На цьому наголошували учасники круглого столу на тему «Цукровий діабет. Міжнародний досвід. Проблеми та можливості в Україні», який відбувся вчора у Верховній Раді з ініціативи Комітету з питань охорони здоров’я за участю народних депутатів України, представників МОЗ, Національної академії медичних наук, провідних регіональних фахівців з ендокринології та сімейної медицини, міжнародних організацій.

Ольга Богомолець, голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, та Микола Тронько, віце-президент Національної академії медичних наук України, директор ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені  В. П. Комісаренка НАМН України».

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

 

Цукровий діабет належить до найпоширеніших неінфекційних захворювань людини. Це важка прогресуюча хвороба, спричинена стійким підвищенням рівня глюкози у крові людини, яка може виникнути в будь-якому віці й тривати впродовж всього життя.

З віком ризик захворіти на цукровий діабет зростає. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, сьогодні у світі на цукровий діабет хворіють 350 мільйонів осіб. Очікується, що за 20 років ця цифра подвоюється. Щороку понад три мільйони діабетиків помирають від ускладнень діабету — інфаркту, інсульту та ниркової недостатності. В Україні 2017 року було зареєстровано понад 1,2 мільйона хворих на цукровий діабет, приблизно 8,5 тисячі з них — діти.

В Україні діють державні програми щодо боротьби з цукровим діабетом, згідно з якими діабетики забезпечуються препаратами інсуліну та цукрознижуючими препаратами за державний кошт. З 1 січня 2017 року діє пілотний проект МОЗ України відшкодування вартості препаратів інсуліну через аптечну мережу, що фінансується за рахунок цільових коштів медичної субвенції та за рахунок програми «Доступні ліки». Однак є складнощі з виконанням цих програм. Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на медичні субвенції для лікування хворих на діабет передбачено 701,499 млн грн, що на 59,4 млн грн більше від попереднього року, але покриває потребу лише на 44%.

«Колосальні матеріальні ресурси, які вкладаємо в лікування цієї хвороби, окрім того, що є недостатніми, не дають можливості кардинально впливати на цю проблему, — зауважив народний депутат України Олексій Кириченко. — Проте, як свідчить світова практика, якщо не подолати, то принаймні вплинути на перебіг цієї хвороби, на запобігання ускладнень можна».

Президент Міжнародної діабетичної федерації, професор із Південної Кореї Нам Чо розповів про світову практику профілактики та лікування діабету. Він зазначив, що значна частина хворих на діабет проживають у країнах із низьким рівнем добробуту, і у таких країнах понад 70% хворих не діагностують. Тому масштаби цієї хвороби ще більш вражаючі, аніж офіційні дані. «Ваше завдання — визначити, діагностувати всіх хворих на цукровий діабет, щоб запобігти розвитку ускладнень діабету», — сказав Нам Чо.

«Ми не можемо часом вплинути на появу діабету, але можемо вплинути на те, щоби не було ускладнень», — наголосила голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець. Вона привітала медичних працівників з їх професійним святом, яке відзначатимемо 17 червня, привернувши увагу до проблем галузі загалом. «Наша держава сьогодні не підтримує гідно медиків, — зазначила О. Богомолець. -Бо заробітна платня, яку сьогодні отримують українські лікарі, мінімальна — 3200 гривень, що зрівнює зарплату санітарки та лікаря, — це приниження людської, професійної, моральної та етичної гідності лікаря. Й те, що Кабінет Міністрів не виконує доручення парламентського комітету, не звертає увагу на 100 тисяч підписів, які передані профспілками, означає неповагу до медичної спільноти та пацієнтів, яких лікують лікарі. Так держава спонукає лікарів та медиків до корупції, шукати, як можна заробити більше грошей».

За словами О. Богомолець, держава фінансує сьогодні лише 30% хворих на онкологію, лише 27% — на серцево-судинні недуги. «Так само недоглянутими є і хворі на цукровий діабет, для яких відсутнє лікування саме тими ліками, які їм потрібні, та тими ліками, які дають результат, а не тими, які є у переліку, які просто хтось туди поставив, незважаючи на реальні потреби».

Учасники заходу запропонували затвердити Національний план дій з профілактики та лікування цукрового діабету на період до 2030 року, передбачивши у ньому низку заходів, переглянути та вдосконалити галузеві стандарти надання медичної допомоги хворим на діабет та оновити Національний перелік основних лікарських засобів відповідно до світових практик лікування діабету. Учасники круглого столу ухвалили резолюцію із рекомендаціями Кабінету Міністрів, центральним та місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування та науковим установам щодо боротьби з цією хворобою.

Факт

— За даними МОЗ України, цього року в аптечних закладах відпущено 580 275 безоплатних рецептів чи з частковим відшкодуванням на препарати інсуліну на суму 336 282 147 гривень.
— Діабет І типу переважно проявляється у віці до 40 років, а діабет ІІ типу — після 40 років. Цукровий діабет має певну генетичну обумовленість: якщо такий діагноз є в одного з батьків, то ризик захворіти у дитина становить 25%, якщо в обох — 50%.