів та, побачивши багато спільного, домовилися зустрітися знову.

«Я дуже радий нагоді долучитися до встановлення тристороннього формату, який закладає основи для наших європейських прагнень і вирішень питань безпеки», — сказав він та зауважив, що «в наших трьох країнах все ще триває період демократичних перетворень, який дещо затягнувся, але як би ми не бажали швидших змін, вони стримуються певними чинниками, які неможливо обійти». До таких чинників, які гальмують проведення реформ, А. Канду відніс існування гарячих та заморожених конфліктів, наявність проросійських політичних сил та агресивну політику Росії. «І всі ці перетворення ми робимо в умовах відсутності чіткого зобов’язання з боку європейських партнерів щодо приєднання наших країн до ЄС. Проте ми цілковито усвідомлюємо, що побудова майбутньої міцної співпраці та глибинний процес інтеграції на практиці означає проведення таких реформ, які зроблять євроінтеграційні процеси незворотними», — підкреслив він.

Відповідаючи на запитання, чому Грузії, Молдові та Україні потрібен тристоронній формат співпраці, А. Канду зазначив, що, по-перше, ми маємо більш чітко та структуровано будувати співпрацю між трьома країнами, щоб перебувати у приблизно однаковому положенні щодо виконання Угод про асоціацію та про поглиблену торгівлю з ЄС. «Реформа правосуддя, боротьба з корупцією, законодавчі рішення щодо енергоринку, державні закупівлі, законодавство щодо медіа, співпраця з громадянським суспільством — я можу й далі продовжувати довгий перелік необхідних реформ та перешкод, які ми маємо подолати. Давайте кожен день більше вчитися один в одного, бо в цьому якраз і полягає одна з причин, чому ми формуємо цю Міжпарламентську асамблею між нашими трьома країнами», — констатував він.

По-друге, створення асамблеї дозволить мати спільні інструменти, щоб обстоювати свої інтереси на всіх міжнародних форумах. «Сьогодні багато проблем, які ми можемо подолати тільки колективними зусиллями. Після 26 років Молдова все ще має окуповані території і це реальність. Така ж реальність, на жаль, існує і в Грузії та Україні», — зауважив він та закликав вчитися у європейських країн, які навчилися працювати разом заради миру і стабільності. «Ми також зможемо досягти політичної та економічної стійкості, якщо триматимемося разом та матимемо підтримку європейських партнерів. І те, що сьогодні ми офіційно започатковуємо, нехай додасть стабільності та процвітання нашим країнам та регіону в цілому», — підсумував А. Канду.

Після виголошення привітальних промов Голова Парламенту Грузії Іраклій Кобахідзе, Голова Парламенту Республіки Молдова Андріан Канду та Голова Верховної Ради України Андрій Парубій підписали Заяву про створення Міжпарламентської асамблеї та провели спільний брифінг.

Протистояння новим безпековим викликам

Такою була тема першої панелі в рамках Другої Міжпарламентської конференції. Її модератор, президент Європейського Парламенту у 2002—2004 роках Пет Кокс, розпочинаючи дискусію, відзначив, що всі три держави — Грузія, Молдова та Україна — постраждали від російської агресії. «Є локалізовані конфлікти, є заморожені чи й не дуже заморожені конфлікти, бо якщо взяти Мінський процес, то там є Донбас, анексія Криму. Також є проблеми, які пов’язані із пропагандою та маніпуляціями, бо в час, коли у всіх є комп’ютери, це допомагає розповсюджувати фіктивні повідомлення, які призводять до проблем з безпекою. Бачимо й спроби підірвати демократичний процес, його основи. Крім того, виникають проблеми щодо масових переміщень та імміграції, проблеми екстремізму та радикалізації», — сказав він та звернув увагу, що внаслідок цього стираються традиційні рамки між внутрішньою та зовнішньою безпекою, що вимагає формування інших форматів дипломатії та взаємин між країнами.
Пет Кокс також підтримав тезу про те, країни, які сусідять з Росією, сьогодні перебувають на передовій як прямого військового протистояння, так і гібридної війни, яку Кремль проводить невійськовими засобами.

Голова Парламенту Грузії Іраклій Кобахідзе, який започатковував дискусію під час безпекової панелі, відзначив, що хоч останнім часом у Грузії був деякий поступ у стосунках з Росією, який здебільшого відноситься до гуманітарних та економічних зв’язків, проте коли йдеться про політичний поступ, то він нульовий, бо РФ продовжує окуповувати територію Абхазії та Південної Осетії, порушувати права людини, викрадати та садити людей до тюрем. «Ситуація із нашими окупованими територіями — це не заморожений конфлікт, тому міжнародна спільнота має приділяти більшу увагу проблемам, які є в Абхазії та Південній Осетії. Ми знаємо, що подібні проблеми є в України та Молдови, тому для нас важливо, щоб міжнародна спільнота стояла разом з Україною, Молдовою та Грузією», — сказав він.

Також Голова Парламенту Грузії висловив думку, що коли наші будуть разом та ділитимуться досвідом проведення економічних і соціальних реформ, а міжнародна спільнота про нас не забуде, то нам вдасться домогтися результатів і в проведенні реформ, і щодо західної інтеграції.

«Коли йдеться про нашу західну інтеграцію, то це не просто питання рішення на рівні уряду — воно спирається на цінності нашого народу, бо грузинський народ вважає, що має історичні зв’язки з європейськими народами та поділяє ті цінності, на яких ґрунтується ЄС. Сьогоднішня підтримка нашого прагнення до ЄС має 70 відсотків, а під час виборів понад 90 відсотків виборців проголосували за ті політичні партії, які підтримують європейську та євроатлантичну інтеграцію та хочуть бути повноцінними членами європейської та євроатлантичної сім`ї», — поінформував він.

Водночас І. Кобахідзе підкреслив, що прагматична політика Грузії щодо Росії не означає, що не існує червоних ліній, які не можна перетинати. «Перша червона лінія, яку не слід перетинати грузинам та уряду Грузії — це територіальна цілісність Грузії.

Друга червона лінія — це наша інтеграція у європейський і євроатлантичний простір», — сказав він.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, своєю чергою, зазначив, що коли ми говоримо про безпеку в сьогоднішньому світі, то маємо на увазі набагато ширший вимір, аніж просто військова безпека. «Насправді йдеться про глобальне протистояння, бо сьогоднішні події в Україні, Молдові та Грузії — це не просто протистояння України і Росії, чи України, Грузії і Молдови проти російської агресії, а водорозділ між двома світами — світом демократії, гідності та свободи та російським світом авторитаризму і тоталітаризму. Тому до питань безпеки ми можемо віднести будь-які кроки щодо перетворення наших країн на демократичні, цивілізовані, європейські країни», — сказав А. Парубій та повідомив, що одним з таких кроків стало підписання ним кілька хвилин тому закону про Антикорупційний суд, адже боротьба з корупцією так само є питанням безпеки.

Іншими складовими безпекового блоку він назвав економічну, інформаційну, енергетичну, гуманітарну та військову безпеки. «У кожній з цих сфер ми відчуваємо дії Росія не тільки проти наших держав, а й проти всього цивілізованого світу», — підкреслив А. Парубій та, звернувшись до теми енергетичної безпеки, нагадав, що під час попередньої конференції у Кишиневі голови парламентів шести країн Балто-Чорноморського поясу підписали спільне звернення проти будівництва «Північного потоку-2».

«Той, хто розуміє ці процеси, знає, що «Північний потік-2» — це один з методів агресії Росії та політичного шантажу, і дуже шкода, що цього не розуміють усі європейські політики. Але наші держави, які на собі відчули енергетичний шантаж Росії, усвідомлюють, що «Північний потік-2» — це не комерційний, а агресивний проект Росії», — наголосив голова парламенту та повідомив, що наприкінці червня питання блокування будівництва цього газопроводу стане однією з тем обговорення під час зустрічі у Вашингтоні голів парламентів Грузії, Молдови, України, Литви та, можливо, Польщі, зі спікером Палати представників Конгресу США Полом Райяном.

«Це також інформаційна війна, яку ми відчуваємо на собі кожного дня і яку особливо відчувають на собі громадяни інших країн, які мають спільний кордон з Росією. І кожна з наших країн шукає свій шлях, як протистояти цій інформаційній агресії. Україна у 2014 році пішла радикальним шляхом — я тоді був секретарем Ради національної безпеки і оборони і ми просто заборонили трансляцію російських каналів на нашому просторі, бо чітко розуміли, що це не засоби масової інформації, а елементи ворожої атаки проти нашої держави і наших громадян», — повідомив Голова Верховної Ради та звернув увагу, що сьогодні до таких дій вдалася й Молдова, яка заборонила трансляцію російських політичних програм. На його переконання, наші країни мають координувати свої дії, бо, на жаль, такі вимушені захисні кроки не завжди знаходять розуміння у європейських колег.

У сегменті гуманітарної безпеки для України А. Парубій відзначив надзвичайну важливість створення єдиної Помісної Автокефальної Православної Церкви, бо «гідність нації та гідність суспільства є одним з головних фундаментів для протистояння зовнішній агресії».

Відзначивши й важливість того, щоб російський бізнес не міг впливати на українську економіку, Голова Верховної Ради на перше місце усе ж таки поставив військову безпеку. «Кожного дня гинуть наші воїни, сотні тисяч людей були змушені покидати свої домівки, десятки тисяч українців і кримських татар покинули окупований Крим і це велика трагедія для кримськотатарського народу, який вдруге за останній період вимушений залишати свої домівки. Тому розвиток Збройних Сил залишається для нас питанням номер один», — наголосив А. Парубій та повідомив, що наступного пленарного тижня найважливішим для Верховної Ради буде законопроект про національну безпеку і оборону. «Це системний закон, який має стати вагомим кроком до покращення обороноздатності нашої країни, а також це дуже важливо для адаптації нашого безпекового сектора до стандартів НАТО та побудови сильних Збройних Сил України», — підкреслив він.

Щоб комплексно оцінювати усі безпекові виклики та краще протидіяти гібридним загрозам, Голова Верховної Ради України наголосив на необхідності координації не тільки тих держав, які воюють з Російською Федерацією, але й координації дій усього цивілізованого світу. «Звичайно, нашим вибором є НАТО, але ми знаємо, що цей шлях матиме свою етапність. Так само наш вибір — це ЄС, та ми теж знаємо, що на цьому шляху буде певна етапність, поки наші країни зможуть стати повноправними членами Євросоюзу. Тому однією з тем, яку я планую підняти у Вашингтоні, це створення регіонального центру, який розробляв би спільні відповіді на виклики та загрози, які сьогодні стоять перед Україною, перед нашим регіоном та і перед всім цивілізованим світом», — повідомив А. Парубій.

«Ми повинні бути солідарними у звільненні українських заручників, які сьогодні перебувають на окупованих територіях та в Росії. Для України надзвичайно важлива міжнародна солідарність щодо визволення українських політв’язнів», — підкреслив

Голова Верховної Ради та нагадав, що минулого тижня український парламент звернувся до парламентів країн-партнерів щодо підтримки зусиль зі звільнення усіх в’язнів Кремля. «Я сподіваюся на нашу солідарність, я сподіваюся на нашу взаємодію і переконаний, що спільно ми не тільки зможемо протистояти російській агресії, але й у найкоротший період проведемо в наших країнах реформи і зможемо домогтися членства в НАТО та ЄС», — наголосив А. Парубій.

Голова Парламенту Республіки Молдова Андріан Канду підтримав тезу Андрія Парубія, що коли йдеться про питання безпеки, то це стосується не тільки військової складової, бо ми живемо у світі, де агресор задіює значно більше інструментів. «Молдова на сто відсотків залежить від російського газу і з урахування заяв Росії, що через рік-два вони припинять транзит через Україну, на нас можуть чекати великі проблеми. Тому ми активно співпрацюємо з Румунією та будуємо реверсний газопровід, щоб енергетично себе захистити», — повідомив він.

Також А. Канду, звернувши увагу на діяльність секретних служб РФ, зазначив, що за рік Молдова відправила додому вісім так званих російських дипломатів, які насправді представляли спецслужби Росії. «Крім того, ми маємо враховувати, що й у самій Молдові є чимало представників наших спецслужб, які навчалися ще в КДБ та ФСБ. В Україні ми бачимо приклади того, як важливо мати новий тип спецслужб, коли йдеться про боротьбу з агресією, тому я вважаю, що ми маємо вичистити та реорганізувати свої спецслужби, щоб з’явилися нові методи та виросло нове покоління», — сказав голова парламенту Молдови.

Коментуючи зусилля із протидії пропаганді та дезінформації, А. Канду зазначив, що парламент Молдови ухвалив закон, який забороняє трансляцію російських політичних ток-шоу та військових програм. «Місяць тому було оштрафовано один російський телеканал, який транслював демонстрацію Путіним ракет, а днями оштрафовано телеканал РТР, який показував військовий парад 9 травня», — поінформував він.

Не менш важливим для Молдови виявилося питання безпеки банківсько-фінансового сектору, адже нещодавно там розгорілася криза у зв’язку з відмиванням російськими спецслужбами 24 мільярдів доларів, які були проведені через молдовську банківську систему. Тож сьогодні парламент спільно з МВФ, Світовим банком та партнерами з ЄС працює над новим фінансовим законодавством.

Звернувшись до теми окупованого Придністров’я, А. Канду повідомив, що для розв’язання цієї проблеми існує формат 5+1, який іноді дає певні результати, а іноді — ні.

Дослівно

Голова Парламенту Молдови Андріан Канду: «Починаючи з цього року нам спільно з українськими колегами уперше вдалося проконтролювати кордони з боку Придністров’я, і ми змогли зупинити контрабанду та торгівлю людьми і зброєю. Це важливий крок, бо тепер у нас є спільне КПП і далі ми плануємо відкрити ще 13—15 спільних контрольно-пропускних пунктів, щоб охопити увесь кордон».

На думку А. Канду, також наші країни мають спільно обговорити, як оцінювати шкоду, завдану окупацією території, щоб також спільно подати на Росію до Міжнародного суду. «Так ми створюватимемо прецеденти на майбутнє та на всіх міжнародних форумах, включаючи ООН, демонструватимемо нашу спільну позицію», — підкреслив він та висловив переконання, що спільні підходи, спільні дії та спільні рішення, зокрема щодо створення Міжпарламентської асамблеї, дозволять нам розраховувати на гарні результати.

Заступник Маршалка Сейму Республіки Польща Ришард Терлецький підтримав думку, що країни Східної та Центральної Європи, які добре знають, що таке Росія, мають об’єднувати свої зусилля, щоб доводити, що імперські дії небезпечні для всього світу. «Ми не зможемо боронити Європу, якщо пасивно спостерігатимемо за тим, як в Україні проливається кров», — сказав він та зауважив, що вже існує приклад того, як будувати такі спільноти, як Міжпарламентська асамблея, котрі протидіятимуть російському впливу у багатьох сферах. Бо якщо цього не робити зараз, то може бути запізно», — резюмував він та наголосив, що Центральна та Східна Європа потребують солідарності та єдності, щоб Росія не змогла вбити клин між нашими країнами. Також Р. Терлецький висловився за те, щоб парламентські комітети у закордонних справах та економічної політики проводили спільні наради задля формування нових проектів та відповіді на загрози.

Запрошуючи до слова члена Європарламенту Майкла Галера (Німеччина), П. Кокс запропонував йому додатково звернути увагу на такі питання, як боротьба з корупцією та небезпеки, пов’язані із будівництвом «Північного потоку-2».

«Разом ми сильніші, ніж наодинці», — сказав на початку виступу М. Галер, вітаючи голів трьох парламентів із підписанням Заяви про створення Міжпарламентської асамблеї. Крім того, він привітав Андрія Парубія з ухваленням закону про Антикорупційний суд та висловив переконання, що робота цієї інституції позитивно вплине на те, щоб влада працювала за законом та в інтересах народу.

Оцінюючи перспективи приєднання Грузії, Молдови та України до ЄС, європарламентарій наголосив на важливості виконання взятих у рамках Угод про асоціацію зобов’язань, оскільки вони містять до 80 відсотків правових основ Євросоюзу.

Стосовно будівництва «Північного потоку-2», то М. Галер наголосив, що спільно зі своєю німецькою колегою по Європарламенту Ребеккою Хармс та іншими політиками постійно публічно виступають проти цього проекту. «Думаю, що в Європарламенті існує більшість, яка проти реалізації цього проекту і яка солідарна з Україною та іншими країнами Центральної та Східної Європи. Не знаю, чи вдасться нам це зробити, але ми пробуватимемо його зупинити», — сказав він та висловив жаль, що на рівні урядів багатьох європейських країн «немає великого бажання діяти у відповідності з напрацюваннями Європарламенту».

Майкл Карпентер (старший науковий співробітник, Центр Євразії, Ініціатива «Майбутня Європа» та Центр стратегії та безпеки «Скаукрофт», Атлантична рада) висловив думку, що Захід нарешті почав усвідомлювати загрози, які несуть гібридні стратегії, проте західні лідери ще не до кінця розуміють, як з ними боротися. «Західна відповідь на гібридні стратегії була цілковито неадекватною. Бо якщо Росія для агресії використовує різні тактики та увесь можливий інструментарій, починаючи від енергетичного тиску і військових конфліктів та закінчуючи політичною корупцією і дезінформацією, то західний світ ще не розуміє, як цьому протидіяти», — сказав він та зауважив, що водночас дуже важко адекватним чином реагувати на ці гібридні загрози, якщо президент США закликає «Велику сімку» повернути за свій стіл Росію. «Або як ми можемо протистояти цим гібридним тактикам, якщо німецький лідер заявляє, що вона йтиме шляхом будівництва «Північного потоку-2», який обходить Україну та інші країни», — запитує М. Карпентер та підкреслює, що такі дії не є належною відповіддю лідерів західного світу на гібридну стратегію Росії.

Аналогічну думку висловив і член Сейму Литовської Республіки Андрюс Кубілюс. «Ми бачимо, що в Путіна є спільний центр гібридних атак, а ми все ще не готові до оборони від них. Маємо прискорити цей процес, бо кожна країна самотужки не зможе від них захиститися», — сказав він.

У рамках конференції також було проведено спеціальну експертну дискусію щодо формування регіональної відповіді на дезінформацію і, зокрема, боротьби з фейковими новинами.

Від Угоди про асоціацію до повної інтеграції в ЄС

Такою була тема другої панелі Міжпарламентської конференції. Учасники дискусії відзначили, що, визначивши вступ до Європейського Союзу стратегічним завданням, три країни — Україна, Грузія та Молдова — спромоглися багато на що на шляху євроінтеграції та співпраці з ЄС. А присутні на конференції члени Європейського Парламенту — від ФРН та Литви — дали власну оцінку поступу трьох держав на шляху до євроінтеграції та виконанню зобов’язань у рамках імплементації Угоди про асоціацію та виконання «домашніх завдань» для національних парламентів.

Марія Іонова, заступник голови Комітету з питань європейської інтеграції:

— Ми — три успішні країни, маємо Угоду про асоціацію, яка набула чинності, сформували глибинні і всебічні зв’язки в плані сфери вільної торгівлі, також запроваджено безвізовий режим. У трьох країнах стратегічною метою є повна інтеграція з ЄС. Такий гарний результат розпочався ще у 2015 році у Грузії, коли було підписано Меморандум про співпрацю між трьома країнами — Україною, Грузією та Молдовою. І сьогодні вже маємо практичні доробки та спільне відстоювання трьома країнами єврошляху.

Співпраця у форматі «Східного партнерства» також може слугувати успішним прикладом для інших країн та партнерів, котрі бажають ущільнити свої зв’язки з ЄС. Брюссельська декларація заклала перші кроки в цьому напрямі, а «Східне партнерство», як ініціатива, дає змогу мати практичне наповнення цього процесу. Країни об’єднує єдина мета — інтеграція в ЄС, свобода пересування товарів, капіталу та осіб.

Водночас Україна отримала макрофінансової підтримки — 2 мільярди 800 мільйонів (доларів. — Ред.), тоді як Греція — 200 мільярдів. І що, вони там страждають? Водночас ми втратили 20% території, більше 20% економіки, 5% нашого ВВП йде на військовий сектор, на оборону. Сподіваюся, що «Східне партнерство» у рамках бюджетного планування на багаторічній основі все-таки це врахує. Хочу наголосити, що ми — не буферна зона, а країни Східної Європи, отже, прохаємо європейських політиків окреслити правильну траєкторію.

Віолетта Іванов, голова Комітету в закордонних справах та з питань євроінтеграції Парламенту Республіки Молдова:

— Міжпарламентська конференція є серйозним знаряддям у консолідації регіональної взаємодії між країнами, щоб сприяти динамічній успішній діяльності на всіх рівнях політичної та соціальної співпраці задля просування наших загальних європейських прагнень. Це також гарна можливість підвищити рівень солідарності між нашими парламентами та комітетами. Регіональна співпраця відіграє ключову роль у реалізації європейських норм і просуванні загальних цілей. Працюючи разом, більш інтегровано, ми зможемо активно вирішувати проблемні питання у побудові взаємин із Брюсселем, щоб наблизитися до Євросоюзу. Всі три партнерські держави, які вже асоційовані з ЄС, чітко заявили про те, що євроінтеграція у них є першочерговим пріоритетом зовнішньої політики. Але ми розуміємо, що євроінтеграція — це тривалий процес, який включає різні процеси, що потребуватимуть зусиль парламентів та урядів країн. Взаємодія Молдови з ЄС триває у багатьох напрямах, це реалізація болісних, але вкрай необхідних реформ для економіки країни та її розвитку. Зрештою це має позитивно відбиватися на населенні країни. Молдова змогла стабілізувати свою економіку: економічне зростання за минулий рік становить 4,5%. Отримавши підтримку на рівні ЄС та інших міжнародних партнерів, ми зробили поступ у реалізації дієвих реформ, включаючи зміцнення торговельної зони, змогли наблизитися до правових реформ, реформ у банківському секторі, реформи центральних адміністрацій. Продовжуємо працювати у сфері боротьби з корупцією, вживаємо конкретних кроків, щоб залучати підприємства до покращення інвестиційного клімату, зменшення бюрократії у бізнес-діяльності.

Каха Кучава, голова Комітету з питань охорони навколишнього середовища Парламенту Грузії:

— Грузія продемонструвала свої зобов’язання на шляху політичної та економічної інтеграції з ЄС, ми проводимо реформи у рамках Угоди про асоціацію. У 2017 році провели динамічну роботу в побудові взаємин із ЄС і здобули непогані результати, отож рухаємося далі на цьому шляху. Грузію прийнято до енергоспільноти на парламентській асамблеї. Ми розробили законопроекти про енергоефективність, який скоро буде подано до парламенту, а також щодо відновлювальної енергії. У 2017 році для Грузії було запроваджено безвізовий режим. На високому рівні стратегічний діалог із ЄС із питань безпеки, оборони, ми цінуємо підтримку і зобов’язання з боку ЄС щодо Грузії у питаннях її територіальної цілісності та кордонів. Серед інших першочергових питань на шляху євроінтеграції: верховенство права, демократичні інститути, права людини, міграція, управління, торгівля, екологія, туризм, освіта, охорона здоров’я тощо. Поступ Грузії у цих напрямах уже був визнаний у світі, а також у звіті в жовтні 2017 року про імплементацію Угоди про асоціацію. І одним із наших головних пріоритетів також є підзвітність і прозорість виконання Угоди про асоціацію.

Ребекка Хармс (ФРН), член Європарламенту:

 

— У Німеччини є досвід розділення країни, потім ми бачили, як упала «залізна завіса», Берлінська стіна, ми мали здолати наслідки авторитаризму, диктатури, Голокосту. І зараз ще не позбулися цього цілком. Слід також нині пам’ятати про торговельну та гібридну війну, яку розпочав Путін ще до того, як ми підписали Угоду про асоціацію. Як на мене, Україна просунулася у виконанні угоди, навіть якщо маємо не зовсім те, чого бажав народ у 2014 році. Однак Угода про асоціацію є частиною європейської протидії тим загрозам, які надходять від Путіна до Євросоюзу. І я дуже зацікавлена в тому, щоб такі угоди успішно втілювалися.

Мені подобається, як формувалися взаємини між нашими парламентами і парламентаріями. Це був жвавий процес, обмін. Непросто здійснити Угоду про асоціацію, багато що залежить не тільки від парламентів як таких, а також і від членів правлячої коаліції, правлячої партії та опозиції. Ми створили «Євронест — плюс» та робочу группу, яка багато дбає про реалії угод про асоціацію та процеси їх імплементації у законодавства країн. І цей процес стосується не тільки перебудови законів, а маємо розуміти, що відбувається на практиці. Політики мають відчувати, що у непростий перехідний період потрібно подбати про людей, котрі прагнуть поліпшення життя, соціальної справедливості. І про це не можна забувати. Деякі з проблем, із якими стикаються сусідні країни — члени ЄС, Польща, Литва, пов’язані так чи інакше з тим, що немає належного соціального розвитку та соціального правосуддя. Тому давайте не повторювати помилки, які нам відомі по ЄС та поза межами ЄС.

Політичний діалог та побудова консенсусу

Такою була тема третьої панелі Міжпарламентської конференції, у якій узяв участь і Голова Верховної Ради України Андрій Парубій.

Модератор панелі — Петрас Ауштревічіус,

член Комітету у закордонних справах Європейського Парламенту (Литва), відкриваючи дискусію, зазначив: «Упевненість і консенсус потребують чимало зусиль, часу, навіть витрат, але якщо є політичний діалог для того, щоб дійти бажаного результату, тоді потрібен консенсус, і, зрештою, має бути згода поміж сторонами. Регіон, про який сьогодні ми говоримо, не змушує нас нудьгувати. Анексовані і окуповані території, території, які відмежовуються. Все це можна владнати тільки шляхом політичного діалогу і консенсусу. Це найменш витратний варіант».

«Які перспективи досягнення політичного консенсусу в Україні?» — звернувся модератор до першого доповідача — Голови Верховної Ради України Андрія Парубія.

Роль парламенту в процесі досягнення політичного компромісу є визначальною, — наголосив Андрій Парубій. І навів як приклад політичного консенсусу нещодавнє голосування за законопроект про створення Антикорупційного суду. «Фактично нам вдалося досягнути в парламенті консенсусу з питання, яке здавалося багатьом непрохідним», — зазначив він.

«Парламент перебуває в центрі прийняття рішень у демократичній цивілізованій державі, й це необхідно брати до уваги у пошуках політичного консенсусу», — сказав А. Парубій. І провів історичні паралелі з новітньої історії України — з часів проголошення незалежності, коли депутатам у різні часи та політичні моменти вдавалося знайти консенсус і ухвалити рішення — у 1991році, під час проголошення незалежності, у 2004-му — під час помаранчевої революції, коли саме український парламент став центром прийняття рішень, завдяки яким вдалося знайти вихід із політичної кризи. І в 2014 році — під час Євромайдану — коли втік Янукович, українському парламенту вдалося зупинити кровопролиття і вийти з політичної кризи.

«У всі часи парламент був і залишається центром прийняття політичних рішень», — наголосив Андрій Парубій.

Глава українського парламенту подякував колишньому Президентові Європарламенту Пету Коксу за допомогу в реформуванні Верховної Ради та надані місією Кокса рекомендації.

Голова Верховної Ради наголосив, що два способи є ключовими у прийнятті рішень. Перший — сповідування спільних стратегічних цілей і напрямів. За його словами, у питаннях вступу до ЄС, НАТО, захисту суверенітету та територіальної цілісності значно легше досягати консенсусу. Друге — здатність до діалогу, вести діалог навіть тоді, коли здається, що позиції непримиренні і не можуть зійтися і мати середини. «І завжди діалог давав нам результат, і завжди завдяки діалогу знаходили формат, коли всі сторони залишались при своїх позиціях», — сказав А. Парубій, навівши ще один приклад — реформування парламенту щодо зменшення кількості комітетів та предметів їх відання, дискусія навколо законопроекту про Вищий антикорупційний суд, що об’єднало депутатський корпус. Адже цей закон було ухвалено конституційною більшістю — проголосувало 315 народних депутатів із 420. «Фактично нам вдалося в парламенті досягнути консенсусу з питання, яке здавалося для багатьох навіть непрохідним. І багато хто критично ставився в цілому, що можна досягнути цієї мети», — зазначив Голова Верховної Ради.

А. Парубій акцентував увагу на ролі парламенту в досягненні компромісів: «Бо без розуміння ролі парламенту важко збагнути і важливість компромісу і консенсусу... У найважчий період української державності своє слово сказав український парламент».

Під час дискусії промовці поділилися досвідом своїх країн у пошуках політичного консенсусу.

Арчіл Талаквадзе, лідер парламентської більшості Парламенту Грузії:

— Для Грузії це дуже цікавий процес. Нещодавно під егідою Голови Парламенту пана Кобахідзе ми завершили конституційну реформу і вже проголосували за поправки до Конституції Грузії. Отже, Грузія повністю перейшла до парламентської моделі управління. І процес євроінтеграції та роль парламенту в ньому є цілком дотичним до політичного процесу всередині країни. Ми прийняли рішення, що жодна партія, яка матиме перемогу в майбутньому, не матиме у парламенті конституційної більшості.

Так прописано у Конституції — що тепер, перемагаючи, політична партія ніколи не отримає певну концентрацію мандатів. Отже, наступний парламент Грузії буде набагато більш збалансований, у нас буде консенсус і довіра. Хоча вже сьогодні намагаємося це робити, консолідуючи зусилля політичних партій, громадянського суспільства, щоб підтримати стратегічну мету Грузії — інтеграцію в ЄС та членство в НАТО. Паралельно хотів би підкреслити драматизм ситуації — це не такий простий процес, не все гладко проходить. Є певні амбіції і з боку уряду, і з боку лідерів, вони прагнуть інтеграції у західну спільноту, зміцнення дисципліни, підвищення стандартів життя у країні, але водночас маємо багато перешкод на цьому шляху, плюс — гібридні загрози, порушення прав людини. А одночасно з цим демонструємо свої амбіції, спрямовані на західні цінності. Маємо долати відповідні перешкоди у цьому процесі. Грузія розуміє те, що багато проблем — усередині країни, є конфлікти, в т. ч. і з Росією. І це неабияка ситуація. Маємо продемонструвати, наскільки грузинська система міцна, маємо продемонструвати 5—6% економічного зростання щороку.

Пет Кокс, Президент Європейського Парламенту (2002—2004 рр.), керівник місії Європарламенту з оцінки потреб та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України:

— Реформування парламенту у рамках «діалогу Жана Моне» — це процес, який не повинен ніколи зупинятися за допомогою місії ЄС. Важливо продовжувати цей рух, оскільки це непроста справа. Йдеться про зміну культури. Всі говоримо, що нам це до вподоби, але нехай то не торкається нас. Іноді є гарна стратегія, гарний план. Але якщо не змінювати культуру, ставлення, то стратегія буде «з’їдена» старою культурою. Маємо працювати щільно над тим, щоб створити новий підхід. Я вітаю Андрія Парубія та його колег з тим, що вони демонструють таку відкритість. Моя роль полягає в тому, щоби допомагати, давати поради, але не контролювати цей процес. Україна — незалежна конституційна республіка, і вона має свою суверенну цілісність. І тільки депутати, які представляють Україну в парламенті, у рамках своїх обов’язків можуть ці зміни впроваджувати. Є великий перелік реформ, які потрібні Україні, можемо сказати, які з них уже відбулися. Питання не в тому, щоби вимірювати основні індикатори досягнень у цифрах, маємо також вимірювати і фактичні та потенційні результати. Потрібен діалог і ще раз діалог.

Андрюс Кубілюс, член Сейму Литовської Республіки:

— Передумовою успіху в політичній боротьбі є здобуття консенсусу між політичними партіями та всіма зацікавленими сторонами. Невдача була тоді, коли намагалися порушити цей консенсус. Побудова консенсусу — це внутрішнє питання кожної країни.

Однак з огляду на наш досвід та історію, консенсус стає не тільки внутрішньою справою, а й виникає питання — чи Захід виконує і свою роль, чим може зарадити Україні, Молдові та Грузії, щоб там був внутрішній консенсус довкола реформ, щоб люди були задоволені. Євросоюз також у певному сенсі, на жаль, уже не такий міцний, як був на початку 1990-х та 2000-х роках. Західна спільнота має розуміти й відмінності між країнами, що консенсус всередині України багато в чому залежить і від нашої спроможності допомогти їй. Якби ЄС та НАТО з початку 90-х років не пропонували б нам — спочатку неофіційно, потім через обіцянки, що нас запросять до вступу до ЄС, і ми повірили, що це реально, — то ми б могли загубитися в своїх емоціях та в «італійському» способі творення політики і не змогли би досягти того, що зараз маємо. Вкрай важливим для нас було те, що Європа запропонувала нам членство в ЄС, навколо цього і був створений консенсус в Литві. І навіть колишня комуністична партія зрозуміла, що єдиний шлях для нас — у тому напрямі. На сьогодні вже очевидним є те, що ЄС не може зараз пропонувати Україні, Молдові та Грузії перспективу членства, також складно говорити про досягнення консенсусу всередині цих країн.

Питання полягає в тому, що ми зможемо запропонувати, щоб не втратити мотивацію і прагнення іти європейським шляхом, не втратити мотивацію щодо реформ. Якщо не можемо запропонувати перспективу членства в ЄС — то що тоді? Оце головні питання для західної спільноти.

Підсумовуючи дискусію, Голова Верховної Ради України Андрій Парубій сказав:

— Політична культура — це те, чого нам треба вчитися, і Україні, і Грузії, і Молдові. Ми мали трагедію бути відірваними від європейського контексту протягом багатьох десятиліть, і нам доводиться зараз у дуже швидкому темпі надолужувати той період, від якого були відірвані, у створенні своєї традиції в європейській історії. І переконаний, що подібні конференції, діалоги та дискусії дають нам можливість і прискорений темп для того, щоби ми могли вийти на нові позиції та розуміння.

Хочу подякувати за думку про те, що не лише наші країни мають іти на Захід, але і Захід має бути нашим союзником, має розуміти той контекст, у яких ми сьогодні проводимо реформи в час військової агресії Росії, у час, коли проти кожної із наших країн проводяться дуже потужні мегаатаки у всіх сферах суспільного життя. А тому має бути порозуміння і діалог. Ця конференція дає нам великий шанс і великий крок вперед для розуміння тих проблем, які є в наших трьох країнах, взаємовідносин із ЄС та євроатлантичною спільнотою, для розвитку наших держав та благополуччя наших народів.

Цитата

Пет Кокс, Президент Європейського Парламенту (2002—2004 рр.), керівник місії Європарламенту з оцінки потреб та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України:

— Якщо не змінювати культуру, ставлення, то стратегія буде «з’їдена» старою культурою.

Екскурсія на законотворчу кухню

Після завершення панельних дискусії учасники Міжпарламентської конференції на запрошення Голови Верховної Ради України Андрія Парубія відвідали з екскурсією будівлю пленарних засідань українського парламенту, оглянули парламентські кулуари та залу пленарних засідань. Глава українського парламенту особисто розповів високим гостям про нещодавно встановлений почесний портал Прапора незалежності України, картину «Державотворення» О. Кулакова, сесійну залу українського парламенту, принципи роботи системи голосування «Рада-3» та перспективи її модернізації, плани реконструкції сесійної зали, задля унеможливлення «кнопкодавства», про роботу акредитованих ЗМІ у Верховній Раді у контексті руху до відкритості парламенту. Під час екскурсії гості також дізналися про історію розвитку та становлення українського парламентаризму, архітектурну спадщину сесійної будівлі парламенту, розміщені в ньому реліквії та експозиції.

Закон про Вищий антикорупційний суд передано на підпис Президентові

Під час Міжпарламентської конференції Голова Верховної Ради України Андрій Парубій у присутності вітчизняних та іноземних журналістів підписав Закон «Про Вищий антикорупційний суд України» та повідомив, що одразу передасть його на підпис Президентові України.

Глава українського парламенту назвав дуже символічним той факт, що напередодні конференції відбувся важливий етап — прийняття Закону «Про Вищий антикорупційний суд». Адже ще кілька років тому мало хто вірив, що це може відбутися.

«Для України — це дуже важливий крок на шляху реформування, — підкреслив Андрій Парубій. — Кілька тижнів тому зустрічався з директорами Світового банку, коли до законопроекту було подано дуже багато поправок, слабо вірилось, що закон про антикорупційний суд буде прийнято, і взагалі було багато скептиків». Глава парламенту символічно підписав закон ручкою, презентованою Світовим банком.

Як відомо, Верховна Рада схвалила Закон України «Про Вищий антикорупційний суд» 7 червня. За нього проголосувала конституційна більшість — 315 народних депутатів.

Цей законодавчий акт визначає засади організації та діяльності Вищого антикорупційного суду, спеціальні вимоги до суддів цього суду та гарантії їх діяльності, а також особливості проведення конкурсу на посаду судді Вищого антикорупційного суду.

БРИФІНГ

Голови Верховної Ради України Андрій Парубій, Парламенту Грузії Іраклій Кобахідзе, Парламенту Республіки Молдова Андріан Канду під час спільного брифінгу наголосили, що підписання Заяви про створення Міжпарламентської асамблеї «Україна — Молдова — Грузія» є історичною подією. За їхніми словами, підписання цього документа закладає фундамент для нового етапу відносин і взаємодії між нашими державами.

«Дуже важливо, що наші три народи мають дуже гарні історичні зв’язки, та кожен відновлював свою Незалежність, — зауважив Голова Верховної Ради України Андрій Парубій. — Але є одна спільна риса — що і Україна, і Грузія, і Молдова відчули на собі жах російської окупації, маємо окуповані території і спільно відбиваємо російську агресію, що робить спільними наші завдання і цілі. Також виконуємо спільну програму «Східне партнерство», що визначає ключовою мету вступу наших країн до Євросоюзу». І оскільки на шляху реформ дуже часто проводимо реформи одночасно, зазначив глава українського парламенту, віднині буде можливість спільно обговорювати кожну реформу і узгоджувати свої дії.

— Створення асамблеї сприятиме поглибленню співпраці між країнами у багатьох напрямах, — додав Голова Парламенту Грузії Іраклій Кобахідзе. — Наші три країни мають багато чого спільного, у тому числі й в історичній площині, також у боротьбі проти агресора, — сказав він, подякувавши главам парламентів України та Молдови за підтримку, і заявив, що розраховує на поглиблення подальшої співпраці на новому якісному рівні.

— Україна, Молдова і Грузія є лідерами у східно-європейському партнерстві, і перед країнами стоїть спільний порядок денний та майже однакові виклики, — зауважив Голова Парламенту Республіки Молдова Андріан Канду. Обговорення створення асамблеї почалося рік тому в Польщі, потім продовжилося місяць тому під час зустрічей у Молдові, а нині формалізовано підписанням Заяви. «Нашим країнам важливо обмінюватися досвідом, знаннями, пошуком рішень, які були би корисними не тільки для однієї окремо взятої країни, а й усіх разом, — сказав А. Канду. — Перед нами стоїть мета — повноправне членство в ЄС, але є ще й більш далекосяжна мета — добробут наших народів. Більше того, ми маємо спільну загрозу: окуповані території Донбасу, так і в Молдові та Грузії, і ця загроза виходить від Російської Федерації». Зокрема, серед спільних загроз, що виходять від РФ, Голова Парламенту Республіки Молдова назвав кібератаки.

«Спільні дії з координації проти спільних викликів і загроз може бути вирішенням питань і, звісно, за допомоги наших партнерів з ЄС та США, і прикладом такої співпраці є створення Міжпарламентської асамблеї», — резюмував Андріан Канду.

Відповідаючи на запитання, які законопроекти є першочерговими для всіх трьох країн у рамках адаптації до європейського законодавства, Голова Верховної Ради Андрій Парубій відзначив, що йдеться про різні напрями реформування. Зокрема, за словами А. Парубія, в українському парламенті нині обговорюється концепція нового Виборчого кодексу. «Виборча система останнім часом змінена і у Грузії, і в Молдові, й кожна з країн пішла своїм шляхом. У Молдові — змішана виборча система, у Грузії — за відкритими партійними списками, — зазначив Голова Верховної Ради. — В українському парламенті це питання стоятиме на порядку денному на початку осені. Власне, цей досвід є дуже важливим, і робоча група українського парламенту матиме зустрічі з депутатами молдовського та грузинського парламенту для обміну досвідом».

При цьому Голова Верховної Ради наголосив, що у питанні створення Антикорупційного суду Україна утримує першість. «Ми перші запроваджуємо таку інституцію, — зазначив А. Парубій. — Ідеться не про якийсь один чи декілька законів, а про всі напрямки реформування, які проходять у парламентах всіх трьох держав».

У свою чергу Голова Парламенту Республіки Молдова Андріан Канду зазначив, що в молдовського парламенту також є свої зобов’язання, визначені в Угоді про асоціацію, щодо реформування економіки, і ці зобов’язання виконують відповідно до графіка.

За його словами, перелік законів, які мають бути узгоджені з законодавством ЄС, у парламенту Молдови є великим, це, зокрема, стосується вдосконалення фінансового та банківського сектора, розвитку бізнес-середовища, щоб зробити Молдову більш привабливою для інвестицій, регулювання діяльності ЗМІ, підтримка нових форматів роботи влади зі ЗМІ та громадянським суспільством. На поточний рік перед Молдовою стоїть іще одне важливе завдання — схвалення змін до Конституції, в яких буде зазначено, що євроінтеграція — це єдиний шлях, яким має рухатися Молдова.

Дослівно

Голова Верховної Ради України Андрій ПАРУБІЙ:

— Підписання Заяви про проголошення створення Міжпарламентської асамблеї «Україна — Грузія — Молдова» закладає фундамент для нового етапу відносин і взаємодії між нашими державами. Дуже важливо, що наші три народи мають дуже гарні історичні зв’язки та кожен відновлював свою Незалежність. Але є одна спільна риса — що і Україна, і Грузія, і Молдова відчули на собі жах російської окупації, ми маємо окуповані території і спільно відбиваємо російську агресію, що робить спільними наші завдання і цілі. Також ми виконуємо спільну програму «Східне партнерство», що визначає ключовою мету вступу наших країн до Євросоюзу. На шляху реформ дуже часто ми проводимо ці реформи одночасно, тепер буде можливість кожну реформу обговорювати і узгоджувати свої дії.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.