Двадцять силуетів людей, вирізаних з металу і пронизаних кулями різного калібру, встановлено в центрі Києва та біля кількох станцій метро в рамках проекту «Війна поруч». Його автор — Олесь Кромпляс, активіст Євромайдану, волонтер, воєнний документаліст. Після звільнення з полону, куди потрапив у Криму, пішов добровольцем на фронт і брав участь у визволенні Маріуполя 13 червня 2014 року від проросійських окупантів, у боях під Іловайськом, Дебальцевим, Широкиним, Авдіївкою, воював у донецькому аеропорту та в інших гарячих точках.

Виставку «Війна поруч» презентує автор проекту Олесь Кромпляс.

З підписанням Мінських угод Олесь Кромпляс змінив автомат на фотоапарат і диктофон. Утім, знімав і раніше. Його світлини з Майдану увійшли до 50 кращих фотографій революції, а виставка «Промка», що розповідає про прифронтову Авдіївку та бої за неї, вже експонувалася в США, Великій Британії, Німеччині, Бельгії, Швейцарії, Чехії, Польщі. Там, у Європі, й народилася ідея нового проекту «Війна поруч», який реалізовано за підтримки Музею Революції Гідності й волонтерів, друзів Олеся.
Під час презентації скульптурної інсталяції у парку імені Тараса Шевченка заступник генерального директора Музею Революції Гідності Антоніна Піпко зазначила:
— Над нами світить сонце, у парку буяє зелень, а на Донбасі лунають вибухи і гинуть люди. Нам треба пам’ятати, що війна поруч. І якщо хтось думає, що вона далеко, — це ілюзія.
— Найгірше під час війни — забути, що ми воюємо, — каже Олесь Кромпляс. — Від кожного з нас залежить, як скоро завершиться ця війна. Готуючись до виставки, вивчав статистику: на Донбасі загинуло й зникло безвісти, за різними даними, 10—15 тисяч осіб, із них 200 дітей. І в ці дні одні їдуть на футбол у Росію, а інші гинуть на фронті. Тож мета проекту — достукатись до тих, хто не помічає війни. Нагадати, що від зони бойових дій до Києва на старому танку можна доїхати за півтори доби чи й скоріше.
За основу скульптурної інсталяції Олесь Кромпляс взяв побутові сценки з київських вулиць — побачення закоханих, шопінг, прогулянку парком. Дівчинка з кульками, студентка, котра поспішає кудись після лекцій, бізнесмен, який розмовляє по телефону, двійко закоханих, хлопець, який танцює брейк-данс, трансформувалися у вуличну скульптуру, яку на полігоні спеціально прострілювали зі зброї різного калібру. На Донбасі так відбувається насправді і кулі та осколки там прошивають не скульптури, а живих людей.
Антоніна Піпко зазначає, що локації для скульптур не випадкові, композиції встановили там, де великий потік людей, — на Майдані Незалежності, Михайлівській площі, набережній Дніпра, біля виходів з метро «Хрещатик», «Золоті ворота», «Палац спорту», а також на Контрактовій і Поштовій площах, у парку імені Петра Сагайдачного.
— Біля кожного силуету встановлено стенд чи табличку з QR-кодом і посиланням на сторінку сайту музею, де можна знайти історії про активістів Майдану, які у складі добровольчих батальйонів чи ЗСУ брали участь у визволенні міст на сході України, — каже Олесь Кромпляс.
У рамках проекту також відбулося відкриття фотовиставки «Лінія фронту», на якій представлено 22 світлини, що розповідають про перші місяці війни у Південному секторі, а також про Іловайську операцію. Третя частина проекту — історії очевидців вторгнення ворожих орд в Україну, які Олесь записує та оприлюднює на сайті lesko-photo.com.
У Києві виставка працюватиме до 22 липня, а потім вирушить до інших міст України.

Світлана ЧОРНА.
Фото Георгія ЛУК’ЯНЧУКА.