Біля села Більськ Котелевського району, що на Полтавщині, два дні вирував етнофестиваль «Гелон-фест». Це яскраве дійство започаткували минулого року. Однак тоді воно було одноденним та ще й поєднаним із районним святом обжинок. Зрештою, успіх першого фестивалю був таким, що потреба в будь-якому доважку до нього вже відпала...

Не кажучи вже про те, що організатори мають амбітні наміри за підтримки обласної та районної влади поступово зробити «Гелон-фест» співмірним із масштабами тамтешнього Більського городища. Бо саме на його території площею майже п’ять тисяч гектарів, на переконання багатьох вітчизняних і зарубіжних фахових дослідників минувшини, понад два з половиною тисячоліття тому скіфи заснували своє місто-державу Гелон, описане батьком історії Геродотом.
Сьогодні від нього залишилися тільки земляні вали загальною довжиною 37 кілометрів(!), кургани та численні артефакти, зокрема й знамениті золоті прикраси, знайдені археологами за понад століття досліджень цієї місцини. Ще більше знахідок і відкриттів чекає на них попереду. Адже поки що по-справжньому обстежена й вивчена лише невеличка частина унікальної історичної території високоорганізованої людської спільноти, яка за площею перевершує набагато відоміші давні поселення (скажімо, Вавилон був уп’ятеро меншим).
Тож саме задля того, щоб привернути увагу до неї не тільки професійних істориків і, власне, зробити одним із туристичних брендів не лише Полтавщини, а й усієї України, започатковувався «Гелон-фест». Після першого фестивалю наприкінці минулого року обласна рада прийняла програму збереження та популяризації Більського городища на найближчу п’ятирічку. Згідно з нею в Більську невдовзі має з’явитися цілий музейний комплекс, довкола якого формуватимуться потужна туристична інфраструктура, наукові дослідження сягнуть незрівнянно вищого рівня.
Та втілення цих задумів у життя можливе лише тоді, коли давнє місто оживе не тільки в уяві та монографіях і дисертаціях науковців. «Олюднити» його взялися організатори «Гелон-фесту». Цього разу вони запропонували відвідувачам ще більше цікавих локацій просто неба. З великою концертною програмою за участю професійних і самодіяльних артистів, містечком народних майстрів, кінно-спортивним шоу, тематичними показами моделей одягу, частуванням нашими національними стравами та багатьма іншими розвагами для дорослих і дітей.
При цьому всі охочі могли побачити і навіть доторкнутися до знайдених тут артефактів чи їхніх копій, зайти у відтворене житло скіфів чи заглибитися у сиву минувшину в буквальному сенсі. Така нагода випадала тоді, коли відвідувачі фестивалю брали до рук лопату й долучалися до роботи археологів на їхніх реальних розкопках. Дійство відбувалося біля одного з валів городища на порівняно невеликій площі. Та щоб отримати уявлення про його справжні масштаби, можна було здійснити велосипедну екскурсію.
І, звісно, особливою популярністю користувалися самі... господарі древнього Гелону — скіфи, образи яких представили студенти Гадяцького коледжу культури і мистецтв ім. І. Котляревського й активісти історико-патріотичного товариства «Великий степ» із Запорізької області. Згаданий студентський колектив підготував і показав зі сцени театралізоване дійство на скіфську тематику, яке викликало бурхливі емоції глядачів.

Не менше захоплювалися присутні й колоритними повпредами «Великого степу» (на знімку), котрих постійні відвідувачі фестивалю запам’ятали ще з минулого року. За словами керівника товариства Сергія Мелешка, їхня громадська організація об’єднала людей різних професій, захоплених культурою і традиціями скіфів. Тож вони до найменших деталей відтворюють їхній одяг, прикраси, зброю, музичні інструменти тощо.
І демонструють їх, влаштовують театралізовані виступи та майстер-класи, прагнучи, щоб усе те побачили й почули якомога більше співвітчизників, яких степовики вважають нащадками скіфів. Принаймні у своїх жилах вони відчувають їхню гарячу кров. А «Гелон-фест» допомагає відчути її пульсування багатьом.

Василь НЕЇЖМАК.
Фото автора.

Полтавська область.