Про це йшлося на виїзному засіданні профільного парламентського комітету, де розглядали питання «Про законодавче забезпечення розвитку вищої технічної освіти в Україні». Дискусія відбулася в приміщенні Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

Вища освіта є головним чинником формування людського капіталу як стратегічного ресурсу та основного фактору економічного зростання країни, зазначив голова профільного комітету Олександр Співаковський. А вища технічна освіта значною мірою визначає довгостроковий економічний розвиток держави, забезпечує науково-технологічний рівень усіх галузей економіки. На жаль, в умовах часткової деіндустріалізації економіки в Україні відбулося істотне скорочення підготовки фахівців для високотехнологічного сектору і надмірне збільшення підготовки кадрів для невиробничої, обслуговуючої сфери. Нині технічні університети країни лише частково забезпечують запити базових галузей промисловості на інженерні кадри. При цьому високого конкурсу на технічні спеціальності серед вступників не спостерігається.
Першопричина багатьох проблем у вищій освіті — деградація шкільної (в частині викладання природничо-математичних дисциплін). «У 1990-ті роки замість гуманізації провели гуманітаризацію освіти, — констатував Олександр Співаковський. — Колись після 6 класу діти складали іспити з математики, фізики. Потім це скасували». Викладати «складні» дисципліни непрестижно. «Нас ще рятують кадри, підготовлені в 1970—1980-ті роки. Та мине 15 років, і можемо втратити вчительську базу», — прогнозує він. Тим часом у країні зменшилася кількість випускників, здатних на пристойному рівні скласти математику. За даними Українського центру оцінювання якості освіти, 2017 року поріг склав/не склав не подолав 21 відсоток тих, хто писав ЗНО з цієї дисципліни. Тестування з фізики завалив 31% абітурієнтів, з хімії — 29%.
За словами ректора КПІ, голови Асоціації ректорів вищих технічних навчальних закладів Михайла Згуровського, обсяг прийому до ВНЗ за напрямами STEM-освіти за останні 10 років зменшився на чверть. Падіння обсягу прийому за головними кластерами економіки — так само 25%.
За словами міністра освіти Лілії Гриневич, обсяги держзамовлення на технічні спеціальності в абсолютних цифрах падають, але у співвідношенні до кількості випускників шкіл, навпаки, зростають. «Саме демографія, зниження кількості випускників — наш головний стримуючий чинник», — зазначила вона.
Простежується тенденція до зменшення студентів-технарів, охочих вступити до магістратури: молодь вважає за краще продовжити навчання за кордоном або обмежитися бакалаврським дипломом і знайти роботу.
Ректор Харківського політеху Євген Сокол запропонував заборонити при визначенні умов вступу до вишів на технічні спеціальності замінювати предмети природничо-математичного циклу на гуманітарні, наприклад, на іноземну мову. Керівник Дніпровської політехніки Геннадій Півняк вважає за необхідне передбачити фіксований обсяг держзамовлення на пріоритетні технічні спеціальності. Учасники дискусії закликали добре подумати, перш ніж запроваджувати інтегрований курс природничих дисциплін у школі, бо для майбутнього інженера важливо вивчати фізику як окрему дисципліну.
Керівники вишів говорили про необхідність розширення фінансової автономії закладів, про стимулювання бізнесу до співпраці з університетами, про спрощення розмитнення та звільнення від оподаткування обладнання, що передається для навчальних лабораторій.
Нині на опрацюванні в профільному комітеті перебувають 117 законопроектів (за якими комітет визнано головним виконавцем), третина з яких стосується вищої освіти.
Зокрема, запропоновано зміни до Закону «Про вищу освіту», спрямовані на підвищення ефективності управління вишами, розширення їх автономії та саморегулювання.
Народний депутат Тарас Кремінь вважає, що розвиток вищої технічної освіти є питанням безпекового характеру, і йдеться не тільки про збереження і розвиток інтелектуального потенціалу країни. Інженерно-технічні спеціальності у вишах здобувають люди, від яких залежатиме розвиток нашого ВПК.
На думку його колеги Володимира Литвина, українській владі бракує стратегічного бачення розвитку країни, аналізу наявних у суспільстві проблем. Немає чітко визначених пріоритетів розвитку економіки, а відповідно, наукового та освітнього забезпечення просування на цьому шляху. Він запропонував звернути увагу уряду на необхідність проведення такого аналізу із залученням авторів дослідження «Форсайт економіки України. Середньостроковий (2015—2020) і довгостроковий (2020—2030) часові горизонти», створеного групою фахівців Світового центру даних «Геоінформатика та сталий розвиток» Міжнародної Ради з науки (ISCU), що працює при НТУУ «КПІ», Інституту прикладного системного аналізу та інших підрозділів університету.
За підсумками засідання комітет вирішив рекомендувати уряду при підготовці проекту державного кошторису на 2019 рік запровадити нову бюджетну програму «Оновлення та модернізація навчально-лабораторного обладнання закладів вищої технічної освіти», а при формуванні бюджетної програми «Підготовка кадрів ВНЗ 3—4 рівнів акредитації» передбачити кошти на утримання нерухомого майна, проведення досліджень та створення розробок, а також на технологічний розвиток вишів у визначених обсягах. Крім того, уряд має розробити Державну програму розвитку людського капіталу до 2025 року. Кабміну рекомендовано вдосконалити методику визначення потреби держави у фахівцях з вищою технічною освітою та обсягів держзамовлення. Є гарна новина для вчителів математики, фізики, хімії та біології: для них пропонують передбачити 20-відсоткові доплати. 

Анна ЛУКАНСЬКА.