Коли у всіх класах одночасно співають Гімн - від такого хору мурашки по тілу
Рішення про виконання Державного гімну в школах прийняла Вінницька обласна рада. Лунати один із головних символів держави має перед початком занять. Документ підтримали 46 народних обранців. Щоправда, у багатьох навчальних закладах Гімн лунає ще з часів Революції Гідності. Зокрема, у Немирівській загальноосвітній школі № 1 імені Дмитра Леонтовича.
На знімку: заступник директора Немирівської школи імені Леонтовича Валентина Бондарчук з учнями.
«Педагоги, а вчимося патріотизму в... своїх вихованців»
— Рішення про виконання у школі Державного гімну приймали самостійно, без будь-яких вказівок згори, — розповіла «Голосу України» заступник директора школи Валентина Бондарчук. — Відчувалося, що це потрібно зробити. Бачили, як учні натхненно співали головну пісню держави під час заходів, що їх проводили у школі. Ніхто їх не зобов’язував це робити. Закінчували звичним для нашого часу гаслом: «Слава Україні!» У відповідь лунало: «Героям Слава!» Тобто це була потреба часу. Адміністрація школи відгукнулася на неї. Так у нас з’явилося це нововведення.
Співрозмовниця розповідає, що у школі є радіовузол. Гучномовці встановлені у коридорах на обох поверхах приміщення. Трансляцію вели перед початком занять. Щоб краще було чути мелодію і слова, в усіх класах відчиняли двері. Діти також співали. «Від такого хору, як кажуть, мурашки по спині, — продовжує заступник директора. — Діти дуже патріотичні. Педагоги відверто зізнаються, що мимоволі вчаться патріотизму в своїх вихованців».
Удруге Гімн звучав після закінчення навчального дня. Виникла ситуація, що її навряд чи могла передбачити дирекція. В учнів молодших і п’ятих-шостих класів уроки закінчувалися раніше, ніж у старшокласників. Через це вони не чули другого виконання. Діти поскаржилися на це вчителям. Ті повідомили директору. Довелося змінити час. Завершальну трансляцію вмикали на перерві залежно від того, коли закінчувався останній урок у молодших учнів. Транслюють Гімн у виконанні хору імені Верьовки.
Діти дорослішають швидше, ніж раніше
У багатьох учнів названого навчального закладу батьки служили у районі бойових дій на Донбасі або продовжують це робити тепер. Медсестра школи Марія Шмаригіна добровольцем пішла до військкомату. Підписала контракт зі Збройними Силами і нині також допомагає військовим захищати країну на її східних рубежах. Повернувся з АТО Владислав Ульянов. Хлопець зовсім недавно закінчив школу. Не дивно, що його запросили на зустріч із учнями.
— Владислав довго не погоджувався, — каже Валентина Бондарчук. — Однак ми все-таки переконали його, щоб зустрівся з колективом учнів і педагогів. Точніше, прийняли його пропозицію. Він запитував, чи може прийти з деким зі своїх колишніх однокласників. Ми не заперечували. Знаю, що ті, хто пройшов АТО, не дуже говіркі. Так було і з Владиславом. Але згодом його все-таки вдалося розговорити.
Як стверджує співрозмовниця, найбільш уважними слухачами були учні молодших класів. Пані Валентина каже, що саме вони найчастіше ставили запитання гостю. Не відповісти найменшим той не міг. Так і зав’язалася розмова. До неї долучилися і старшокласники.
— Нинішні діти дорослішають швидше, ніж раніше, — продовжує пані Валентина. — Їм притаманне почуття переживання за біль чужої людини. Пригадую, коли надійшло повідомлення про загибель Андрія Кузьменка, фронтмена гурту «Скрябін», учні самостійно влаштували вечір пам’яті співака і композитора. Записали своєрідне попурі з фрагментів його пісень, на деякі слова зробили перифрази, аби засвідчити свою любов до композитора. Запалили свічки пам’яті. На завершення вечора виконали Гімн України.
Наприкінці минулого навчального року готувалися до свята останнього дзвоника. Саме тривала репетиція танцю, коли до пані Валентини підійшов один з учнів, шепнув на вухо трагічну новину: щойно стало відомо, що помер батько однієї випускниці.
— Поки обдумувала, як бути у цій ситуації, мій учень уже знайшов вихід, — каже Валентина Василівна. — Він підійшов до програвача, з якого звучала запальна мелодія. Просто вимкнув його. Від здивування всі замовкли. Хлопець сказав, що репетицію на сьогодні закінчено. Чому? Про це дізнаєтеся пізніше. І поніс програвач на місце постійного зберігання.
Як зауважує заступник директора, тепер значно простіше організовувати у школі різноманітні заходи. Якщо раніше учнів змушували ходити на них, аби була заповнена зала, то тепер діти самі кажуть, що б вони хотіли бачити чи чути. Вони більш відповідальні, більш самостійні, ніж це було до Революції Гідності й війни на Донбасі. І дуже патріотичні.
Із приводу депутатського рішення про виконання Гімну співрозмовниця каже, що народні обранці запізнилися. «Знаю, що це давно практикують не тільки у нашій школі, — розповіла Валентина Василівна. — Спілкуюся також із колегами з Черкащини та Київщини. Знаю, що і в них у школах звучить Державний гімн».
Віктор СКРИПНИК.
Фото автора.
Вінницька область.
