Виступ Голови Верховної Ради України Андрія Парубія у Парламенті Великої Британії

Сьогодні тема нашої розмови — Україна і глобальний вибір. Я глибоко переконаний — не можливо зрозуміти події, які відбуваються сьогодні в Україні, без глобального аналізу процесів у світі.

На жаль, багато хто говорить про конфлікт в Україні, про конфлікт між Україною і Росією. Люди, які говорять, що це конфлікт між Росією і Україною, нічого не розуміють. Насправді, Путін, напавши на Україну, кинув виклик всьому цивілізованому світу, кинув виклик всій системі безпеки, на якій тримався мир на континенті після Другої світової війни, маючи свій чіткий план.

Кілька років тому Путін сказав важливу фразу: «Найбільшою геополітичною трагедією ХХІ століття був розвал Радянського Союзу». І в цьому визначенні він дав відповіді на багато питань, він опанований маніакальною ідеєю відновити вплив Кремля над тим самим геополітичним простором, який мав Радянський Союз. Україна є дуже важливою ключовою складовою для цього плану, але не єдиною і не останньою.

Це дуже добре розуміють наші сусіди по регіону з країн Балтії, Польщі. Вони кажуть відверто нам: «Якщо не встоїть Україна — наступними будемо ми». Це дуже добре розуміють наші сусіди з півдня — Молдова і Грузія, які теж мають окуповані частини своєї країни російськими військами. І ми всі пам’ятаємо напад і агресію російських військ на незалежну Грузію.

Я переконаний, якби тоді реакція світу була більш жорсткою, була об’єднаною і спільною, ми могли б уникнути наступних агресивних дій. А, на моє переконання, тоді світ не дав чітку і сильну реакцію.

Щоб зрозуміти психологію Путіна, треба розуміти, що він визнає тільки мову сили. Мову дипломатії і мову переговорів він сприймає як слабість і як запрошення до ще більш агресивних дій.

Отже, моя перша теза і моє перше переконання — що загроза Путіна є глобальною загрозою, що українські хлопці на передовій і дівчата, які кожного дня захищають наш кордон, які гинуть майже щодня, — вони насправді захищають весь цивілізований світ. І дуже важливо, щоб і українські хлопці на передовій відчували солідарність всього вільного світу.

Дуже важливо знати, що ми не самі, важливо, що глобальні загрози Путіна з кожним роком все більше розуміють у світі. Втручання у вибори Сполучених Штатів Америки, у вибори в Німеччині, кібератаки у Франції, зрештою, хімічна атака на території Сполученого Королівства — це все елементи цієї глобальної агресії, яку веде Путін проти усього цивілізованого світу.

Його мета — конфлікт між США і Європою, всередині Європи, послаблення євроатлантичного простору для того, щоб повернути вплив на той геополітичний простір, який мав Радянський Союз. Його агресія, агресія Росії — це не тільки танки, які стоять на території Грузії, на території Молдови і на території України. Це йде війна, передусім за розум і серця людей, а вже потім приходять танки.

Тут дуже важливо розуміти, в яких сферах відбувається ця агресія. Я б виділив з-поміж них енергетичну сферу, економічну агресію, інформаційні атаки, гуманітарні атаки, кібератаки. І способи дуже різні.

Чому Україна займає таку тверду позицію проти будівництва «Північного потоку-2»? Бо ми переконані — це не економічний проект, це чистий політичний проект, як один із механізмів впливу на Європу, як один із механізмів дестабілізації Європи. Ми це знаємо дуже добре: двічі в найбільш люту зиму Путін перекривав газ для України, лишаючи під ризиком зруйнування всієї інфраструктури нашої країни.

Наші аналітики стверджують, що наявність газотранспортної системи в Україні була одним із стримуючих факторів армії Путіна проти повномасштабного вторгнення в Україну в 2014 році. Реалізація проекту «Північний потік-2» — це також питання і безпеки, воно дуже високо піднімає ризик нових агресивних дій армії Путіна на території України. Тому ми твердо стоїмо на позиції, що цей проект має бути заборонений. І дуже важливо, що цю позицію займають усі країни нашого регіону, які мають кордон з Росією.

І зовсім недавно ми надіслали спільний лист з головами парламентів країн: Естонії, Латвії, Литви, України, Польщі, Молдови із закликом до парламентів Європи робити все можливе, щоб зупинити реалізацію цього проекту.

Ми дуже розраховуємо на підтримку і Сполученого Королівства в цій позиції, бо ця позиція — один із наших фронтів захисту енергетичної безпеки. Також ви, як і ми, відчули на собі всю глибину інформаційних атак, які здійснює Російська Федерація. Коли

ЗМІ замість свободи слова стають інструментами войовничої пропаганди, стають фактично елементами інформаційної війни у глобальному вимірі, такі як Russia Today.

Для мене було важливо як для голови українського парламенту дізнатися, що в парламенті Сполученого Королівства створена робоча група з протидії гібридним загрозам і дезінформації від Росії. Це теж глобальна загроза в тому напрямку, на яку ми повинні давати спільні відповіді.

І тому я запропонував створення спільної міжпарламентської групи Україна — Великобританія, а можливо — і країн Балтії та Україна — Грузія — Молдова і Великобританія, щоб виробляти спільну позицію проти цієї загрози. Те саме стосується кібербезпеки, яка є глобальною загрозою для усіх країн. І дослідження, які включають навіть вибори у Сполучених Штатах Америки, дають підстави думати, що ні одна країна не є захищеною, що найвищий вияв демократії — вибори можуть бути поставлені під сумнів, коли Російська Федерація поставить за ціль дискредитувати вибори і вплинути на них. І на цей виклик ми теж повинні давати спільну відповідь.

Головне моє завдання — дати зрозуміти, що тільки глобальна відповідь може бути ефективною проти режиму Путіна, а його, навпаки, головне завдання — розбити наш союз. Тому для України є так важливою солідарність всього євроатлантичного простору і підтримка Великобританії.

На цьому етапі для нас дуже важливе питання визволення українських політв’язнів. Це заклик до всього світу об’єднатися з одного питання — визволення українських політв’язнів.

Хотів би кілька слів сказати і про внутрішню ситуацію в Україні. Ми розуміємо — це цивілізаційне протистояння, і замало просто мати високоякісну армію. Важливо будувати іншу країну з європейськими цінностями, країну гідності і свободи, прототип авторитаризму і тоталітаризму, який будується в Російській Федерації. Тому для України дуже важливим є шлях реформ. Непростий шлях. Багато з наших сусідів — і Польща, і Словаччина проходили той шлях в 90-х роках, і їхні колеги згадують, який то був важкий шлях, але ми маємо проводити реформи в той час, коли ми відбиваємо російську агресію, коли 6% ВВП ми віддаємо на безпеку і оборону.

Тільки за останні дев’ять місяців Український Парламент ухвалив масштабну освітню реформу, по-своєму революційну медичну реформу, дуже непросту і складну пенсійну реформу, яку ми довго узгоджували з МВФ, і, звичайно, одне із найважливіших наших рішень, яке ми прийняли, — про створення Вищого антикорупційного суду. 317 голосів — це більш як конституційна більшість українського парламенту проголосувала «за», врахувавши всі рекомендації Венеційської комісії, і це рішення фактично завершує побудову антикорупційної інфраструктури, яку ми створюємо вже чотири роки після Майдану. Це —   НАБУ, САП.

Електронні декларації — одні із найбільш відкритих у світі. І створення Антикорупційного суду — як завершальний етап побудови цієї інфраструктури.

Україна знає і розуміє свою відповідальність, і ми йдемо шляхом реформ, але також ми розраховуємо і на світову солідарність, і, звичайно, на партнерство Сполученого Королівства.

Я переконаний, що разом ми зможемо дати відповідь на виклик, який став сьогодні перед усім світом.

Прес-служба апарату Верховної Ради України.