А тепер кілька слів про негоду і її наслідки. Вони, будемо відвертими, зовсім невтішні. З 14 по 17 червня в Україні внаслідок ускладнення погодних умов (град, гроза, пориви вітру) було знеструмлено від 130 до майже 300 населених пунктів у Київській, Вінницькій, Кіровоградській, Миколаївській, Полтавській, Сумській, Житомирській, Черкаській та Чернігівській областях.
Як повідомили в ДСНС, у столиці внаслідок падіння дерева травмовано одну особу, яка померла. У Василькові Київської області пошкоджено покрівлі будівель. У Глевасі того ж Васильківського району травмовано одну особу. До відновлення електропостачання залучено бригади обленерго, уточнили у відомстві.
На цьому скупі офіційні дані про стихійні негаразди закінчуються. Жодних відомостей про успіхи в їх ліквідації. А вони є! Але невтішні: на ліквідацію наслідків, здавалось би, штатних і цілком передбачуваних ситуацій щороку витрачається дедалі більше часу, людських і матеріальних ресурсів, наших з вами нервів, а часом і життів! Понад 24 години знадобилося енергетикам Васильківського району Київщини на відновлення електропостачання у низці населених пунктів району. Це нагадування, що мережі та комунікації — електричні, газові, теплові — мають неприємну для експлуатаційників особливість зношуватися. І слова, сказані свого часу київським міським головою Віталієм Кличком про міст на Шулявці, який «втомився», хоч і викликали спочатку усмішку, все ж містять у собі істину... Тобто все потребує належного догляду та оновлення. Але це не робиться, хоч кошти, які ми, споживачі, справно сплачуємо газівникам та енергетикам, не завжди витрачають за призначенням. Причини затримки відновлення електропостачання, на які посилаються енергетики, більш ніж банальні: неукомплектованість, а то і відсутність бригад, зношеність мереж, а через це — значно більші обсяги пошкоджень, які потребують більше часу та ресурсів на відновлення.
Виникає низка запитань: хто заважає укомплектувати бригади, чому мережі зношені, куди зникають наші кошти? Та висувається головний аргумент: ніхто, мовляв, за такі гроші не хоче працювати... Тут постає головне питання: чому на утримання міністра — аби у нього не було спокуси вкрасти — знаходяться мільйони, а зарплата висококваліфікованого виконавця зовсім неприваблива?!
Наведемо слова екс-міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Олексія Кучеренка, якому відома ситуація у галузі: «Довгі роки місцевою владою і підконтрольними їй комунальниками штучно підтримувався повний розгардіяш у цій сфері з однією метою — доїти вас і доїти місцевий бюджет без будь-якого контролю і без будь-яких зобов’язань. Розуміючи, що розв’язка неминуча і ми з вами поставимо очевидне запитання, де гроші, місцева влада за домовленістю з міністерством і депутатами відтягують «момент істини». Бо наступним постане інше очевидне запитання: а що нам з цим усім робити без грошей? І як все-таки провести реальні капітальні ремонти і реальну комплексну енергомодернізацію житлового фонду?». Тут поки що поставимо знак запитання і перейдемо до наступної теми.
Минулого тижня парламент прийняв за основу та в цілому законопроект 8424, яким відтермінував до 1 травня наступного року набуття чинності законом про ЖКП у частині регулювання комунальних послуг. Це вода, тепло, поводження з відходами, електропостачання і газ. За словами віце-прем’єр-міністра — міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадія Зубка, необхідність прийняття законопроекту обумовлена невідповідністю набрання чинності закону про ЖКП»...
«На виконання законів про ЖКП та про комерційний облік теплової енергії та водопостачання розробляється понад 50 підзаконних актів, 30 з яких уже затверджено. Але реформа енергоефективності не проста і поки що існують розбіжності в її впровадженні. Цим законом ми відтерміновуємо введення в дію пені за житлово-комунальні послуги та, відповідно, штрафні санкції до виконавців послуг. Також уточнено перехідні положення щодо компенсації субсидій та пільг на внески, які стосуються встановлення лічильників, та на послуги з управління будинком», — зазначив Геннадій Зубко.
А тепер повернімося до відповіді екс-міністра О. Кучеренка: «Питання настільки страшне і убивче, що уряд панічно боїться навіть почати його обговорювати. Імітуючи бурхливу діяльність на відкритті туалетів і фельдшерських пунктів».
Чия правда, покаже 1 травня наступного року...
Підсумовував Віктор БОНДАР.
