Ужгородці об’єднали зусилля громади для протидії забрудненню довкілля поліетиленом. З цього приводу в міськраді відбувся круглий стіл «Взаємодія влади, бізнесу та громадського сектору для подолання проблеми засилля поліетилену».
Ініціатори зібрання — засновники громадської організації «Щасливі діти» Ольга Павлова та Людмила Сюзева — запросили посадовців, колег з екологічно спрямованих громадських організацій, журналістів, представників супермаркетів і торговельних мереж.
Ольга Павлова розповіла, що неповні три роки діяльності ГО «Щасливі діти» ековиховання стало важливою складовою. І що більше заглиблюються в тему забруднення поліетиленовими пакетами, пластиком, то розуміють, наскільки ця проблема глибока й навіть жахлива. Щоб діти вчилися якомога менше використовувати поліетилен, із ними проводять різноманітні заходи, за участю юних ужгородців зняли промоційний ролик в одному із супермаркетів. Проте дуже важливо організуватися всім, хто може вплинути на ситуацію, і разом змінювати її.
Людмила Сюзева показала невеличку презентацію і навела шокуючі цифри: кожна людина продукує півкіло сміття щодня, площі звалищ, зокрема в Україні, катастрофічно збільшуються і вже займають територію, яка за площею вдвічі переважає Закарпатську область. За даними ООН, 10 мільйонів поліетиленових пакетів на планеті використовують щохвилини. Служать вони споживачам, насамперед тим, хто щось придбав у магазині чи на ринку, в середньому протягом 20—30 хвилин, а в природі розкладаються понад два століття. Через поліетиленовий непотріб, до прикладу, щороку гинуть майже 100 тисяч морських ссавців, мільйон птахів. Прогнозують, що до 2050 року в Світовому океані буде більше сміття, ніж риби.
Вона також зазначила, що проблему намагаються розв’язати на міжнародному рівні, в Україні вже кілька років як розроблено, однак досі не прийнято законопроекти, але необхідно щось робити і на місцевому рівні, і кожному мешканцю. Тому підготували пропозиції, які можна було б реалізовувати в Ужгороді.
Зокрема, громадські організації вже займаються просвітницькою роботою і серед дітей, і серед дорослих, і цю роботу треба розширювати та урізноманітнювати; готові проводити заходи, пропонувати інформаційні приводи для висвітлення цієї теми в ЗМІ; пропонують креативні торби із тканини, які можна сотні разів використовувати як альтернативу разовим поліетиленовим пакетам.
Бізнес закликають надавати покупцям альтернативу пакетам, заохочувати купувати екоторби через бонусну систему знижок, переходити на біорозчинні пакети та організовувати пункти прийому пластику і поліетилену.
Міську владу Ужгорода просять підтримати на сесії звернення від депутатів до Верховної Ради України щодо законодавчого впливу на проблему; співпрацювати з ГО щодо занять із дітьми, втілювати проекти «Школа без сміття» та інші; впроваджувати стратегії управління відходами.
Заступник Ужгородського міського голови Ігор Фартушок відзначив важливість ініціативи ГО «Щасливі діти» і запевнив, що міська влада готова співпрацювати в усіх починаннях, підтримати звернення до парламенту попросять депутатів уже на найближчому сесійному засіданні. До речі, Ужгород буде вже четвертим містом в Україні, яке подасть таке звернення. Депутати Закарпатської обласної ради також запевнили, що приймуть аналогічне звернення на своїй сесії.
Директор супермаркету «Вопак» Роман Сарай зазначив, що ініціатива звернутися до парламенту про прийняття відповідних законів дуже слушна; він якраз нещодавно був в Індії, де поліетиленові пакети заборонені, і переконався, що це найшвидший шлях виведення їх з обігу. І запевнив: паперові пакети використовують для хлібобулочних виробів і нині готують для ковбасних. Розробляють і свою торбу — на зразок «авоськи». Запропонував спільно розробити графічне зображення, яке в Ужгороді зручно буде розміщувати на касах і яке повідомлятиме, що саме тут можна придбати екоторбу та паперовий пакет.
Крім цих пропозицій, під час круглого столу підтримали також ініціативу сформувати робочу групу, яка координуватиме діяльність між ГО, владою, бізнесом і журналістами. Також вирішили вивчити,  питання, як підтримати юного винахідника із села Сокирниця Хустського району Валентина Фречку, котрий винайшов спосіб переробляти опале листя на папір, щоб із нього можна було виробляти й пакети.

Алла КОХАН, Василь НИТКА.

Ужгород.