Ранкове засідання
20 червня
Відкриваючи ранкове засідання, Голова Верховної Ради Андрій Парубій повідомив, що напередодні Комітет з питань національної безпеки та оборони ухвалив рішення щодо розгляду законопроекту «Про національну безпеку України» (№ 8068) у другому читанні. «Це дає нам змогу сьогодні розпочати розгляд фундаментального законопроекту про національну безпеку. І комітет, і я провели у стінах парламенту десятки круглих столів за участю, зокрема, й консультантів із країн НАТО. Цей закон — це не лише реформування українського сектору безпеки, це також приведення сектору безпеки у відповідність до стандартів НАТО.
Олена Сотник, Тарас Пастух.
Сергій Рибалка, Андрій Денисенко.
Тому для українського парламенту було вкрай важливо, щоб до другого читання були враховані всі пропозиції НАТО, адже цей законопроект запроваджує в українській оборонній та безпековій сферах нові процеси та підходи, які наближають нас до стандартів НАТО», — наголосив А. Парубій, додавши, що закон має бути ухвалений цього тижня, щоб на липневому саміті НАТО у Брюсселі можна було продемонструвати прогрес українських реформ, які наближають нас до НАТО. «Членство в Альянсі — це рішення українського парламенту, яке ми прийняли, і яке визначило стратегічний курс нашої держави. Бо НАТО, перш за все, це реально захищена українська держава від російської агресії», — констатував глава парламенту.
Доповідач, секретар Комітету з питань національної безпеки і оборони Іван Вінник повідомив, що законопроект «Про національну безпеку України» повністю переформатує та реформує сектор безпеки та оборони України під стандарти НАТО. «Для того щоб перемогти у війні, відновити територіальну цілісність в межах державно визначеного кордону, нам потрібна підтримка блоку НАТО. Для того щоб Україна стала частиною Альянсу, перший крок має зробити саме Верховна Рада. Саме тому Президент 28 лютого 2018 року вніс законопроект про національну безпеку. Можливо, для когось він не був однозначно зрозумілим із самого початку, бо справді, ті принципи, які закладаються, докорінно відмінні від принципів, які існували в управлінні сектору безпеки та оборони з часів Радянського Союзу і не змінювалися впродовж років незалежності. Можливо, саме у цьому основна причина того, що Україна опинилася у складному безпековому середовищі, і що Росія окупувала частину нашої території. Можливо, це стане мотивом для того, щоб ми ефективно попрацювали і зробили все від нас залежне, щоб виправити помилки і дозволити Україні стати частиною НАТО», — наголосив І. Вінник.
Фінальна редакція законопроекту, додав депутат, була узгоджена спільною робочою групою комітету та міжнародних радників, а його текст повністю відповідає європейський стандартам та стандартам НАТО в питаннях управління сектором безпеки та оборони.
Загалом до другого читання надійшло 427 пропозицій, з яких 117 враховано редакційно, частково або повністю, відхилено 312 поправок.
Верховна Рада ратифікувала Фінансову угоду (Проект «Вища освіта України») між Україною та Північною екологічною фінансовою корпорацією. Проект передбачає надання державним закладам вищої освіти допомоги в підвищенні ефективності.
На початку ранкового засідання із заявами від двох фракцій виступили Олександр Вілкул (Опозиційний блок), Сергій Соболєв («Батьківщина») та Віктор Галасюк (Радикальна партія).
Олександр Вілкул акцентував увагу на акції, що відбулася напередодні під стінами парламенту за участі шахтарів, чорнобильців та афганців. «Люди бачать, як влада розпилює мільярди, бачать премію в 1,2 мільярда гривень керівництву «Нафтогазу», і вимагають виплати боргів із зарплати, повернення пільг, зниження тарифів, підвищення пенсій та нормальну медицину», — сказав він. Це, за його словами, можна було вирішити, ухваливши законопроекти, внесені Опозиційним блоком, зокрема про підвищення пенсій чорнобильцям. Водночас депутат зажадав негайного ухвалення проекту закону №8362, який дасть змогу виплатити борги шахтарям.
Сергій Соболєв, торкнувшись ситуації в енергетичній сфері, звернув увагу на заборгованість у виплаті зарплати працівникам ПАТ «Запоріжжяобленерго». «Багатотисячний колектив жодної копійки не отримує за свою працю. Вони змушені виходити на небезпечні виробництва, ліквідовувати аварійні ситуації, справлятися зі стихією і водночас люди сім місяців не отримують заробітної плати», — наголосив він.
Віктор Галасюк запропонував завантажити українські підприємства на повну, щоб можна було підвищити зарплати і пенсії, подолати безробіття в країні і не залежати від кредитів МВФ. «Потрібно завантажити українське виробниче підприємство на повну, дати їм замовлення, і вони створять сотні тисяч робочих місць і заплатять мільярди податків до бюджету. Проте це неможливо зробити, купуючи німецькі електрички, польські вагони, французькі вертольоти чи білоруські трактори», — додав він.
Голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко, виступаючи з трибуни, розкритикувала рішення Президента призначити генерала Петра Литвина послом у Вірменії. «Комітет боровся за те, щоб кандидати на посаду послів приходили до нього на консультацію для того, щоб ми могли відсіяти людей непрофесійних, натомість ми бачимо, як призначають своїх. Невже лава запасних така коротка, невже в українській дипломатичній службі немає людей, які можуть гідно представляти Україну. Тепер я розумію, чому було ветовано закон «Про дипломатичну службу», який ми ухвалили 5 квітня 276 голосами», — заявила Г. Гопко та додала: «Сьогодні ми почали акцію, щоб закон про нацбезпеку започаткував реформу Служби безпеки України та прибрав невластиві їй функції — так звану боротьбу з корупцією та з організованою злочинністю, яка насправді є тиском на бізнес».
Із днем народження цього дня вітали народного депутата Тараса Батенка.
Олена ГОРБУНОВА.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Більше фото тут — www.golos.com.ua
