В українському парламенті та уряді є величезна підтримка Карпатської стратегії, мета якої — створення кращих умов для розвитку гірських територій. Таку думку під час ІІІ Форуму місцевого розвитку висловив Голова Верховної Ради України Андрій Парубій.
На три дні Трускавець став майданчиком для дискусій на тему децентралізації, сталого розвитку Карпатського регіону і транскордонного співробітництва.

 

На знімку:
Олександр Ганущин,
голова Львівської обласної ради,
голова правління Асоціації «Єврорегіон Карпати — Україна»,
Іванна Климпуш-Цинцадзе,
віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України,
Андрій Парубій,
Голова Верховної Ради України,
Єжи Квєцінський,
міністр інвестицій та розвитку Республіки Польща,
Павло Клімкін,
міністр закордонних справ України.

 

 

Окрім Голови Верховної Ради Андрія Парубія, під час панельної дискусії «Політика розвитку Карпат» також виступили віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе, міністр інвестицій та розвитку Республіки Польща Єжи Квєцінські та міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

Приклад Альп надихає

«Ми з упевненістю можемо сказати, що Трускавець став центром і натхненником для розробки стратегії розвитку Карпатського регіону  і буде набувати важливого не тільки всеукраїнського, а й міждержавного значення. Подібні центри є в Польщі, Словаччині, Угорщині», — заявив на III Форумі місцевого розвитку Голова Верховної Ради Андрій Парубій та підкреслив, що питання регіональної співпраці має підтримку, в тому числі з боку Євросоюзу. Як приклад такої співпраці він навів надзвичайно ефективну роботу Міжпарламентської асамблеї «Україна — Польща — Литва». Ще одним дуже важливим кроком стало проголошення в Києві Міжпарламентської асамблеї України, Молдови та Грузії. Всі ці країні мають спільні проблеми, зокрема, у сфері безпеки, адже вони зазнали російської агресії та окупації. Усі, від Балтії до Грузії, відчувають: якщо Україна вистоїть перед російської агресією — вистоїть і вся Східна Європа.
Символічним кроком стало й те, що цього тижня спільний візит до США водночас здійснюють керівники парламентів України, Литви, Молдови, Грузії та представник Польщі. Йтиметься про «Північний потік-2» та про вироблення спільної стратегії протидії російській агресії.
Що стосується політики розвитку Карпатського регіону, то співпраця повинна базуватись на розвитку економіки та інфраструктури. І одна з ідей, яку обговорюють спікери парламентів дев’яти країн, — це створення ефективного міжпарламентського майданчика для Карпатської стратегії. Це буде добре підґрунтя для спільних кроків, які свого часу зробили країни ЕС для розвитку Альп, і сьогодні країни Карпатського регіону мають повторити цей шлях.
Водночас Андрій Парубій зауважив, що розроблена чотирма областями карпатська стратегія має свої переваги, бо її можна реалізувати швидше й ефективніше, ніж чекати погодження дев’яти країн, які будуть довго узгоджувати свої дії. Ініціатива, яка вийшла від місцевого самоврядування, від обласних рад, має бути максимально презентована в Європейській комісії, щоб ми змогли її розвинути.

Парламент і уряд підтримують ініціативу

Голова Верховної Ради Андрій Парубій пригадав, що минулого року на форумі тільки планували створення карпатської мережі, а нині вона діє. І тут ми беремо приклад ЄС, коли кошти розподіляються між місцевими громадами й ініціативами, а не в кабінеті якогось чиновника. Такий підхід у підтримці Карпатського регіону дасть змогу розраховувати на отримання масштабного фінансування від Європейської комісії.
Карпатський регіон має великий і потужний потенціал, а щоб його реалізувати, потрібно кілька речей. Насамперед, інфраструктурні проекти, будівництво доріг, що приведе нового інвестора; підтримка малого і середнього бізнесу, традиційного промислу, який в Карпатах є унікальним і який може стати не тільки частиною економіки, а й елементом туристичної привабливості. Це майбутнє розвитку регіону і тут важливо пройти той шлях, який пройшли наші сусіди, зокрема, Польща, яка змогла залучити кошти ЄС.
«Можу вас запевнити, що в українському парламенті є велика підтримка концепції розвитку Карпатського регіону. Можливо, депутати та фракції по-різному бачать цю підтримку. Дехто вважає, що потрібно якнайшвидше запровадити прямі дотації, дехто ратує, щоб вкладати кошти у розвиток регіону, а не роздавати по 100 гривень жителям гірських регіонів, а хтось за поєднання цих двох напрямків. Але в усіх фракціях є розуміння необхідності розвитку гірських територій. І в українському уряді є величезна підтримка Карпатської стратегії. Ми зможемо ці проекти спільно відстояти перед Європейською комісією, щоб наступного року в Трускавці вже говорити про нові кроки в розвитку Карпатського регіону», — наголосив Андрій Парубій.
Успіх приходить тоді, коли є реальні двигуни за кожною ініціативою, вважає віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе. І таким двигуном розвитку Карпат, на її думку, став голова обласної ради Олександр Ганущин, який об’єднав весь гірський край України. Завдяки чому привернули увагу не тільки до соціальних проблем, а глянули ширше: як можна розвивати і зробити успішним цей регіон.
Прикордонні області, їхнє об’єднання, вміння організувати співпрацю з партнерами з ЄС може бути серйозним аргументом для бачення України як країни можливостей, зокрема, через проект Карпат. Місцеві ініціативи підштовхнули й уряд до розроблення концепції розвитку гірських територій. 
Уряд буде підтримувати макрорегіональне бачення, щоб Карпатський регіон отримав новий поштовх з боку Європейської комісії. Це кропітка щоденна робота на експертному рівні.

Макрорегіональна стратегія — це шлях поступу до ЄС

Єжи Квєцінські, міністр інвестицій та розвитку Республіки Польща, наголосив: дуже важливо, що в Україні відбувається стабілізація. Польща і більшість країн ЄС підтримують макроекономічну Карпатську стратегію. І вже восени хочуть підписати Карпатську декларацію. Ця стратегія дозволить залучити до співпраці країни, які ще не стали членами ЄС, що не тільки дає шанс для України, але й відкриває хороші можливості для виведення українсько-польського співробітництва на новий рівень.
Ці проекти необхідні насамперед для того, щоб забезпечити добробут людей. 100 років тому Карпати та Альпи перебували на однаковому рівні розвитку, а зараз різниця разюча. Макрорегіональна стратегія — це інструмент для поступу українців до ЄС. І ця ініціатива дозволить Україні отримати кошти Європейського інвестиційного банку.
Єжи Квєцінські наголосив, що розвиток економіки Польщі значною мірою залежить від регіонального розвитку. І дуже важливо налагодити співпрацю з місцевими органами влади для виходу на новий рівень.
«Я аплодую вам, тому, що вдалося зробити», — заявив міністр закордонних справ Павло Клімкін. — Починати працювати з фінансуванням для покращення життя — це реальна бомба».
Але водночас міністр поставив запитання: чого нам не вистачає для реального прогресу? Бо на зустрічі з партнерами із ЄС він може сказати, що в гірському краю є хороші керівники, і їм потрібно дати більше грошей та нові форми співпраці.
Проте йому у відповідь скажуть: але у вас є Європейський інвестиційний банк, який сам пропонує нові форми співпраці та гроші до 5,5 мільярда євро. Однак за чотири роки використали лише мільярд. І, за словами міністра, така само ситуація й по інших фінансових інституціях. Тобто, 4,5 мільярда євро лежать і не використовуються, бо не можемо написати проекти.
Ще одна проблема — це наша державна бюрократія. Чи стане вона кращою? Саме з цього погляду потрібна співпраця з нашими зарубіжними партнерами, особливо з поляками, які стали чемпіонами з використання коштів ЄС.
«Ми стали об’єднуючим чинником в Карпатському регіоні, на нас багато сподівань, але якщо ми втратимо свій шанс, то будемо ще сім років там, де ми є зараз. Правильне використання коштів та грамотне написання проектів — запорука тривалої співпраці з ЄС та можливість пожвавити економіку країни», — наголосив Павло Клімкін.
Голова підкомітету з питань регіонального і транскордонного співробітництва між Україною та країнами ЄС Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції Оксана Юринець висловила думку, що 2020 рік — це орієнтир для перспектив українсько-польської транскордонної співпраці, адже саме тоді можна перезавантажити більшість європейських програм з фінансування транскордонних проектів та визначити нові фінансові перспективи.
За її словами, щороку, крок за кроком, мешканці прикордоння на собі перевіряють результативність реалізації транскордонних проектів. Якщо говорити про програму «Польща — Україна — Білорусь», то за останні роки це п’ять модернізованих пунктів перетину кордону, 116 кілометрів відремонтованих доріг, п’ять встановлених очисних споруд, 180 нових прокладених туристичних маршрутів.
«Сьогодні ми маємо Державну програму розвитку транскордонного співробітництва на 2016-2020 роки, яка потребує корегування, у зв’язку зі зміною ситуації, хоча б через впровадження безвізового режиму між Україною та країнами ЄС. У нас є закон про транскордонне співробітництво, який регулює взаємовідносини України з іншими державами у цій сфері. Однак він був ухвалений ще 2004 року і також потребує змін», — зазначила народний депутат та підкреслила, що питання транскордонної співпраці залишається пріоритетним для Верховної Ради.

Місцеві громади ефективніше використають кошти

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, підбиваючи підсумки дискусії, наголосив, що одна з найбільш ключових речей, зроблених після Революції Гідності — це децентралізація і реформування місцевого самоврядування. Минув час, коли будівництво школи вирішувалося в Києві. Логіка і сенс реформ полягають в тому, що в селах, районах чи областях знають набагато краще, ніж в кабінетах чиновників в Києві, куди ефективніше вкладати кошти. Місцеві ради повинні у таких випадках самі приймати рішення. Проїхавши чотири переходи у Львівській області на кордоні, він прийшов до розуміння, поки цим питанням також не буде займатися місцева влада, не буде зрушень.
Якщо великі чиновники у Києві думатимуть, де у Чернівцях чи на Львівщині щось зробити, це буде або тупиковий, або безконечно довгий шлях. Енергія людей на місцях, які тут живуть і відчувають ці проблеми, які кожного дня перед громадою несуть відповідальність, свідчить про те, що місцеві громади можуть ефективніше використовувати кошти. А досвід, який здобули під час дискусії, повчальний не тільки для Карпатського регіону, а й для всієї України.

Богдан КУШНІР.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Більше фото тут — www.golos.com.ua

Трускавець. Львівська область.