Поглибити дно річки, прибрати намул, зайву рослинність, запобігти процесу заболочування, що дасть можливість поліпшити санітарний стан водойми, — таке завдання передбачено проектом очищення Південного Бугу, розпочатим у Вінниці міською і обласною владою.
Південний Буг — єдина наземна артерія, з якої Вінниця п’є воду. Очищення річки розпочато з місця забору води для потреб міста. Для виконання непростих робіт придбано два земснаряди. Один за кошти міської, другий — обласної влади. Ще дві такі установки планують взяти в оренду. Земснаряд піднімає намул, що утворювався десятиліттями і є основним джерелом забруднення річки, до максимальної глибини сім метрів.
— Очищення — це комплексна проблема, — зазначив міський голова Вінниці Сергій Моргунов. — Її треба розв’язувати спільно з іншими містами, які беруть південнобузьку воду на території області. Якщо говорити про очищення річки на території міста, то за рік це не вдасться зробити. Крім того, потребують модернізації водні станції, а мережі водопостачання та водовідведення — заміни. На виконання цих робіт підприємство «Вінницяоблводоканал» взяло кредит у Світового банку». Міський голова уточнив, що очисні споруди реконструюватимуть за урядові кошти. У середині червня прийнято рішення про виділення 30 мільйонів гривень з соціально-економічного фонду.
Одночасно тривають роботи з очищення притоки Південного Бугу — річки Десенка. Там працює земснаряд, придбаний за кошти обласного бюджету. Згідно з результатами аналізу проб з очищеної Десенки вода стала чистішою на вигляд і кращої якості. Принаймні так стверджують фахівці підприємства «Вінницяоблводоканал».
До речі, запаси підземних вод на території міста незначні. Про це свідчать результати досліджень, проведених ще у 1991 році. Виявлено три ділянки родовищ. Якщо їх освоїти, то загалом вони покрили б приблизно 40 відсотків потреб міста у питній воді. Не дивно, що рішення про забезпечення Вінниці водою з Південного Бугу прийнято ще у 1902 році тодішньою Міською думою. Щоправда, якість живильної рідини тоді була набагато кращою. Про це свідчать архівні документи.
