Разом ми сильніші

Створення Міжпарламентської асамблеї «Грузія — Молдова — Україна» дозволить ефективніше відповідати на спільні виклики та загрози

8—9 червня цього року за ініціативи Голови Верховної Ради України Андрія Парубія в Києві відбулася Друга Міжпарламентська конференція на тему «Україна, Грузія і Молдова: посилення міжпарламентського компоненту регіонального та безпекового співробітництва та розвиток взаємодії з ЄС та НАТО», під час якої голови парламентів України, Грузії та Молдови підписали Заяву про створення Міжпарламентської асамблеї.

Згідно зі статутами та регламентами процес створення Міжпарламентської асамблеї не є одномоментним, процедури ще належить затвердити робочим групам, обраним від кожного парламенту. Наступне засідання має відбутися у Тбілісі, де планують проголосити офіційне створення МПА.

Прокоментувати цю важливу подію ми попросили учасників конференції від України та інших держав.

Петрас Ауштревічіус, член Європейського Парламенту (Литва), Група Альянсу лібералів та демократів для Європи, член Комітету у закордонних справах; Андрюс Кубілюс, член Сейму Литовської Республіки; Ганна Гопко, голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах — під час відкриття конференції.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.

Ганна ГОПКО, голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах:
— Дуже важливо, що Україна, Молдова і Грузія через створення Міжпарламентської асамблеї зможуть спільно адвокатувати свої інтереси і щодо членства у Європейському Союзі, і щодо членства в НАТО, зокрема під час спільних візитів голів парламентів до Вашингтона, який заплановано на кінець червня, а потім — до Брюсселя. Налагодження кращої комунікації між нашими країнами дасть змогу давати швидкі та адекватні відповіді на виклики, а також обмінюватися досвідом з проведення реформ.

Наша країна взяла на себе лідерську позицію в питанні створення Міжпарламентської асамблеї «Грузія — Молдова — Україна», яка має дати чітку відповідь на те, що ми — країни Східної Європи, а не якісь буферні утворення між агресивною Росією і цивілізованою Європою, як це намагаються нав’язати світу і росіяни, і деякі європейські сили. Ні — Україна, Грузія і Молдова за цінностями та за тією боротьбою, яку вони ведуть, належали і належать до європейського простору.

Міжпарламентська асамблея — це наша можливість через колективні зусилля відповідати на спільні виклики і разом просуватися до членства в ЄС і НАТО. А ще після формалізації утворення нової організації мають народитися спільні ініціативи, які, наприклад, є в рамках Міжпарламентської асамблеї «Україна — Польща — Литва». Зокрема, саме на цій платформі розроблено інвестиційний «План Маршалла для України». Тому від Міжпарламентської асамблеї «Грузія — Молдова — Україна» ми також чекаємо, що з’являться спільні безпекові ініціативи та ініціативи із протидії гібридним загрозам і кібератакам.

Борис ТАРАСЮК, заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах, співголова Парламентської асамблеї ЄВРОНЕСТ (спільна інституція Європарламенту та парламентів країн «Східного партнерства»):
— Вважаю, що створення Міжпарламентської асамблеї «Грузія — Молдова — Україна» — це дуже логічний крок, оскільки наші країни мають багато спільного. Серед іншого, наші три країни є учасниками Угод про асоціацію з Європейським Союзом. І це дуже амбітні угоди, на відміну від інших країн-партнерів ЄС.

Зазначу, що нинішнє проголошення створення асамблеї — це вже наступний крок після того, як у рамках ЄВРОНЕСТ два роки тому було створено робочу групу, до якої увійшли парламентарії трьох країн — України, Грузії та Молдови. Тому нинішнє рішення є дуже важливим, адже наші країни мають однакові цілі та однакові безпекові загрози у формі російської агресії.

Переконаний, що після створення Міжпарламентської асамблеї «Україна — Польща — Литва» — це ще одне дуже важливе рішення, адже країни нашого регіону зможуть краще координувати та узгоджувати свої дії в умовах зростаючої російської загрози.

Не виключаю, що невдовзі ці дві асамблеї об’єднаються або, принаймні, проводитимуть спільні засідання.

Чи могла така асамблея бути створена раніше? Думаю, що ні, бо цей процес мав пройти свою еволюцію і тільки тепер питання нарешті визріло. Адже, наприклад, у 90-х роках минулого століття, коли наші держави здобули незалежність, вони перебували у різних конфігураціях. Молдова, наприклад, прагнула об’єднатися з Румунією, у Грузії відбувалися драматичні процеси, пов’язані з війною в Абхазії та зі зміною влади, в Україні точилися важкі дискусії щодо ядерної зброї. Тобто тоді у кожній країні відбувалися свої процеси, які відволікали від таких питань. А нині, повторю, Україна, Молдова та Грузія мають і спільні виклики, і спільну мету, тому процес створення Міжпарламентської асамблеї є логічним та необхідним.

Марія ІОНОВА, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції:
— Учасники Міжпарламентської конференції обговорили подальший розвиток політичного діалогу та співпраці між Грузією, Молдовою, Україною та ЄС в рамках реалізації політики «Добросусідства», зокрема, шляхом реалізації ініціативи «Східне партнерство+» та приєднання країн у майбутньому до Енергетичного Союзу, цифрового єдиного ринку, митного союзу, Шенгенської зони, а також отримання доступу до «чотирьох свобод ЄС», які включають вільний рух товарів, послуг, капіталу та людей.

Окрему увагу учасники конференції зосередили на питанні безпеки як на одному з найважливіших питань порядку денному відносин Україна — ЄС. Усі учасники підкреслили важливість питання допомоги ЄС для реалізації ключових структурних реформ, у тому числі макрофінансової допомоги, а саме розширення діалогу з інституціями ЄС у контексті виконання умов отримання нової макрофінансової допомоги та освоєння коштів для фінансово-економічної стабільності в країнах. У цьому контексті хотіла би наголосити на необхідності збільшення фінансової підтримки ЄС країнам і, зокрема, Україні, яка втратила понад 20% економіки внаслідок агресії Росії. Греція, перебуваючи не в такій складній ситуації, як Україна, отримала 200 млрд дол. допомоги, а Україна — лише 2,2 млрд дол. з 2014 року.

Також є важливим справедливе ставлення до України, зокрема, у питаннях проведення реформ та залучення інвестицій, розуміння ситуації, у якій перебуває країна, перебуваючи у стані гібридної війни з Росією. Тому вимагати від країни спочатку реформ, а потім залучення інвестицій є неприйнятним, особливо коли деяка держава—член ЄС інвестувала в цьому році 2,6 млрд дол. в економіку Росії, а також здійснила інвестиції в рамках розбудови «Північного потоку-2».
Україна, Молдова, Грузія — це країни Східної Європи, а не буферна зона між мордором і країнами ЄС. На жаль, не всі європейські політики усвідомлюють геополітичну реальність.

Ми чекаємо на нові передумови і умови для отримання макрофінансової допомоги, дотримання взаємних зобов’язань, щоб не повторювалась ситуація, як з безвізом, коли відтермінування було не технічне, а політичне.

Марія КОК, заступник Маршалка Сенату Республіки Польща:
— Ухвалення Україною закону щодо формування Антикорупційного суду — це крок уперед, який допоможе Україні у проведенні реформ. Міцна країна — то країна, яка має належний економічний розвиток, який надає можливість суспільству розвиватися і закладає основи для розвитку суспільства. Країна матиме кращі можливості, приєднавшись до ЄС, така країна буде більш убезпечена стосовно зовнішніх загроз. Кажу про ті країни, які більш стійкі до загроз з боку Росії. Співпраця з Євросоюзом може в цьому допомогти, бо ЄС має відповідні ноу-хау, інституційні напрями допомоги та процедури. Ми це вже все використовуємо.

Важливо також забезпечувати співпрацю не тільки на рівні уряду та парламенту, а й регіональну співпрацю на рівні регіональних громад та спільнот. Щодо України, нашого найближчого сусіда, — гарно співпрацюємо на регіональному рівні у спільних проектах. Багато в чому така співпраця залежить і від транскордонного фінансування. Така співпраця фінансується на рівні ЄС і має тривати.

Європейський Союз, як і будь-який інший орган, має і свої проблеми. На сьогодні ЄС потребує змін і має адаптуватися до нових економічних умов та соціальних очікувань. Це було підтверджено сигналами, які до нас надходили від Австрії, Італії та Словенії, Угорщини. Але польське суспільство — здебільшого проєвропейське, поляки повністю підтримують політику «відкритих дверей» для ЄС та НАТО, країн чорноморського трикутника. Членство в таких структурах — це гарантії довгострокової стабільності на всьому європейському континенті. І дуже важливо надавати системну імплементацію Угоди про асоціацію Грузії, Молдові та Україні. Це допоможе у переговорах щодо приєднання до ЄС у майбутньому.

Петрас АУШТРЕВІЧІУС, член Європейського Парламенту (Литва):
— Київська ініціатива покликана до інтеграції на вищому рівні. Заснування Асамблеї у рамках «Східного партнерства +» охоплює різні рівні співпраці. Ми займаємося цим з 1990-х років, у 2000-му ініціювали багато реформ, щоб прискорити переговори щодо приєднання до ЄС. Нам потрібна регіональна співпраця, поодинокі розбіжності є, але маємо багато спільного.

Ще не вбачаємо готовності ЄС запрошувати країни «Східного партнерства» як повноцінних членів. Ще не минуло вдосталь часу. Парламент 2014-го і парламент 2019 року — це будуть різні парламенти. Думаю, це може статися з наступним парламентом, 2024 року, бо передбачається по західних Балканах, що вони вступлять до ЄС у 2025 році. Не треба забувати про успішні приклади розширення Євросоюзу. ЄС зміцнився, став більш помітним реальним гравцем за рахунок успішного розширення в 2013—2014 роках.

Коли готуються звіти Європарламенту про проведену роботу в Україні, Грузії та Молдові, не подумайте, що це спроби вас покарати. Що більше ми відстежуємо і знаємо процеси, успіхи та недоліки, то більше розуміємо один одного. Поточне і майбутнє розширення ЄС полягає насамперед у політичних умовах. На мою думку, було допущено певні помилки у 2017 році, коли 21 пункт був виставлений Україні для отримання макрофінансової допомоги. Маємо фокусуватися на головних пунктах.
Євроінтеграційна тенденція, наближення до ЄС — це сигнал Путіну, це геополітична концепція.

Ініціюватиму, щоб ЄС започаткував регіональні угоди на рівні міжпарламентської співпраці між Україною, Грузією та Молдовою. Тільки якщо буде євроінтеграція, ці три країни матимуть шанс знову набути свою територіальну суверенність, те саме стосується і Вірменії, Азербайджану. Але не вистачає політичного розуміння у цих країнах щодо можливостей.

Цитата

Голова Верховної Ради України Андрій ПАРУБІЙ:

— У нас є чудовий досвід Міжпарламентської асамблеї «Україна — Польща — Литва», де народилося багато прекрасних ідей, як, наприклад, ідея «Плану Маршалла». Я переконаний, що і Міжпарламентська асамблея «Україна — Грузія — Молдова» стане прекрасним майданчиком, і у мене є мрія, що одного разу ми зберемося двома міжпарламентськими асамблеями — «Україна — Польща — Литва» і «Україна — Грузія — Молдова» — для загального засідання, щоб показати, що Балто-Чорноморський пояс і є щитом Європи.